Постанова № 39668745, 08.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2014 року 10:16 № 826/5624/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Тимчук М.Д.,

за участю представників сторін:

від позивача: Волошин О.І. (довіреність від 03.01.2013 р. № 5/01)

від відповідача-1: Гривнак А.В. (довіреність 31.12.2013 р. № 14.1/1-16/10416)

від відповідача-2: не з'явився (просив розглядати справу за його відсутності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

до Київська міжрегіональна митниця Міндоходів Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києвіпро визнання протиправною бездіяльності щодо неподання висновку, стягнення з бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Аскоп-Україна» в якому, з урахуванням прийнятих судом заяв від 20.05.2013 р., позивач звернув свої вимоги до Київської регіональної митниці (далі - Митниця) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - Казначейство) та просив: (1) визнати протиправною бездіяльність КРМ щодо неподання до ГУ ДКСУ у м. Києві висновку про повернення ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.; (2) стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.11.2011 р. звернувся до відповідача з ВМД щодо митного оформлення товару «Риба охолоджена лосось (сьомга)» виробництва Норвегії в кількості 16150 кг. за кодом УКТЗЕД 0302120000. Митна вартість була визначена у ВМД за 1 методом, тобто за ціною договору, у зв'язку з чим сума ПДВ становила 111 461,83 грн. (20% від 557 309,16). Однак, митний орган прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом та прийняв картку відмови у митному оформленні. Внаслідок прийняття рішення про визначення митної вартості, як зазначає позивач, він був вимушений при подальшому митному оформленні зазначеної партії товару сплатити до бюджету ПДВ у сумі 223 430,28 грн., замість 111 461,83 грн., початково визначеного виходячи із заявленої позивачем митної вартості, визначеної за 1 методом. У зв'язку з чим, як вважає позивач, сума надмірно сплаченого до бюджету податку склала 111 968,45 грн.

У той же час, як зазначає позивач, згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2012 р. у справі № 2а-6108/12/2670, що набрала законної сили 23.08.2012 р., рішення відповідача про визначення митної вартості та картку відмови було визнано протиправними та скасовано.

З урахуванням наведеного, як зазначає позивач, він звернувся до митниці із заявою від 06.03.2013 р. про повернення надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 111 968,45 грн. Однак, митний орган не надіслав висновку до органу казначейства із посиланням на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржені в касаційному порядку.

Враховуючи наведене позивач вважає протиправною бездіяльність митниці та просить стягнути з бюджету надмірно сплачений ПДВ, вказуючи на те, що вищезгадане судове рішення набрало законної сили, при цьому за результатами перегляду вищезазначених судових рішень ВАС України вони залишені без змін, а отже є всі підстави для повернення коштів з бюджету.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів (ЄДРПОУ 38716451), яка є правонаступником Київської регіональної митниці, проти позову заперечила, зазначивши що оскаржуючи бездіяльність митниці позивач обрав невірний спосіб захисту прав, заявлені вимоги до митниці не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, як пояснив представник митниці у судовому засіданні, після рішення ВАС України по вищезгаданій справі позивачу належить подати нову заяву про повернення коштів.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, однак подав заперечення проти позову в яких зазначив, що повернення надміру сплачених податків здійснюється за поданням митниці, однак таке подання відсутнє. Казначейство водночас посилається на неможливість повернення коштів у разі скасування рішення митниці про коригування митної вартості. Відповідач-2 просив розглядати справу за якого відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.07.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2012 р. по справі № 2а-6108/12/2670 задоволено позов ТОВ «Акоп-Україна».

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначенні митної вартості № 100000006/2011/314946/2 від 22 листопада 2011 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті та митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 100190000/1/03340 від 22 листопада 2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 гривень (сто одинадцять тисяч гривень дев'ятсот шістдесят вісім гривень 45 копійок).

Згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2012 року в частині стягнення на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн. скасовано. В цій частині постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2012 року залишено без змін. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення коштів суд апеляційної інстанції виходив з передчасності заявлення цих вимог. Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що за умови того, що на час звернення з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості не було скасовано, факт надмірної сплати був відсутній, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню.

У свою чергу, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 р. постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

Судовими рішеннями по зазначеній справі при цьому встановлено наступне.

10 червня 2010 року між ТОВ "Аскоп-Україна" та "Marine Harvest AS"(Норвегія) було укладено контракт №10/06-2010 NOR, відповідно до умов якого "Marine Harvest AS"(Норвегія) здійснює поставку товару - замороженої або охолодженої риби виробництва Норвегії на користь ТОВ "Аскоп-Україна", який приймає товар на умовах FCA - Норвегія відповідно до правил "Інкотермс 2000"та оплачує його вартість на умовах 100% передоплати.

22 листопада 2011 року, на підставі вищевказаного контракту, позивачем було ввезено на митну територію України обумовлений контрактом товар ("риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою за кодом УКРЗЕД 0302120000 та подано до посту "Київ-центральний" Київської регіональної митниці ВМД № 100190000/2011/134522 від 22.11.2011 року з визначенням вартості придбаного товару за ціною контракту, у якій товар було задекларовано у митний режим "імпорт 40". Разом з ВМД була заповнена та подана до митного оформлення декларація митної вартості за формою ДМВ-1 від 22.11.2011 року № 100190000/2011/134522 та відповідні супровідні документи.

На підтвердження митної вартості товару, як встановлено у вищезгаданих судових рішеннях, митному органу позивачем були надано повний перелік документів, передбачених п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 р. № 1766. Перелік наданих документів наведений у графі 44 ВМД №100190000/2011/134522 від 22.11.2011 року.

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту (з урахуванням витрат на транспортування товару), тобто за основним (першим) методом, який встановлений ст. 266 Митного кодексу України, а саме:

- митна вартість товару "риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою за кодом УКРЗЕД 0302120000 виробництва Норвегії в кількості 16 510,00 кг., в розмірі 69 798,88 доларів США (557 309,16 гривень), що у перерахунку за один кг. товару становить 4,23 дол. США (33,77 гривень).

22 листопада 2011 року відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/314946/2, яким було скориговано митну вартість товару:

- "риба охолоджена лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою" за кодом УКРЗЕД 0302120000 виробництва Норвегії з 69 798,88 доларів США до 139 839,70 доларів США, тобто з 4,23 доларів США за один кг. товару до 8,47 доларів США за один кг. товару;

Як надалі встановлено у вищезгаданих судових рішеннях, у зв'язку з корегуванням митної вартості та неможливістю внесення змін до ВМД від 22.11.2011 року № 100190000/2011/134522, 22 листопада 2011 року Митницею було видано позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100190000/1/03340.

Для випуску товарів у вільний обіг 22.11.2011 року позивач оформив вантажну митну декларацію №100190000/1/134582, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом. На вказану дату проведено митне оформлення товару за скоригованою ціною у розмірі 8,47 доларів США за один кг. за "риби охолодженої лосось (сьомга) атлантичний (Salmo Salar) ціла, патрана з головою за кодом УКРЗЕД 0302120000 виробництва Норвегії, загальна відкоригована митна вартість якої склала 139 839,70 доларів США (1 117 151,40 грн.).

Судами у зазначеній справі також встановлено, що жодних вимог щодо подання додаткових документів представники Київської регіональної митниці не висували, потребу в поданні таких документів не обґрунтовували. Всупереч п. 11 Порядку № 1766, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року, від позивача не було витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, про що свідчить відсутність відміток у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості від 22.11.2011 року № 100190000/2011/134522.

Судами також встановлено, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли Київській регіональній митниці визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Київською регіональною митницею, як зазначено у зазначених судових рішеннях, не доведено правомірність прийнятого рішення №100000006/2011/314946/2 від 22 листопада 2011 року щодо визначення митної вартості товарів за шостим методом, а тому вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, у судових рішеннях по вищезгаданій справі встановлено, що 22.11.2011 року Київською регіональною митницею було оформлено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100190000/1/03340. В картці відмові зазначено, що митна декларація не може бути прийнята/товари не підлягають митному оформленню з причини визначення митної вартості митним органом, винесення рішення №100000006/2011/314946/2 від 22.11.2011 року. Враховуючи, що картка відмови є похідним документом від рішення про визначення митної вартості товарів, то законність її прийняття напряму пов'язана із правомірністю та обґрунтованістю визначення митним органом вартості товару, що підлягає оформленню. У судових рішеннях по зазначеній справі зазначено, що оскільки суд, з підстав викладених вище, дійшов висновку про відсутність у митного органу підстав для неприйняття митної вартості товару заявленої декларантом до оформлення згідно методу № 1 з огляду на порушенням Відповідачем-1 порядку проведення консультацій з декларантом, суд прийшов до висновку, що картка відмови від №100190000/1/03340 від 22.11.2011 року також є протиправною і підлягає скасуванню.

Окрім того, судовим рішенням по зазначеній справі встановлено, що факт оплати податку на додану вартість за ВМД № 100190000/2011/134522 від 22.11.2011 року та переплати в зв'язку з коригуванням митної вартості ПДВ у сумі 111 968,45 гривень (різниця між сумою ПДВ /111 461,83 гривень/, нарахованою на самостійно визначену декларантом вартість товару, та сумою ПДВ /223 430,28 гривень/, нарахованою на митну вартість товару, відкориговану митним органом), підтверджено відміткою «Сплачено» на вантажній митній декларації. Відповідачем-1 сам факт сплати вказаних сум до бюджету та їх розмір під час розгляду зазначеної справи не заперечувався.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, наведені вище обставини, встановлені у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2012 р. по справі № 2а-6108/12/2670 не підлягають додатковому (повторному) доказуванню та зазначене рішення суду є обов'язковим для суду у даній справі.

Відповідно до статті 15 Митного кодексу України (2002 р., в редакції, що діяла на час оформлення ВМД та сплати податку) митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Відповідно до п/п. 41.1.2. ПК України митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Під митними платежами розуміються податки, що відповідно до ПК України або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи (п/п. 14.1.113. ПК України).

Частиною 1 статті 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відтак, зміна митної вартості, у т.ч. за ініціативою та за рішенням митного органу, призводить до відповідної зміни розміру митних платежів та до змін у структурі податкових зобов'язань декларанта, які підлягають сплаті у зв'язку з митним оформленням товарів.

В даному випадку, внаслідок прийняття вищезгаданих протиправних рішень та протиправного визначення відповідачем митної вартості, яка застосована для нарахування податків, як встановлено у судових рішеннях по зазначеній справі, позивачем надміру сплачено до бюджету ПДВ у сумі 111 968,45 гривень, що складається з різниці суми ПДВ, сплаченої позивачем під час подання нової ВМД з визначенням митної вартості та суми ПДВ, яка підлягала сплаті при первинному зверненні до митниці виходячи із митної вартості, визначеної за першим методом. Зарахування цих сум ПДВ до державного бюджету підтверджується відміткою на ВМД, що крім іншого, встановлено судами у постанові по вищезгаданій справі.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України (2002 р.), положення якої діяли на час подання нової ВМД та зарахування ПДВ до бюджету, було передбачено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту.

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; 3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що статтею 25 Бюджетного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно п/п. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, (1) Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр); (2) здійснює реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; (3) здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 7 цього ж Положення, Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення).

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 р. № 845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Виходячи із наведеного у сукупності суд зазначає, що 05.03.2013 р. позивачем сформована та направлена митниці зава за № 102/03 про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн., в якій викладено обставини митного оформлення вищезазначеного вантажу та надмірної сплати ПДВ, до якої надано копію картки відмови, рішення про коригування митної вартості, копію ВМД від 22.11.2011 р., а також вищезгадані рішення судів першої та апеляційної інстанції.

У відповідь, листом від 25.03.2013 р. за № 12/2-11/3901, митниця по суті відмовила у вжитті заходів щодо повернення позивачу надмірно сплаченого ПДВ, зазначивши, що Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження.

У відповіді зазначено, що розгляд питання про повернення коштів є передчасним.

Станом на день розгляду справи митницею не надано жодних доказів розгляду зазначеної заяви позивача та вжиття заходів, спрямованих на повернення позивачу надміру сплачених сум ПДВ через надання відповідного висновку казначейству.

Враховуючи наведене в сукупності, виходячи з положень Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом ДМС України від 20 липня 2007 року № 618, беручи до уваги при цьому положення ч. 5 ст. 124 Конституції України та відсутність процесуальних рішень ВАС України про зупинення виконання вищезгаданих судових рішень, суд приходить до висновку, що внаслідок прийняття Митницею вищенаведених протиправних рішень, позивачем надміру сплачено до бюджету суму ПДВ у розмірі 111 968,45 грн. Митниця, у зв'язку з поданою позивачем заявою, допустила бездіяльність, яка полягає у невжитті заходів по її розгляді та наданні відповідного висновку до органу державного казначейства. Зазначена бездіяльність призвела до порушення прав позивача щодо повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині щодо визнання протиправною бездіяльності митниці та наявність підстав для їх задоволення.

Водночас, враховуючи невжиття митницею заходів щодо розгляду заяви та формування висновку на адресу органу казначейства, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з бюджету надмірно сплаченої суми ПДВ, які підлягають стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, через яке ці кошти були зараховані до Державного бюджету України.

Під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачами не доведено наявності законодавчих перешкод для повернення позивачу надміру зарахованих до бюджету коштів, які зараховані до бюджету внаслідок неправомірного визначення митним органом митної вартості товарів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а отже позов підлягає задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві надмірно сплаченого позивачем ПДВ до Державного бюджету України 111 968,45 гривень, який сплачено позивачем внаслідок прийняття митницею протиправного рішення про визначення митної вартості товару.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (код з ЄДР 30579869, адреса: 02660, м. Київ, М. Раскової, 11, офіс 600) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (ЄДРПОУ 38716451) щодо неподання до ГУ ДКСУ у м. Києві висновку за заявою ТОВ «Аскоп-Україна» від 05.03.2013 р. № 102/3 про повернення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код з ЄДР 37993783; адреса: 01601, м. Київ, Шевченківський район, вул. Терещенківська, 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (код з ЄДР 30579869, адреса: 02660, м. Київ, М. Раскової, 11, офіс 600) 111 968,45 гривень (сто одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 45 копійок), що складає суму надміру сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін