Постанова № 39679984, 25.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2014 року 14 год. 53 хв. № 826/8098/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Голубничій О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Міжгалузевого науково-технічного колективного підприємства "Лана" в особі в. о. керівника МНТКП "Лана" Гарницького Миколи Петровича до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києвапро визнання недійсними відомостей

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Міжгалузевого науково - технічного колективного підприємства "Лана" в особі в.о. керівника МНТКП "Лана" Гарницького Миколи Петровича (надалі - позивач, МНТКП "Лана") до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва ( надалі - відповідач , УПФУ) про визнання недійсними відомостей, які неправомірно внесені УПФУ в реєстр страхувальників і стосуються МНТКП "Лана".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 червня 2014 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесені відповідачем відомості з реєстру страхувальників і картка страхувальника не відповідають вимогам Закону України №2464 від 08.07.2010 року, Положенню про реєстр страхувальників від 09.09.2013 року № 458 та Постанові КМУ № 237 від 08 лютого 2012 року, а отже є недійсними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 25 червня 2014 року. Пояснив, що наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №458 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників. Відповідно до п.6 розділу 1 Положення про реєстр страхувальників реєстр страхувальників формує та веде Міністерство доходів і зборів України., а тому Управління не вносить відомості до реєстру страхувальників.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Міжгалузеве науково-технічне колективне підприємство «Лана» зареєстроване з 11.04.1988 року, 27.02.2006 року, код ЄДРПОУ 04654566.

Відповідно до заяви, яка наявна в матеріалах справи, МНТКП "Лана" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з 14 червня 1996 року як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва виконує функції держави по збору на акумуляції коштів, призначених для пенсійного забезпечення і виплати допомоги згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Кошти на виплату пенсій та допомоги формуються із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Порядок визначення суб'єктів підприємницької діяльності, які зобов'язані сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахування, обчислення та сплати таких внесків до органів Пенсійного фонду України, регулюється Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97), Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.2003 p. № 1058-IV (надалі - Закон № 1058), а також прийнятою відповідно до вищезазначених Законів Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (надалі - Інструкція) яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до ч. З Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за погодженням із фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» реєстр страхувальників автоматизований банк відомостей, створений для ведення обліку платників єдиного внеску - страхувальників.

Реєстр страхувальників формує та веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів, Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до реєстру страхувальників вносяться такі відомості:

1) податковий номер юридичних осіб (ідентифікаційний номер фізичних осіб - платників податків). Відомості про осіб, які через, релігійні або інші переконання відмовилися від ідентифікаційного номера та мають відповідний запис у безконтактному електронному носії паспорта громадянина України про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, обліковуються в порядку, встановленому центральним органом державної влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом ;

2) найменування (для фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, - прізвище, ім'я, по батькові);

3) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи);

4) форма власності;

5) види економічної діяльності, в тому числі основний;

6) клас професійного ризику виробництва;

7) кількість працівників на дату подання звітності та осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

8) інша інформація, необхідна для обліку платників, їх зобов'язань та сплати єдиного внеску.

Згідно з ч. З ст. 19 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, оприлюднює на власному офіційному веб-сайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік страхувальника та його клас професійного ризику виробництва.

Суд зазначає, що наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №458 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників.

Відповідно до п.6 розділу 1 Положення про реєстр страхувальників реєстр страхувальників формує та веде Міністерство доходів і зборів України.

Згідно ч. 2 п.3 розділу 2 зазначеного положення відомості з Єдиного державного реєстру, отримані органами доходів і зборів, проходять контроль щодо коректності використання реєстраційних номерів облікових карток платників та відповідності наданих кодів класифікаційних ознак класифікаторам та довідникам після чого відомості з Єдиного державного реєстру, що пройшли перевірки, вносяться до реєстру страхувальників.

Зняття з обліку юридичних осіб в органах Пенсійного фонду регулюється Порядком взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 21-6, затверджений Постановою Пенсійного фонду України 27.09.2010 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. за № 995/18290 (далі - Порядок № 21-6).

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Порядку № 21-6 у разі отримання від державного реєстратора повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи орган Пенсійного фонду в 10-денний термін проводить документальну перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску. На основі акта перевірки платник здійснює остаточні розрахунки.

Орган Пенсійного фонду закриває справу платника єдиного внеску після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати єдиного внеску та інших платежів або передачі боргу за місцезнаходженням правонаступника. Реєстраційний номер знятого з обліку платника єдиного внеску надалі не використовується, його платежі враховуються органом Пенсійного фонду до кінця поточного року.

Після проведення позапланової перевірки платника, здійснення ним розрахунків у вищевказаному порядку та на підставі довідок про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів, орган Пенсійного фонду України складає довідку про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку (далі - довідка про відсутність заборгованості).

Згідно п. 5.3 розділу 5 Порядку № 21-6 після одержання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця органи Пенсійного фонду знімають з обліку платника єдиного внеску, що фіксується у журналі обліку платників єдиного внеску та реєстрі страхувальників, та безоплатно надсилають йому поштою з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця повідомлення про зняття з обліку такої особи. Справа такого платника єдиного внеску здається до архіву органу Пенсійного фонду після закінчення звітного року.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників № 458 від 09.09.2013 процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв'язку з припиненням платника єдиного внеску органом доходів і зборів розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) орган доходів і зборів вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Суд звертає увагу, позивачу в судовому засіданні було наголошено, що відповідно до п.6 розділу 1 Положення про реєстр страхувальників реєстр страхувальників формує та веде Міністерство доходів і зборів України, а тому відомості відносно відповідача внесені в реєстр страхувальників від 03.10.2013 року о 17 год. 57 хв. саме Міністерство доходів і зборів України.

Також, суд зазначив, що відповідно до заяви про реєстрацію платниклм внесків до Пенсійного Фонду МНТКП "Лана", позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з 14 червня 1996 року як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, позивач під час розгляду справи наполягав, що в межах даної справи заявляє вимоги саме до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі, а заперечення щодо реєстрації в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва з 14 червня 1996 року як платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Повний текст рішення складено 09.07.2014 року