Постанова № 39668567, 27.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2014 р. Справа №805/5762/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О., при секретарі судового засідання Кушнерьової К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000272201 з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000272201 з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування відповідачем податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що у підприємства були всі правові підстави для формування валових витрат у відповідності до вимог діючого законодавства за господарськими операціями з контрагентами - ТОВ «Мега Торг», ТОВ «Актів Груп», ТОВ «СЗФ «Торезька», ТОВ «ГЗФ «Центральна», ТОВ «Алтис АМД», покупцями вугільної продукції - ТОВ «Фрост Траст Компані» та СП «Еліта-Плюс».

З приводу не включення вартості безоплатно отриманих послуг з оренди офісного приміщення по взаємовідносинам з СПД ОСОБА_2, позивач зазначає, що ним укладені додаткові угоди з СПД ОСОБА_2 якими встановлено новий строк сплати заборгованості за договорами оренди. Крім того, зазначає, що вказані операції відображені у бухгалтерському обліку про, що свідчить журнали-ордерів і відомості по рахунку 6851 розрахунки з іншими кредиторами, факт отримання послуг оренди підтверджується наявністю первинних документів - актів виконаних робіт, а тому операції з отримання послуг оренди приміщення не можуть бути визнані безоплатно наданими - як такі, що надані без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

А тому, позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000272201 з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, при цьому зазначив, що відображені в податковому обліку наслідки господарської операції на підставі умов договорів з контрагентами відповідають правилам формування валових витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, встановленим положеннями Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши про правомірність прийнятого рішення про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд" є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 35559497 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України - є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

З 11.11.2013 року по 29.11.2013 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатом якої складений акт № 1723/05-64-22-01-11/35559497 від 06.12.2013 року.

Актом перевірки зафіксовані порушення, які є спірними у межах цієї адміністративної справи, а саме:

порушення п.п.4.1.6, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України в частині заниження сум скоригованих валових доходів та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;

п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.139.1.9, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в частині завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 175 088, грн., у тому числі по періодам:

4 квартал 2010 року - на 1800 грн.;

1 квартал 2011 року - на 1800 грн.;

2 квартал 2011 року - на 1512 грн.;

3 квартал 2011 року - на 1512 грн.;

4 квартал 2011 року - на 1512 грн.;

1 квартал 2012 року - на 162 416 грн.;

2 квартал 2012 року - на 1512 грн.;

3 квартал 2012 року - на 1512 грн.;

4 квартал 2012 року - на 1512 грн.

Висновки акту перевірки про порушення положень Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток та заниження сум скоригованих валових доходів засновані на відсутності реальності постачання та придбання товару - вугільної продукції у контрагентів, не можливістю підтвердити факт отримання послуг та їх зв'язок з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд", також однією з підстав таких висновків є відсутністю Позивача відправником або одержувачем товару в залізничних накладних, а саме : в акті перевірки зазначено, що в копіях залізничних накладних - ТОВ «Мегабуд» не визначено, як підприємство, що є відправником або одержувачем товару, також не встановлено укладання договорів експедування товару з дотриманням встановлених законодавством вимог.

Однією з підстав для висновків податкового органу є відсутність документів, які б підтверджували факт транспортування товару Позивачу від постачальників Покупцям.

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми валових витрат, доходів, суми податку на прибуток, внаслідок відображення позивачем наслідків здійснення господарських операцій на підставі укладених договорів із контрагентами.

За висновками акту перевірки заступником начальника податкового органу (відповідача у справі) 5 березня 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000272201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн., з яких основний платіж у сумі 162123,00 грн., фінансові санкції у сумі 40391, 00 грн.

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання є висновок податкового органу про недостовірність первинних документів, що мають факт підтвердження здійснення господарських операції позивача з його контрагентами по придбанню та подальшої реалізації кінцевому споживачу вугільної продукції.

Господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, визначені розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, передбачено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 134.1. Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (пункт 138.1).

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ (підпункт 138.1.1 пункту 138.1).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні". Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що 1 листопада 2011 року між Позивачем (далі Покупець) - та ТОВ «Мега торг» (далі - Продавець) укладено договір поставки № 1110-7 (далі - Договір).

Згідно умов зазначеного договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця вугільну продукцію, а Покупець прийняти, сплатити продукцію у кількості, за номенклатурою, цінам та строки постачання згідно умов, які зазначені в додатках до договору та специфікаціях.

В п.3.1. договору зазначено, що поставка товару здійснюється в міру потреби Покупця згідно з його письмовою заявкою в асортименті, запропонованому Постачальником з узгодження з Покупцем на час дії договору.

Згідно договору за період лютий - березень 2012 року на адресу ТОВ «ТПК «Мегабуд» було відвантажено вугільної продукції на загальну суму 11055709,76 грн.

Фактичне виконання умов даного договору з придбання позивачем вугільної продукції на підставі умов договору № 1110-7 від 01.11.2011 року підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: податкові накладні, реалізація придбаного товару підтверджена видатковими накладними, специфікації до договору, акти прийому-передачі вугільної продукції, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, податкові накладні, які внесені до складу податкового кредиту та відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, про що свідчать декларації з податку на додану вартість (а.с. № 48-250 т. № 2, т. № 3, а.с. 2-193 т.4).

Вартість отриманих Позивачем товару, з у рахуванням податку на додану вартість повністю оплачена Позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банку по особовому рахунку (а.с.123-143 т.3).

Податкові накладні, видані контрагентом Позивачу відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

За наслідками дослідження в судовому засіданні зазначених податкових накладних, судом встановлено їх відповідність вимогам, визначеним Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696), що набрав чинності 10 січня 2011 року.

Суд зазначає, що реалізація товару підтверджується видатковими накладними.

В акті перевірки, як зазначалось вище, встановлено, що в копіях залізничних накладних - ТОВ «Мегабуд» не визначено, як підприємство, що є відправником або отримувачем товару.

Суд зазначає, що подальша реалізація придбаного товару здійснювалась ТОВ «ТПК «Мегабуд» залізничним транспортом на адресу кінцевого одержувача. Оскільки позивач не має акредитацію на Українській залізниці, позивач уклав ряд договорів з іншими підприємствами - контрагентами. До цих послуг відносяться послуги зі зберігання, хімічного аналізу, завантаження вугільної продукції та відправка її до станції призначення.

16 листопада 2011 року між ТОВ «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» та

Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно - промислова компанія "Мегабуд" укладений договір про надання послуг № 24/1.

Предметом якого зазначено, що Замовник (ТОВ «ТПК «Мегабуд») доручає, а Виконавець (ТОВ ГЗФ «Центральна») приймає на себе зобов'язання з надання інспекційних послуг, за заявкою Замовника у вказаному місці, види яких вказані в Додатках до договору. Факт виконання «Виконавцем» взятих на себе зобов'язань фіксується в двосторонньому акті виконаних робіт ( наданих послуг).

В п.1.3 договору, зазначено, що замовник зобов'язаний прийняти та оплатити вартість послуг.

В додатку № 1 до договору про надання послуг № 24/1 від 16.11.2011 року вказані види інспекційних послуг, а саме відбір проб від однієї партії однорідної вугільної продукції, видача посвідчення якості за результатами інспекції (на надану пробу) та лабораторний аналіз.

16 листопада 2011 року між ТОВ ТПК "Мегабуд" (Замовник) та ТОВ «ГЗФ «Центральна» (Виконавець) укладений договір про надання послуг № 23/1.

Відповідно до якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги, зазначені в п.1.2 договору, а Замовник зобов'язується оплатити ці послуги за цінами, у кількості, зазначених у додатках до цього Договору.

Відповідно до п.1.2. договору Замовник поставляє вугілля різних марок надалі покупцю, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надання послуг по навантаженню вугільної продукції в залізничні вагони і відправка за реквізитами Замовника.

Суд зазначає, що фактичне виконання умов двох договорів а саме : договору від 16.11.2011 про надання послуг № 24/1 і від 16.11.2011 про надання послуг № 23/1 підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме : актами здачі - прийому виконаних робіт з детальними переліком виконаних робіт, рахунками на оплату (а.с. 203-250 т. 4, а.с. 1-39 т.5), податковими накладними ( а.с. 40-41 т.5) , факт оплати підтверджується виписками з особового рахунку ( а.с. 43-46, 47 т. 5), посвідченнями про якість вугілля відвантаженого споживачем ( а.с. 48-59, 64-111, 116-121 т.5), залізнично - транспортними накладними (а.с. 62-63, 112-115, 122-149 т. 5). Які підтверджують факт відправлення товару ТОВ «ГЗФ «Центральна» кінцевому споживачу.

08 грудня 2011 року між ТОВ ТПК "Мегабуд" та ТОВ «Алтис амд» укладений договір №78 про надання послуг зі зберігання та відвантаження вантажів.

Згідно п.1.1 предметом договору є надання комплексу послуг зі зберігання, хімічного аналізу та завантаження вугільної продукції Замовника в залізничні вагони з використанням технологічних механізмів Виконавця і відправки продукції до станції призначення.

Відповідно до п.2.1 Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по зберіганню і відправці вантажів (вугільної продукції).

Відповідно до пункту 2.1.1 зазначено, що Виконавець зобов'язується виробляти відправку вагонів Замовника з даними свого залізничного коду за реквізитами наданими Замовником.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме : актом здачі - прийому виконаних робіт з детальними переліком виконаних робіт, звітами експедитора про обсяг виконаних послуг (а.с. 152-154, т. № 5), податковими накладними (а.с. 155-156 т. № 5), виписками з особового рахунку (а.с. 157-161 т. № 5), посвідченнями про якість вугілля (а.с. 162-167 т. № 5), залізничними накладними (а.с. 168-178 т.№ 5).

3 лютого 2012 року між ТОВ ТПК "Мегабуд" та ТОВ «СЗФ «Торезька» № 03/02-1 укладений договір про надання послуг зі зберігання та відвантаження вантажів.

Відповідно до предмету якого є надання послуг зі зберігання та завантаження вугільної продукції Замовника в залізничні вагони з використанням технологічних механізмів Виконавця і відправки продукції до станції призначення.

Відповідно до п.2.1.1 Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по зберіганню і відправці вантажів (вугільної продукції).

Відповідно до пункту 2.1.2 зазначено, що Виконавець зобов'язується виробляти відправку вагонів Замовника з даними свого залізничного коду за реквізитами наданими Замовником.

Фактичне виконання умов даного договору підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме : актами здачі - прийому виконаних робіт з детальними переліком виконаних робіт (а.с. 183- 184, 202-203, 206 т. №5), звітами експедитора про обсяг виконаних послуг (а.с. 185-190 № т. 5), податковими накладними (а.с. 197-201, 204-205, 207 т. № 5), виписками з особового рахунку (а.с. 209-210 т. № 5), посвідченнями про якість вугілля (а.с. № 211-212, 217-218, 221, 224-225, 228-229, 232-233, 236-243, 250-251 т. № 5, а.с. 7-8, 15-20 т.6 ), залізничними накладними (а.с. 213-216, 219-220, 222-223, 226-227, 230-231, 234-235, 244-249 т.№ 5, а.с. 1-6, 9-14, 21-26 т.6).

1 грудня 2011 року між ТОВ ТПК "Мегабуд" ( Замовник) та ТОВ «Актів Груп» ( Виконавець) укладений договір про надання послуг № 69/у.

Відповідно до якого Виконавець надає Замовнику послуги згідно поданих заявок по відправці ж/д вагонів, приймає на себе обов'язок за рахунок іншої сторони, організувати виконання послуг, пов'язаних з перевозкою вантажу, що в себе включає подачу і прибирання вагонів, їх використання, простою.

На підтвердження реальності виконання договору суду надані первинні документи, а саме: акти виконаних робіт (а.с. 30, 38, 48 т.6), залізничними накладними (а.с. 31-34, 64-66, 71-73 т.6) рахунок-фактура (а.с. 35 т.6), податкова накладна (а.с. 36 т.6), виписками з особового рахунку, що підтверджує оплату послуг (а.с. 59, 61 т.6), посвідченнями якості вугілля (а.с. 62-63, 67-70 т.6).

Покупцем вищезазначеної вугільної продукції, яка поставлялась залізничним транспортом вищезазначеними контрагентами були - Спільне підприємство «Еліта-плюс», ТОВ «Фрост Траст Компані».

1 лютого 2012 року між ТОВ ТПК "Мегабуд" (Постачальник) та Спільне підприємство «Еліта-плюс» (Покупець) укладений договір про постачання вугільної продукції № 47/5.

Відповідно до якого Постачальник зобов'язується у 2012 році передати ( поставити) у власність Покупця товар, а саме вугільну продукцію в кількості, у строки, за ціною і з характеристиками, погодженими Сторонами в цьому договорі.

Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити Вугілля, що поставляється, відповідно до умов цього Договору.

На підтвердження реальності виконання договору суду надані первинні документи, а саме : специфікація № 1 на постачання вугілля до договору № 47/5 від 01.02.2012 року на лютий-березень 2012 року (а.с. 81 т.6), реалізація товару підтверджена актами прийому-передачі вугілля, видатковими накладними (а.с. 83-139, 170-244 т.6) податковими накладними (а.с.140-168, 245-250 т.6, а.с.1-34 т.7).

Оплата товару підтверджується виписками з особового рахунку Позивача (а.с. 37-38, 40-43 т. №7).

1 лютого 2012 року між ТОВ ТПК "Мегабуд" (Постачальник) та ТОВ «Фрост Траст Компані» ( Покупець) укладений договір про поставки № 80/6.

Відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю вугілля кам'яне в асортименті, за реквізитами, та з якісними характеристиками, вказаними в Специфікаціях до Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору зазначено, що місце поставки вугілля - залізнична станція Вантажоотримувача - ТЕС ПАТ «Донбасенерго».

На підтвердження реальності виконання договору суду надані первинні документи, а саме специфікація № 1, 2 на постачання вугілля до договору № 80/6 від 01.02.2012 року на лютий 2012 року (а.с.56-57 т.7).

Реалізація товару підтверджується видатковими накладними, актами прийому-передачі вугілля (а.с. 59-64, 69-94 т.7), податковими накладними (а.с. 65-67, 95-107 т.7).

Факт оплати товару підтверджується виписками з особового рахунку Позивача (а.с. 110-114 т.7).

Підпунктом 1.23. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено термін безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Підпунктом 4.1.6. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно,

у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Пунктом 135.5 п.п. 135.5.4. статті 135 Податкового кодексу України визначені інші доходи включають тобто вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

05.01.2010 укладено договір оренди між позивачем та СПД ОСОБА_2 метою якого є приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення офісу за адресою м.Донецьк, пр.Титова,7 (а.с. 124-126 т.1).

Строк оренди 360 днів.

Розмір щомісячної орендної плати складає 200 грн. за один місяць.

Також, судом встановлено, що позивачем укладено додаткову угоду від 03.01.2011 №1 до договору від 05.01.2010, згідно якої встановлено строк сплати заборгованості за договором оренди від 05.01.2010 до 31 грудня 2013 року (а.с. 133 т.1).

05.01.2011 укладено договір оренди між позивачем та СПД ОСОБА_2 метою якого є приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення офісу за адресою м.Донецьк, пр.Титова,7 (а.с. 127-129 т.1).

Строк оренди 360 днів.

Розмір щомісячної орендної плати складає 200 грн. за один місяць.

Також, судом встановлено, що позивачем укладено додаткову угоду від 03.01.2012 №1 до договору від 05.01.2011, згідно якої встановлено строк сплати заборгованості за договором оренди від 05.01.2011 до 31 березня 2014 року (а.с. 134 т.1).

05.01.2012 укладено договір оренди між позивачем та СПД ОСОБА_2 метою якого є приміщення, що орендується, надається орендарю для розміщення офісу за адресою м.Донецьк, пр.Титова,7 (а.с. 130-132 т.1).

Строк оренди 360 днів.

Розмір щомісячної орендної плати складає 200 грн. за один місяць.

Також, судом встановлено, що позивачем укладено додаткову угоду від 03.01.2013 №1 до договору від 05.01.2012, згідно якої встановлено строк сплати заборгованості за договором оренди від 05.01.2012 до 31 червня 2014 року (а.с. 135 т.1).

Також, суд зазначає, що позивач надав журнал-ордер і відомості по рахунку 6851 розрахунки з іншими кредиторами (а.с. 28-38 т. 2)

Крім того, факт отримання послуг оренди підтверджується наявністю первинних документів, а саме : актів здачі - прийняття виконаних робіт (а.с. 136-165 т.1).

Як встановлено у судовому засіданні, що не заперечувалось сторонами у справі діяльність СПД ОСОБА_2 не припинено у встановлений порядком Законом на момент перевірки позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку оскільки є додаткові угоди між позивачем та СПД ОСОБА_2 якими встановлено новий строк сплати заборгованості за договорами оренди, СПД ОСОБА_2 не припинено у встановлений порядком Законом на момент перевірки позивача, крім того, позивачем надано журнал-ордер і відомості по рахунку 6851 розрахунки з іншими кредиторами з відображенням заборгованості за договорами оренди в бухгалтерському обліку, тому операції з отримання послуг оренди приміщення позивачем не можуть бути визнані безоплатно наданими - як такі, що надані без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Суд зазначає, що документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є первинним документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Отже приведені вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для висновку про завищення валових витрат та заниження податку на прибуток, що обумовлює протиправність податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000272201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн., яке прийняте Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Оскільки формування валових витрат позивачем по господарським операціям з контрагентами підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", тому суд вважає, що відсутні порушення з боку позивача при формуванні валових витрат, відтак, є неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.

Господарські операції позивача підтверджуються не тільки зазначеними залізничними накладними, але й іншими документами, якими є договір, специфікація, видаткова накладна, податкові накладні, акти приймання товарів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Механізм підтвердження платниками податків реальності тих господарських операцій, по яким були сформовані валові витрати чи податковий кредит законодавством України не визначений.

Податковий кодекс України визначає лише вимоги щодо документального підтвердження задекларованих сум валового доходу, які, як зазначено вище, були дотримані позивачем.

Разом з тим, відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача безпосередньо при здійсненні спірних операцій.

З огляду на зазначене, суд не приймає посилання відповідача на безпідставність формування валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000272201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн. прийняте Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З приводу стягнення з Державного бюджету судового збору, сплаченого позивачем суд зазначає наступне.

Позивачем сплачений судовий збір за майновий спір квитанцією № 0410015 від 06.05.2014 року в сумі 73,08 грн., квитанцією № 0410016 від 20.05.2014 року в сумі 1952,92грн., всього у сумі 2026,00 грн.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 № 0000272201 з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 05.03.2014 № 0000272201, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 202514,00 грн.., з яких основний платіж у сумі 162123,00 грн., фінансові санкції у сумі 40391, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Мегабуд" судовий збір у сумі 2026,00 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 червня 2014 року.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.