Постанова № 39667727, 03.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/4717/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Суворова О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, в якому просила: визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України; визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України; стягнути з Міністерства оборони України суму недоплаченої частини одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності розмірі 122220 грн.

Позов обґрунтовувала тим, що на підставі п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона отримала одноразову грошову допомогу як інвалід ІІ групи у розмірі 24-місячного грошового забезпечення. Однак, при призначенні такої допомоги Міністерством оборони України безпідставно не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2012 рік, внаслідок чого позивачем отримано значно меншу суму, аніж це передбачено чинним законодавством.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2013р. позов задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України. Визнано протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь позивача суму недоплаченої частини одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі 122220 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Міністерство оборони України звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Зважаючи на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята у порядку скороченого провадження, відповідно до ст.183-2 КАС України, апеляційний розгляд зазначеної справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 11.05.2012р. №81-ПМ позивач була звільнена з військової служби в запас та наказом військового комісаріату (по особовому складу) від 06.08.2012р. №106 з 6 серпня 2012 року виключена з списків особового складу Одеського обласного військового комісаріату.

Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії позивача визнано інвалідом 2-ї групи, яку встановлено в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА №957329 від 03.10.2012р.

В грудні 2012 року позивач отримала одноразову грошову допомогу розмірі 62460 грн. з розрахунку грошового забезпечення в розмірі 2602,50 грн. (24 х 2602,50 грн.), що підтверджується довідкою Одеського обласного військового комісаріату №943 від 18.10.2012р. та платіжним дорученням №405 від 26.12.2012р.

Не погоджуючись з вказаним розміром виплаченої одноразової допомоги позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога у зв'язку з настанням інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків виплачена позивачу в значно меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством України, а саме без врахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення - грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Міністерства оборони України та Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України підлягають визнанню протиправними, а недоплачена позивачу сума одноразової грошової допомоги підлягає стягненню на її користь з Міністерства оборони України в розмірі 122220 грн.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 24-місячного грошового забезпечення - інвалідам ІІ групи.

Згідно абз.5 пп.4 п.2 вказаної Постанови грошове забезпечення для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294, зокрема, додатком 25, визначено додаткові види грошового забезпечення (щомісячні та одноразові), які виплачуються військовослужбовцям Збройних Сил України.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам за №638/15329 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1.2 розділу І Інструкції грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Також, розділами ХХХ та ХХХІІІ Інструкції передбачено правила виплати грошової допомоги для оздоровлення та правила виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Тобто, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців, що вбачається зі змісту вказаної Інструкції.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996р. №9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що положення Інструкції жодним чином не суперечать постанові Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. № 1294, оскільки прийняті на її виконання, та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань по своїй суті є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців та повинні, в даному випадку, враховуватись до складу грошового забезпечення при нарахуванні одноразової грошової допомоги, що виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Міністерства оборони України в частині призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, що пов'язана з виконанням службових обов'язків без врахування грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є протиправними, а тому вимоги позивача у вказаній частині підлягають задоволенню.

Поряд з цим, вирішуючи спірне питання та задовольняючи вимоги позивача, суд першої інстанції помилково самостійно визначив розмір недоплаченої одноразової допомоги позивачу, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд може визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону за конкретні періоди або з урахуванням конкретних складових, а не визначати конкретні суми такої допомоги.

Крім того, на думку колегії суддів, вирішуючи справу суд першої інстанції безпідставно визнав неправомірними дії Одеського обласного військового комісаріату щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України з огляду на положення п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», відповідно до вимог якого керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Тобто, обов'язок щодо визначення та нарахування суми одноразової грошової допомоги покладений на головного розпорядника коштів, яким у даному випадку виступає - Міністерство оборони України, а тому дії щодо виплати вказаної допомоги Одеського обласного військового комісаріату у визначеному головним розпорядником розмірі не можуть вважатись протиправними.

В даному випадку належним способом захисту порушеного відповідачами права позивача є саме визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України та зобов'язання Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату вказаної допомоги у розмірі визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, включно з грошовою допомогою на оздоровлення та матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 15 травня 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби осіб» та статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи з грошового забезпечення, передбаченого частиною 2 статті 9 Закону України від «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням усіх отримуваних за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення, включно з грошовою допомогою на оздоровлення та матеріальною допомогою для вирішення соціально-побутових питань за виключенням отриманих виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.