Ухвала суду № 39674396, 10.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 червня 2014 рокусправа № 804/14335/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Шкарбан Т.В. дов від 24.04.2014

Жикіна А.Б. дов від 24.04.2014

відповідача: - Онасенко О.В. дов від 29.01.2014

Козесон А.В. дов від 18.11.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 року

у справі № 804/14335/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім профіль України»

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про визнання протиправними, скасування картки відмови, рішення та повернення надмірно сплаченого податку,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України» звернулося до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів, в якому просив:

- визначити протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00540 від 27 вересня 2013 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200446/1 від 27 вересня 2013 року;

- повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профіль України» з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 8112,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості товару, оскільки позивачем для митного оформлення надано всі необхідні документи, а також додаткові документи, які в повній мірі підтверджували митну вартість товарів, надавали змогу переконатися у розмірі ціни, сплаченої позивачем за товар, та здійснити митну оцінку товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів № 110100000/2013/00540 від 27 вересня 2013 року;

- визнано протиправною та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2013/200446/1 від 27 вересня 2013 року. В задоволенні решти позову відмовлено.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано ненаданням відповідачем доказів того, що подані ТОВ «Торговий Дім Профіль України» основні та додаткові документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів, відомості щодо їх ціни та використати основний метод визначення митної вартості за ціною контракту.

Вимога про стягнення з державного бюджету суми коштів ввізного мита визнана судом необґрунтованою через те, що позивач не звертався до митниці із заявою про повернення з бюджету грошових коштів та митницею не прийнято рішення з цього питання.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що при митному оформленні товару митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення митної вартості, не містять всіх відомостей та містять розбіжності виявлені розбіжності; не знайшли відображення у рішенні суду і доводи митниці про дотримання процедури прийняття рішення, проведення консультації та послідовність застосування методів визначення митної вартості.

ТОВ «Торговий Дім Профіль України» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що подані декларантом документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами статті 58 МК України; правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем. Крім того, застосувавши замість визначеного позивачем основного методу другорядний резервний метод визначення митної вартості товару, відповідачем не надано доказів неможливості застосування наступних після основного методів визначення митної вартості товарів.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, на виконання умов контракту купівлі-продажу №15/11/12 від 15.11.2012 ТОВ «Торговий Дім Профіль України» 11.09.2013 отримав від фірми «Shandong Chambroad Holding Co., LTD.» (КНР) товар - оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,38 мм за ціною 0,750 дол.США/кг (а. с.59-67).

26.09.2013 позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення вищевказаного товару шляхом електронного декларування (ВМД №110100000/2013/230236, а.с.29, 30).

При цьому, митна вартість товару заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

На підтвердження митної вартості товару товариством надані митному органу наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами №110/2012/0001937 від 03.12.2012 ; залізнична накладна для внутрішнього сполучення №40308553 від 19.09.2013; коносамент (Bill of lading) № QDWE029977 від 10.07.2013; банківський платіжний документ, що стосується товару № 391 від 13.09.2013; рахунок-фактура (інвойс) № JB2013070602 від 05.07.2013; пакувальний лист б/н від 05.07.2013; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 11 від 20.06.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого для митного оформлення від 15.11.2012; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів чи майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за Межами України валютних цінностей та майна) Лівобережної МДПІ № 84 від 10.07.2013; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу «Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено») № 2761 від 10.07.2013; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; сертифікат про походження товару загальної форми № ССРІТІ125357032 від 09.07.2013; інші некласифіковані документи С-т якості №JB20130701001М від 05.07.2013; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 110100000/0672 від 24.09.2013.

Як зазначає відповідач, вказані документи не містили у повному обсязі інформації, необхідної для здійснення контролю правильності визначення митної вартості, а саме: документи, які підтверджують числові значення митної вартості, не містять всіх відомостей та містять розбіжності.

Згідно приписів статті 21 МК України відповідачем проведено консультації з декларантом - надіслано повідомлення декларанту за № 70390 від 26.09.2013 щодо встановлених розбіжностей (а. с.70).

Товариством надані відповідачу роз'яснення щодо розбіжностей в листі № 01-400 від 27.09.2013, згідно яких відсутня недостовірність відомостей, що викладені у інших документах, поданих декларантом на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

У зв'язку з тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару згідно п.2 ст.53 МК України митним органом виявлені розбіжності в поданих до митного оформлення документах, останній відповідно до ч.3 ст.53 МК України витребував у товариства додаткові документи.

Листом № 01-400 від 27.09.2013 товариством на вимогу відповідача надані додаткові документи: виписки з бухгалтерської документації; SWIFT 1620 від 13.09.2013; калькуляція собівартості товару; комерційна пропозиція; прайс-лист від виробника; експортна декларація від виробника (а. с.71, 72).

З огляду на надання позивачем не всіх витребуваних додаткових документів, за результатами контролю співставлення відповідно до ст.337 МК України, відповідачем встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,75 дол.США/кг, рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за МД № 702200001/2013/10201 від 29.07.2013, становить 0,85 дол.США/кг (а.с.66, 67).

У зв'язку з викладеним відповідачем прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110100000/2013/200446/1 від 27.09.2013, відповідно до якого митну вартість скориговано до 0,85 доларів США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням резервного методу відповідно до ст.60 МК України (а. с.73, 74).

В свою чергу, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації № 110100000/2013/00540 від 27 вересня 2013 року (а. с.75, 76).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків митного органу.

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За твердженням відповідача, документи, що надані позивачем, не містили всіх відомостей щодо числових значень митної вартості заявленого товару, у зв'язку з чим Дніпропетровська митниця визначила митну вартість даного товару.

При цьому, метод № 1 (за ціною контракту) неможливо було застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів та відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування методів № 2а, 2б відповідно до ст.ст.57, 59, 60 МК України.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.ст.62, 63 МК України) повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів (2в, 2г).

Так, для визначення митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару з застосуванням методу № 2ґ (резервного) у відповідності з вимогами ст.ст.57, 64 МК України, внаслідок чого встановлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,75 дол.США/кг, а рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за митною декларацією №702200001/2013/10201 від 29.07.2013 р. становить 0,85 дол.США/кг.

Колегія суддів звертає увагу, що у рішенні про коригування митної вартості № 110100000/2013/200446/1 від 27.09.2013 та у запереченнях проти адміністративного позову, відповідач посилається на ВМД № 702200001/2013/10201, яку долучено до матеріалів справи (а. с.66, 67).

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем до матеріалів справи надана інша вантажно-митна декларація, а саме: ВМД № 702200001/2013/010201 від 29.07.2013.

Крім того, в наданій відповідачем ВМД № 702200001/2013/010201 у графі 20 «умови поставки» вказано умови поставки - СIF, Іллічівськ, а позивач надав до митного оформлення вантаж з умовами поставки - СFR, Одеса і ця різниця є принциповою, оскільки за умовами постачання СIF до вартості товару враховуються витрати зі страхування вантажу, чого немає при постачанні на умовах СFR.

Відповідно до приписів цього Кодексу за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (статті 55 МК України).

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.12 ст.264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту.

Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Згідно п.1, п.2 ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

З аналізу наведених норм вбачається, що для витребування додаткових документів у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Дніпропетровська митниця зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару в документах, наданих позивачем, були наявні наступні розбіжності:

- дата оплати не кореспондуються з датою фактичного відвантаження відповідно до дати коносаменту (10.07.2013) та не відповідають умовам доповнення № 11 від 20.06.2013, інвойсу № JB2013070602 від 05.07.2013;

- встановлено, що п.6.1 контракту від 15.11.2012 № 15/11/12 передбачено, що продавець «SHANDONG CHAMBROAD HOLDING CO.LTD» зобов'язаний надати також копію експортної декларації, прейскурант, калькуляцію собівартості товару, комерційну пропозицію щодо закупки оцинкованої сталі в рулонах, завірені печаткою та підписом відповідальної особи.

Як зазначено вище, позивачем надавались роз'яснення стосовно виявлених відповідачем розбіжностей (лист № 01-400 від 27.09.2013), згідно яких за умовами додатку № 11 від 20.06.2013 до контракту купівлі-продажу № 15/11/12 від 15.11.2012 (умовою оплати є 100 % попередня оплата за товар) розрахунки за поставлений товар здійснені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 391 від 13.09.2013 та випискою з бухгалтерської документації SWIFT 1620 від 13.09.2013. Отримання товару відбулось після здійснення 100 % передоплати, як і передбачають умови контракту та специфікація №11 від 20.06.2013, що додатково підтверджується датою фактичного перетину митного кордону України - 16.09.2013.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.53 МК України зазначеного кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить про наявність у митного органу повноважень щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення числового значення заявленого декларантом до митного оформлення товару.

Проте, дата оплати не є достатньою підставою для сумнівів заявленій митній вартості товару та витребування додаткових документів, оскільки в будь-якому випадку оплата здійснена у 100 % розмірі та підтверджена відповідними банківськими документами, тому це не впливає ні на вартість партії товару, ні на рівень митної вартості товару, а оцінка правомірності такого порядку розрахунків між сторонами контракту, як вбачається з положень митного законодавства, не входить до компетенції митних органів, оскільки обраний сторонами контракту порядок є господарсько-договірними відносинами господарюючих суб'єктів, що вчиняються за їх власним волевиявленням (ч.3 ст.203 ЦК України).

Також не є свідченням неправильності визначення товариством числового значення заявленого до митного оформлення товару те, що у п.6.1 контракту від 15.11.2012 передбачено, що продавець «SHANDONG CHAMBROAD HOLDING CO.LTD» зобов'язаний надати також копію експортної декларації, прейскурант, калькуляцію собівартості товару, комерційну пропозицію щодо закупки оцинкованої сталі в рулонах, завірені печаткою та підписом відповідальної особи.

Тим більш, що відповідачем не зазначено, яким чином ці розбіжності впливають на правильність визначення митної вартості заявленого до митного оформлення товару.

Інших підстав, передбачених ч.3 ст.53 МК України, які б обумовили правомірність дій відповідача щодо витребування додаткових документів у декларанта, митним органом у повідомленні № 70390 від 26.09.2013 не зазначено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для надання позивачем додаткових документів стосовно наявності вищенаведених розбіжностей, були відсутні, оскільки наведені митним органом питання фактично не стосуються митної вартості товару, і, відповідно, не давали права відповідачу на витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів у Товариства.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимагаючи надання позивачем додаткових документів, відповідач діяв в межах повноважень, але не обґрунтовано, тому рішення про коригування митної вартості товарів №110100000/2013/200446/1 від 27 вересня 2013 року і, як наслідок, картка відмови в митному оформленні товарів № 110100000/2013/00540 від 27 вересня 2013 року визнані протиправними та скасовані судом першої інстанції правомірно.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог товариства в частині повернення ТОВ «Торговий дім Профіль України» з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 8 112,90 грн.

Наказом ДМС України від 20.07.2007 № 618 затверджений Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618).

За приписами даного Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, встановлений певний порядок: подача платником податків не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України, заяви довільної форми, надання за результатами розгляді даної заяви митним органом висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направлення висновку про повернення з Державного бюджету України до органів казначейської служби України.

З огляду на те, що доказів дотримання позивачем вищевказаного Порядку № 618 суду не надано, у відповідача відсутні підстави для прийняття рішення щодо повернення позивачу з Державного бюджету України митних платежів, а у органу казначейства - підстав для перерахування коштів з Державного бюджету на користь Товариства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позовні вимоги про повернення помилково (зайво) сплачених податків та зборів можуть бути лише наслідком скасування судом рішення суб'єкта владних повноважень, тому Товариство не позбавлено, за наявності рішення суду про скасування рішень про визначення митної вартості товарів, звертатись до органу казначейства з позовом, у разі порушення охоронюваних законом прав і інтересів з боку останнього під час виконання рішення суду.

Таким чином, відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог в цій частині є також правомірною.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, внаслідок чого апеляційній скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 у справі № 804/14335/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко