Ухвала суду № 39674384, 17.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2014 рокусправа № 808/848/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Берегова С. М. (дов. від 27.12.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року

у справі № 808/848/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, я кому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000860026 від 17.12.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем своєчасно подано податковому органу звітність про нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, самостійно усунуто виявлені помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку і таке уточнення не призвело до додаткового нарахування податку й втрат бюджету, а відтак висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованим, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як незаконне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с.51), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем надано податкову звітність (форма 1ДФ) за ІІ квартал 2011 з недостовірними відомостями та помилками, а саме: з недостовірними ідентифікаційними номерами найманих працівників, що є порушення вимог податкового законодавства. Відповідач вказує, що виправлення в подальшому показників податкової звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку не спростовує суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а лише підтверджує його, а відтак подання уточнюючого розрахунку не звільняє платника податку від відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, у поданих запереченнях на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку щодо подання уточнюючої податкової звітності за формою №1ДФ позивача за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт №533/26-0/00191885 від 03.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу ІІ Податкового кодексу України, а саме: позивачем подано податкову звітність (форма №1ДФ) за ІІ квартал 2011 року з недостовірними відомостями та помилками (внесено недостовірні дані щодо ідентифікаційних номерів найманих працівників).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000860026 від 17.12.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 1,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 0,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Згідно з положеннями статті 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається (п.2.1 Наказу Державної податкової адміністрації №1020 від 24.12.2010 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

Матеріалами справи підтверджено, що 22.07.2011 за вхідним номером 9005268609 позивачем подано відповідачу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року та у зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення ідентифікаційних номерів найманих працівників, 20.09.2011 за вхідним номером №9008021821 позивачем подано відповідачу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року (уточнюючий), відповідно до якого було виправлено дані ідентифікаційних номерів найманих працівників.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За приписами пункту 119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій податковим органом до платника податків є наявність факту заниження податкового законодавства минулих податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в даному випадку не здійснювалось коригування показників податкових зобов'язань, оскільки коригувались дані ідентифікаційних номерів найманих працівників.

Сторони не заперечують проти того, що помилки позивача у поданій звітності за ІІ квартал 2011 року (форма № 1-ДФ) носили суто технічний характер, не призвели до втрат бюджету (до заниження податкового зобов'язання) і були виправлені товариством самостійно в установленому порядку до проведення камеральної перевірки відповідачем.

Отже, з огляду ж на те, що факти заниження податкового зобов'язання (недоплати) внаслідок подання позивачем податкової звітності за ІІ квартал 2011 року відсутні, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у відповідності до п.119.2 ст.119 ПК України відбулось безпідставно, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 у справі № 808/848/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко