Постанова № 39667577, 08.07.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 липня 2014 р. Справа № 802/1573/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жернакова М. В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед УПФУ в м. Вінниці зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. Зазначену суму заборгованості відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.

Ухвалою від 19.05.2014 суд відкрив скорочене провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження. Зазначеною ухвалою суд запропонував відповідачу в 10-денний строк з дня одержання ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем, проте до суду повернувся невручений конверт з незалежних від суду причин. Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, суд розглянув справу в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд установив такі фактичні обставини.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований в УПФУ в м. Вінниці 11.01.2005 та відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного соціального внеску. З матеріалів справи суд убачає, що у відповідача наявна заборгованість перед УПФУ в м. Вінниці зі слати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

Відносини зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08 липня 2010 року.

Частиною 2 статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до картки особового рахунку платника за період з 01.01.2010 по 06.05.2014 (а. с. 8) у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. Наявність вказаної заборгованості підтверджується також довідкою УПФУ в м. Вінниці № 1007 від 07.05.2014 (а. с. 4).

Платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає вимогу про її сплату.

З матеріалів справи суд убачає, що ФОП ОСОБА_1 позивач направляв вимогу за № Ф-2405 від 17.04.2013 про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 4010,30 грн. Згідно з п. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Направлену вимогу відповідач отримав 27.04.2013, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 6). Станом на день розгляду справи докази сплати відповідачем заборгованості в сумі 4010,30 грн. до суду не надходили. Відсутні також докази оскарження вимоги № Ф-2405 від 17.04.2013.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до абзацу 7 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Таке ж право було закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Крім того, суд керується вимогами п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

З урахуванням наведеного та зважаючи, що факт заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (код ЄДРПОУ 37979905) на р/р 37197104000238 ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 4010 (чотири тисячі десять) грн. 30 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович