Ухвала суду № 39668898, 02.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18616/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко А.Д. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсек» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парсек» пред'явило позов до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2013 року № 0003872205 та

№ 0003882205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на прибуток підприємства та ПДВ при взаємовідносинах із ТОВ "СВН-Антарекс" за період з 01.07.2009 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 08.05.2013 №512/22.5-07/24740960 та винесено позивачу податкові повідомлення-рішення: - від 28.05.2013 №0003872205, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 6690 грн. (у т.ч.: основний платіж - 5352 грн., штраф - 1338 грн.); від 28.05.2013 №0003882205, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 6371,25 грн. (у т.ч.: основний платіж - 5097 грн., штраф - 1274,25 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження та податку на прибуток за 2 кв. 2012 на 5352 грн., та ПДВ за червень 2012 на 5097 грн.

Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, звернувся із позовом до суду.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток і ПДВ результати господарсько-договірних відносин з ТОВ "СВН-Антарекс" та задекларовано в складі валових витрат за 2 кв. 2012 суму 25485 грн. та у складі податкового кредиту з ПДВ за червень 2012 суму 5097 грн.

Згідно договору на виконання робіт від 10.05.2012 №35, укладеного між позивачем (Замовник) і ТОВ «СВН-Антарекс» (Виконавець), Виконавець зобов'язується виконати електромонтажні та пуско-налагоджувальні роботи по об'єктах позивача, а також закуповувати та поставляти обладнання та матеріали, необхідні для виконання робіт.

На підтвердження виконання умов договору від 10.05.2012 №35 позивачем до суду та до перевірки надано: - акт здачі-прийняття виконаних робіт від 26.06.2012 №1 на суму без ПДВ 25485 грн.; - податкову накладну від 26.06.2012 №152 на суму 30582 грн. (у т.ч ПДВ-5079 грн.).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт визначається кошторисами та затверджується Замовником.

Як зазначено у акті перевірки (ст. 13) затверджених кошторисів до договору від 10.05.2012 №35 до перевірки позивачем не надано, відсутні дані кошториси також і у матеріалах справи.

Водночас положеннями п. 3.3 договору встановлено, що строк виконання робіт становить 3 тижні після авансування робіт Замовником. Проте у п. 2.5 договору розмір авансу сторонами не визначено, також не надано ні до перевірки, ні до суду доказів здійснення позивачем зазначених авансових платежів, що унеможливлює встановлення судом фактичних обставин здійснення господарської операції, зокрема, дотримання позивачем обумовлених договором від 10.05.2012 №35 строків виконання робіт.

При цьому під час перевірки та судового розгляду позивачем надано платіжне доручення від 26.06.2012 та банківську виписку за 26.06.2012 про перерахування на користь ТОВ «СВН-Антарекс» коштів у розмірі 30582 грн. (тобто на всю суму, визначену в акті здачі-прийняття виконаних робіт від 26.06.2012 №1 та податковій накладній від 26.06.2012 №152), що підтверджує відсутність здійснених позивачем авансових платежів за даним договором.

Водночас під час судового розгляду справи позивачем до суду не надано документів на підтвердження здійснення ТОВ «СВН-Антарекс» постачання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором від 10.05.2012 №35, що в свою чергу також належить до предмету даного договору.

Як стверджує апелянт, роботи у ТОВ "СВН-Антарекс" придбавались позивачем з метою виконання власних зобов'язань перед ВАТ "Фармак".

Так за умовами договору від 12.03.2012 №44-18/12 ВАТ "Фармак" (Замовник) доручає, а позивач (Виконавець) приймає на себе виконання робіт по установці системи пожежної сигналізації на об'єкті - цех №2, дільниця "виробництво м'яких лікарських засобів" (корпус №6 і 6а) ВАТ "Фармак" за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 74. До об'єму робіт за договором входить: закупівля необхідного обладнання та матеріалів, виконання монтажних робіт, виконання пусконалагоджувальних робіт.

Згідно вимог п. 2.3 договору від 12.03.2012 №44-18/12 протягом 15 днів після підписання даного договору ВАТ "Фармак" повинен перерахувати позивачу 60% від вартості замовлених робіт.

При цьому п. 3.1 даного договору визначено, що Виконавець зобов'язується виконати весь обсяг робіт протягом 20 днів з дня отримання авансу при наявності готовності приміщень.

Згідно договору від 13.03.2012 №44-19/12 позивач (Виконавець) зобов'язується з замовленням ТОВ "Фармак" (Замовник) виконати роботи по установці системи пожежної сигналізації на об'єкті: виробнича дільниця « 2 ТЗЛ (проект виробництва Драже) цеху №4 ВАТ "Фармак" по вул. Фрунзе, 74, до складу яких входить: закупівля необхідного обладнання та матеріалів, виконання монтажних робіт, а також виконання пусконалагоджувальних робіт.

Згідно вимог п. 2.3 договору від 13.03.2012 №44-19/12 протягом 15 днів після підписання даного договору ВАТ "Фармак" повинен перерахувати позивачу 60% від вартості замовлених робіт.

При цьому п. 3.1 даного договору визначено, що Виконавець зобов'язується виконати весь обсяг робіт протягом 20 днів з дня отримання авансу при наявності готовності приміщень.

Будь-яких платіжних документів на підтвердження здійснення розрахунків за договорами від 12.03.2012 №44-18/12 та від 13.03.2012 №44-19/12 позивачем до суду не надано, що також унеможливлює встановлення судом дотримання позивачем як підрядником та ТОВ "СВН-Антарекс" як субпідрядником строків виконання основного зобов'язання за договором від 10.05.2012 №35.

Крім того, до предмету договорів від 12.03.2012 №44-18/12 та від 13.03.2012 №44-19/12, укладених із ВАТ "Фармак", входить закупівля необхідного обладнання та матеріалів, виконання монтажних робіт, виконання пусконалагоджувальних робіт.

Водночас до акта здачі-прийняття виконаних робіт від 26.06.2012 №1 та податкової накладної від 26.06.2012 №152, оформлені позивачем із ТОВ "СВН-Антарекс", включено лише монтажні роботи (монтаж сигналізації).

Таким чином, зазначені обставини унеможливлюють встановлення судом фактичних обставин проведення господарської операції за договором від 10.05.2012 №5 та дійсності інформації, відображеної у складених на її виконання документах, що в свою чергу ставить під сумнів реальне виконання ТОВ "СВН-Антарекс" робіт за замовленням позивача на підставі договору від 10.05.2012 №5.

Водночас, твердження відповідача про відсутність необхідних умов (відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів) для провадження ТОВ "СВН-Антарекс" господарської діяльності є необґрунтованими і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтверджені належними доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. Посилання на акт ДПІ від 03.09.2012 №1282/22-10/36124253 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СВН-Антарекс", який містить суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Також, суд не погоджується з твердженнями відповідача про нікчемність правочинів між позивачем і ТОВ "СВН-Антарекс", вважає такі доводи відповідача необґрунтованими і безпідставними, з огляду на відсутність належного документального підтвердження завідомо умисної мети і факту спрямованості правочинів на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим частина перша ст. 228 ЦК пов'язує визначення порушення публічного порядку.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати правочини нікчемними. Між тим, помилкові твердження відповідача щодо нікчемності правочину, у даному випадку, не спростовують відсутність належно оформлених первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами, тому за цих обставин лише помилковість посилань відповідача на нікчемність правочинів не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парсек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.