Рішення № 39668102, 03.07.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 925/1053/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., при секретарі судового засідання Олійник І.С., за участю представників:

від позивача: Митянський Є.О. - представник за довіреністю,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «С К С», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресс», м. Черкаси, Черкаська область

про стягнення 8347 грн. 53 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С К С» звернулось до суду з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресс» 8347 грн. 53 коп. у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору поставки №3444 від 31.01.2013, в тому числі: 7500 грн. 00 коп. основного боргу, 694 грн. 51 коп. пені, 153 грн. 02 коп. трьох відсотків річних.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем його державної реєстрації (ухвала також направлялася за поштовою адресою відповідача, зазначеної позивачем у позовній заяві), його представник без поважних причин в судові засідання 26.06.2014 та 03.07.2014 не з'явився, відзив на позов не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

31 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «С К С» (постачальник за договором, позивач по справі) в собі директора Гулєвіча Олександра Миколайовича та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпрес» (покупець за договором, відповідач по справі) в особі директора Гудзь Наталії Костянтинівни було укладено договір поставки №3444 (далі - договір).

Згідно з умовами договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1.).

Асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в товарно-транспортних накладних (ТТН), які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення (п. 1.2.).

Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто або через уповноважених осіб товарно-транспортної накладної, виписаної постачальником, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2.).

Перелік уповноважених осіб на прийняття товару зазначається в довіреності, яка засвідчується печаткою та/або підписом покупця (п. 2.3.).

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та (або) пошкодження товару, переходять покупцеві у момент підписання ним ТТН (п. 2.4.).

Оплата товару здійснюється протягом тридцяти календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.

Товар постачався однією партією 29.08.2013 за товарно-транспортною накладною №С0000040771 на суму 8554,26 грн.

Відповідач частково сплатив за товар в сумі 1054,26 грн., що підтверджується банківськими виписками: 11.10.2013 - 554,26 грн., 15.04.2014 - 500,00 грн.

08.04.2014 за №51 на адресу відповідача направлялася претензія-вимога про сплату 8000,00 грн. боргу.

Станом на день звернення до суду заборгованість за договором складає 7500,00 грн.

Договірні відносини, що виникли між сторонами, по своїй правовій природі мають ознаки договору поставки.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 ГК України, статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Після прийняття товару відповідач не сплатив за нього в повному обсязі, в обумовлені строки, що передбачено договором, тобто порушив свої зобов'язання.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7500 грн. 00 коп. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно таким, що підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за 694 грн. 44 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. договору при порушенні строку оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Частиною шостою ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ст. 254 ЦК України).

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Суд, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку пені в сумі 694,44 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку в межах строку передбаченого статтею 232 ГК України, з врахуванням заборгованості за період її нарахування, останнього дня виконання зобов'язання - 30.09.2013), дійшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 520 грн. 74 коп., в решті стягнення пені в розмірі 173 грн. 70 коп. слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Розрахунки трьох процентів річних відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи та вчиненні вірно, тому підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрес» (вул. Смілянська, 161, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 36584236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «С К С» (вул. Куренівська, 14-Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 3608895): 7500 грн. 00 коп. основного боргу, 520 грн. 74 коп. пені, 153 грн. 02 коп. трьох відсотків річних, 1788 грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 08 липня 2014 року

Суддя О.В. Чевгуз