Рішення № 39679549, 08.07.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 р. Справа № 909/676/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника Коломийського міжрайонного прокурора, бульвар Лесі Українки, 47, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200 в інтересах держави - в особі Коломийської міської ради, проспект Грушевського,1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 78200

про стягнення заборгованості в сумі 4908,25 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Голіней О.М.-прокурор відділу, службове посвідчення № 017515 від 06.06.12р.

від позивача: Торос В.Я.-спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 1109/0/01-37/24 від 22.11.10р.

від відповідача: ОСОБА_6-представник, довіреність від 07.04.14р.

від відповідача: ОСОБА_5-адвокат, посвідчення № НОМЕР_1 від 28.04.10р.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Коломийського міжрайонного прокурора звернувся до суду в інтересах держави - в особі Коломийської міської ради із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4908,25 грн., в тому числі 4724,5 грн. основного боргу та 183,75 грн. пені.

Ухвалою суду від 19.06.14 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.07.14.

Представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали, в їх обрунтування посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору №2 від 09.01.08 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста щодо сплати пайових внесків.

Також представник позивача подав суду клопотання вих. №664/0/01-31/07 від 03.07.14 (вх. № 9662/14 від 08.07.14) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління економіки Коломийської міської ради.

Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки рішення по даній справі не може вплинути на права та обов"язки Управління економіки Коломийської міської ради щодо однієї із сторін, окрім того, Управління економіки Коломийської міської ради не є стороною договору №2 від 09.01.08 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста щодо сплати пайових внесків.

Представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності за Вх.№10746/14 від 08.07.14, в якій просив застосувати строки позовної давності і відмовити в позові через їх пропуск позивачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

09.01.08 між позивачем та відповідачем спору укладено договір №2 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, згідно якого земельна ділянка площею 600 кв.м. по АДРЕСА_2, надавалась для комерційного використання - обслуговування магазину - кафе.

Відповідно до п.2.1. договору замовник зобов"язується сплатити пайовий внесок у розмірі та терміни, визначені договором.

Пунктом 3.2. передбачено, що замовник сплачує пайовий внесок у сумі 5679,02 грн. Загальну суму сплати розділити на 6 місяців по 946,5 грн.

Так як відповідач сплатив 17.01.08 сплатив пайовий внесок в розмірі 954,52 грн., залишок боргу становить 4724,5 грн.

Зобов"язання, відповідно до норм ст.599 ЦК України, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Однак, позовні вимоги задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

За приписами статті 256 Цивільного процесуального кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача на підставі пункту 3 статті 267 Цивільного кодексу України подав заяву про застосування строку позовної давності за Вх.№10746/14 від 08.07.14 при розгляді даної справи судом.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач був обізнаний про порушення свого права та про особу, яка порушила це право ще у 2008 році, про що свідчить претензія направлена на ім'я відповідача з вимогою сплатити борг №370/0101-21/24 від 11.04.14.

Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно п. 3.2. договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста замовник сплачує пайовий внесок у сумі 5679,02 грн. протягом 6 місяців по 946,5 грн., тобто, протягом лютого-липня 2008 року

Позов поданий позивачем до господарського суду 18.06.14, тобто з пропуском встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності у три роки щодо основного боргу та п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України строку позовної давності в один рік щодо стягнення пені, а тому відповідно до п.4 ст.267 ЦК України, закінчення строку позовної давності до пред"явлення позову є підставою для відмови в позові в частині стягнення 4724,5 грн. основного боргу та 183,75 грн. пені.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.256, 257, 267, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Заступника Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави - в особі Коломийської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4908,25 грн. - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 78200, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету України 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.14

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____помічник судді Шунтов О.М. 10.07.14