Вирок № 39673474, 09.07.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5844/14-к

Провадження №1-кп/359/297/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 липня 2014 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю прокурора Маркицького А.М., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження за №12013100100001191 від 05.06.2014 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницький, директора ПТПП «ОПТІМ», одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

Так, 8 вересня 2012 року, близько 05 год. 30 хв., водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем TОYОТА РRADО, н.з. НОМЕР_2, рухався по вул. Київський шлях в м. Бориспіль Київської області, в напрямку м. Харків.

Проїжджаючи неподалік будинку №72, водій ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України (далі ПДР), проявив злочинну недбалість, не діяв таким чином, щоб не загрожувати життю та здоров?ю громадян, чим порушив вимоги п. 1.5 ПДР, під час руху проявив неуважність та безпечність, чим порушив вимоги п.18.1 ПДР, відволікся від керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.3. «б» ПДР, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка переходила проїзну частину вул. Київський шлях з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Згідно висновку експерта від 28.09.2012 року № 30/226, смерть гр. ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепу, крововиливами під оболонками головного мозку, що супроводжувались набряком головного мозку.

Таким чином водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги наступних пунктів Правил дорожнього руху, а саме: п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати, життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); п. 2.3 «б» (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, та не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі); п. 18.1 (водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека).

Грубі порушення водієм ОСОБА_2 указаних п.п. 1.5, 2.3 б) та 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали - спричиненням смерті ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_2, порушив правила безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України. З цього приводу, його дії органом досудового слідства кваліфіковано вірно.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази ОСОБА_2, надані ними в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілого, та думки прокурора і захисника, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, крім допиту обвинуваченого, - а саме допиту інших свідків, потерпілої, дослідження інших доказів, окрім тих, що характеризують особу обвинуваченого, процесуальні витрати, та речові докази, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, наявності причинного зв'язку між смертю потерпілої та порушенням обвинуваченим вимог ПДР).

В судовому засіданні, ОСОБА_2 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, не допускати будь-яких порушень закону України на майбутнє, попросив вибачення у потерпілої, зазначив, що надав допомогу потерпілій фінансового характеру. Повідомив суд, що офіційно працевлаштований, одружений, має двох неповнолітні дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав. Просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

Надав суду покази, у відповідності до яких, визнав, що 08.09.2012 року, внаслідок порушення ним визначених органом досудового слідства пунктів Правил дорожнього руху України, він вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої заподіяв тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4, що спричинило смерть останньої. При цьому показав що він дійсно не був уважним, в недостатній мірі зменшив швидкість руху та відволікся від керування транспортним засобом перед пішохідним переходом, не помітивши перепон на пішохідному переході, а тому і не зміг своєчасно вжити заходів для уникнення наїзду на пішохода, коли раптово побачив перед керованим ним транспортним засобом. Після аварії він вийшовши з машини перебував постійно біля потерпілої, викликав швидку та працівників міліції, першої допомоги не надавав, оскільки не знав що робити.

Судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, процесуальні витрати та речові докази у справі.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_2 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки ним порушено правила безпеки дорожнього руху при керуванні власним автомобілем, що призвело до смерті потерпілої ОСОБА_4

З цього приводу, у суду відсутні сумніви щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності за санкцією указаного кримінального закону.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також відношення до обвинуваченого з боку потерпілого, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Так, санкцією ч.2 ст. 286 КК України передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, а тому вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

За час судового розгляду справи в суді, ОСОБА_2 вів себе з позитивної сторони, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

Щодо наявності пом'якшуючих відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить щире каяття, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, а також відшкодування завданої своїми діями матеріальної та моральної шкоди потерпілій.

У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

В той же час, обвинувачений за місцем свого проживання та роботи характеризується виключно позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Крім того, ОСОБА_2 офіційно працює, одружений, має двох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав.

Потерпіла ОСОБА_1 жодних претензій до обвинуваченого, оскільки останній відшкодував завдану шкоду та придбав в тому числі житло. В судовому засіданні не заперечувала щодо застосування до нього амністії та звільнення від кримінального покарання.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на два роки.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

З урахуванням викладеного вище та особи обвинуваченого, суд вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 та ст. 76 КК України та призначити покарання з іспитовим строком терміном в два роки з визначенням відповідних обов'язків судом.

При вирішенні клопотання обвинуваченого та його захисника про застосування до нього амністії суд виходить з наступного.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року, згідно п. «в» статті 1, якого передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, засуджених за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Вчинений ОСОБА_2 злочин є тяжким злочином, що вчинений з необережності. Саме за указаний злочин ОСОБА_2 слід призначити відповідне покарання. Обтяжуючих обставин при вчиненні даного злочину судом не встановлено, ОСОБА_2 місця пригоди не залишав.

Обвинувачений не підпадає під перелік осіб, визначених ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», відносно яких амністія не застосовується.

ОСОБА_2 має двох неповнолітніх дітей, які станом на 19.04.2014 року є неповнолітніми, відносно них він не позбавлений батьківських прав.

Прокурор та потерпіла щодо застосування амністії до обвинуваченого не заперечували. ОСОБА_2, та його захисник клопотання підтримали.

Таким чином, у суду є всі підстави для задоволення клопотання та застосування амністії відносно ОСОБА_2 та звільнення його від призначеного судом покарання на підставі ст. 86 КК України, Закону України «Про застосування амністії в Україні». При цьому слід ухвалити відповідний вирок.

Речовий доказ - автомобіль підлягає поверненню власнику на підставі ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта щодо проведення інженерно-технічної експертизи та авто технічного дослідження, в розмірі 1667 грн. 40 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь Держави України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст. 86 КК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки.

Звільнити на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2 (два) роки, з покладенням на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем свого проживання; без дозволу кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне місце проживання; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання.

Речовий доказ - автомобіль марки TОYОТА РRADО, н.з. НОМЕР_2, - після набрання вироком суду законної сили, - повернути ОСОБА_2 та залишити у його користуванні.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницький, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь держави України (р/р 31112106700004, одержувач: Бориспільське УДКСУ /м. Бориспіль/21081100, ЄДРПОУ 38007070, МФО 821018, назва: адміністративні штрафи та інші санкції), - 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 40 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк