Вирок № 39666108, 08.07.2014, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/861/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд,

Чернiвецької областi, в складі:

головуючого суддi Якiвчика I.В.

за участю:

секретаря Кисельової С.В., Яворської М.І.

прокурора Польщенко Ю.Є.

потерпілої ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3

ОСОБА_4

адвокатів ОСОБА_5,

ОСОБА_6

перекладача ОСОБА_7

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець кримінальне провадження № 12014260150000051 від 25 січня 2014 року щодо обвинувачених за ст.186 ч.2 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця смт. Красноїльськ, Сторожинецького району, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, румуна по національності, зі слів освіти не має, не вміє ні читати ні писати, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: - вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 25.05.2006 року за ст.185 ч.1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік, покарання не відбув; - вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 12.11.2007 року за ст.289 ч.2, 71 КК України до 5 років трьох місяців позбавлення волі, звільнився умовно достроково 06.09.2011 року на 5 місяців; - вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 14.09.2012 року за статтями 395, 71 КК України до шести місяців позбавлення волі. Покарання відбув, судимості не погашені і не зняті.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уроженця с.Зруб Комарівці, Сторожинецького району, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця по національності, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду від 22.03.1995 року за ст.117 ч.1, 118 ч.1, 42 КК України, 1963 року до 3 (трьох) років позбавлення волі, вироком Сторожинецького районного суду від 26.02.1998 року за ч.3 ст.140 КК України 1963 року до 3 (трьох) років позбавлення волі, вироком Першотравневого райсуду м. Чернівці від 14.05.2002 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, вироком Новоселицького районного суду, Чернівецької області від 18.01.2007 року за ст.ст.187 ч.3, 358 ч.1, 395, 70 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі. Покарання відбув, звільнившись з місць позбавлення волі 11.10.2013 року. Судимості не погашені і не зняті.

встановив:

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 24 січня 2014 року біля 18,40 години в м.Сторожинець, Чернівецької області на перехресті вулиць Пушкіна та Фізкультурної, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшли до потерпілої ОСОБА_2 та умисно, утримуючи руки потерпілої відкрито заволоділи її особистою жіночою сумочкою в якій знаходились фотоапарат марки «Олімпус» серійний № 8845237830, мобільний телефон марки «Нокія Х2-02» ІМЕІ НОМЕР_2, мобільний телефон марки «Нокія 6300» ІМЕІ НОМЕР_3), паспорт громадянина України на ім.'я потерпілої, паспорт громадянина України на ім.'я потерпілої для виїзду за кордон, посвідчення водія на ім'я потерпілої, гаманець чорного кольору із 243 гривнями в ньому, одне срібне кільце, ключі від будинку. Викравши вказану сумочну, обвинувачені з викраденим зникли, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 4000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засiданнi, свою вину в скоєнні відкритого викрадення чужого майна, при зазначених обставинах не визнав та суду показав, що дійсно у визначений в обвинувальному акті день та час він із ОСОБА_4 поверталися додому і перебували на зазначеній вулиці міста. Попередньо вони в барі «У тещі» вживали спиртні напої. Ідучи по вулиці він побачив, що попереду них ішла якась жінка. ОСОБА_4 побіг вперед, а він подумав, що той побіг бо хотів зігрітися але раптом ОСОБА_4 несподівано для нього догнавши жінку, схопив її за руки та вирвав сумочку. Побачивши це він злякався і втік. В подальшому вони зустрілися біля кам'яного моста і ОСОБА_4 йому розказав, що він сумочку не брав, а вирвавши її у жінки, відбіг від того місця і злякавшись викинув сумку. Маючи бажання придбати сигарети вони повернулись від моста в центр і знайшли сумочку із якої ОСОБА_4 витягнув телефони, фотоапарат і гроші та поклавши документи в сумочку викинув її. Фотоапарат ОСОБА_4 давав йому але він відповів, що чуже не бере і тоді ОСОБА_4 дав йому мобільний телефон і сказав що то телефон не із сумочки, а його і він взяв той телефон. На наступний день вони поїхали в с. Нижні Петрівці до родичів і там ОСОБА_4 продав фотоапарат за 250 гривень і дві пляшки горілки. Фотоапарат який йому дав ОСОБА_4 в подальшому забрали в міліції. Він винен тільки в тому, що не повідомив в міліцію про злочин який вчинив ОСОБА_4. Просив його виправдати

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засiданнi, свою вину в скоєнні відкритого викрадення чужого майна, при зазначених обставинах, не визнав і суду показав, що 24 січня 2014 року він з ОСОБА_3 повертався додому. По вулиці перед ними ішла дівчина, яка була свідком по справі, а також потерпіла. Коли до потерпілої залишалося біля одного метра ОСОБА_3 будучи зліва від тої жінки вирвав з її руки жіночу сумочку і поставив їй підніжку та втік. Потерпіла впала і почала кликати на допомогу та викрикувати ім.'я «ОСОБА_11». Знаючи, що потерпіла кличе свого чоловіка якого він знав, він також втік. Зустрівшись біля моста, ОСОБА_3 йому розказав, що викинув сумочку, а він сказав що знає тих людей і запропонував вернутися для повернення викраденого. Коли вони повернулись то підняли сумку і ОСОБА_3 забрав звідти деякі речі, а сумку зав'язав і повісив на паркан. Він винен тільки в тому що не повідомив міліцію про вчинення ОСОБА_3 цього грабежу. Просив виправдати його.

Суд знаходить, що не дивлячись на не визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина в скоєному злочині, доведена в суді показаннями безпосередньо самих обвинувачених, показаннями свідків, потерпілої та письмовими доказами в кримінальному провадженні.

Як вбачається із показань обвинуваченого ОСОБА_3 відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 було вчинене обвинуваченим ОСОБА_4. При цьому ОСОБА_3 досить детально пояснив обставини вчинення злочину та достовірно описав викрадені речі.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_4 також детально і достовірно описав викрадені речі і обставини вчинення ОСОБА_3 злочину.

Таким чином, не визнаючи свою вину, кожен із обвинувачених дав викривальні показання один проти одного, що і є підтвердженням винності кожного з них у відкритому викраденні (грабежі), майна потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_2, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань, суду показала, що у викраденні її майна приймали участь двоє злочинців із яких один вищий і худіший виривав у неї сумочку, а інший нижчий викручував їй руку. По тілобудові вона вважає, що ОСОБА_3 міг бути одним із нападаючих. Претезій до обвинувачених вона не має так як їй вернули викрадені речі і просить винних наказувати не суворо.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона чула як потерпіла кликала на допомогу і коли вона звернула на це увагу то бачила потерпілу лежачою на землі і від того місця втікали двоє чоловіків. Моменту відбирання сумочки вона не бачила.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що обвинувачений ОСОБА_3 йому запропонував купити фотоапарат. Почувши, що фотоапарат належить безпосередньо обвинуваченому, він погодився на купівлю і заплатив за нього 250 гривень грошима та 2 пляшки горілки.

Крім цього вина обвинувачених доведена дослiдженими в судовому засiданнi письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинений злочин (а.с.3) та протоколом огляду місця події від 24.01.2014 року (а.с.5) із відповідними фототаблицями, згідно яких встановлено, місце, час, обставини вчинення злочину та перелік викраденого майна потерпілої;

- протоколом огляду від 07.02.2014 року (а.с95)

- фотоапарату «Олімпус» серійний номер 8845237830, який був викрадений у потерпілої і який був виданий свідком ОСОБА_9 як фотоапарат який він придбав у обвинуваченого ОСОБА_3 за 250 гривень і 2 пляшки горілки,

- мобільного телефону марки «Нокія-6300», червоно-сірого кольору з ІМЕІ НОМЕР_3. який був викрадений у потерпілої і добровільно виданий свідком ОСОБА_10, яка співмешкала із ОСОБА_4, який, як вбачається із показань обвинуваченого, і дав їй в користування цей телефон,

- мобільного телефону марки «Нокія-х-2 чорно-червоного кольору з ІМЕІ НОМЕР_2, який був викрадений у потерпілої і який знаходився у ОСОБА_3 до часу добровільної ним видачі цього телефону працівникам міліції;

- протоколом добровільної видачі та огляду від 07.02.2014 року (а.с.98) згідно якого ОСОБА_3 добровільно видав мобільний телефон марки «Нокія-х-2», який був об'єктом викрадення у потерпілої;

- протоколом добровільної видачі та огляду від 07.02.2014 року (а.с.100), згідно якого ОСОБА_10 добровільно видала мобільний телефон марки «Нокія-6300», який був об'єктом викрадення у потерпілої;

- явкою з повинною ОСОБА_4 оформленої у вигляді заяви від 06.02.2014 року (а.с.102), згідно якої обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюючись у вчиненому, звернувся до працівників міліції та повідомив про обставини скоєння злочину, згідно яких сумочку вирвав із рук потерпілої, обвинувачений ОСОБА_3 Із цієї сумки він взяв собі телефон марки «Нокія-6300», а ОСОБА_3 взяв фотоапарат та телефон марки «Нокія-х-2»;

- явкою з повинною ОСОБА_3 оформленої у вигляді заяви (а.с.124), згідно якої обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаюючись у вчиненому, звернувся до працівників міліції та повідомив про обставини скоєння злочину, згідно яких сумочку вирвав із рук потерпілої, обвинувачений ОСОБА_4; З тієї сумочки вони викрали два телефони і фотоапарат, який він продав в с.Н.Петрівці, Сторожинецького району за 250 гривень із яких 150 грн. віддав ОСОБА_4, а 100 грн., залишив собі;

- протоколом огляду місця події від 06.02.2014 року (а.с.134), згідно якого, в районі райвійськкомату, було оглянуто місце де було знайдено викрадену сумочку; що підтверджує показання обвинувачених щодо місця викидання сумочки та інформацію покладену обвинуваченими в свої явки з повинною, оформлені у вигляді заяв.

Критично оцiнюючи дослiдженi в судовому засiданнi докази, суд знаходить, що не невизнання обвинуваченими своєї вини у відкритому викраденні майна потерпілої ОСОБА_2 не може бути судом прийняте, оскiльки на думку суду таке невизнання пов'язане iз бажанням обвинувачених уникнути відповідальності за вчинене суспільно-небезпечне діяння та зменшення об'єму обвинувачення, тобто не визнання обвинуваченими своєї вини суд оцiнює. як вибраний ними метод захисту з метою уникнути кримiнальної вiдповiдальностi за вчинене.

Оцiнивши в сукупностi приведенi вище докази вини обвинувачених, суд квалiфiкує дiї обвинуваченого ОСОБА_3 за ознаками ч.2 ст.186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ознаками ч.2 ст.186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При цьому кваліфікуюча ознака повторності вчинення злочину, визначається судом, виходячи із першої примітки до ст.185 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 раніше вчиняв злочин передбачений ст.185 КК України, а обвинувачений ОСОБА_4 вчиняв злочини передбачені як в ст. 186 так і в ст.187 КК України.

Суд знаходить доведеною також і таку кваліфікуючу ознаку вчиненого обвинуваченими правопорушення, як грабіж вчинений за попередньою змовою групою осіб, оскільки характер злочинних діянь, поведінка обвинувачених в момент вчинення грабежу та їх поведінка після скоєння злочину в т.ч. і по відношенню до викрадених речей, свідчить як про умисел на скоєння грабежу так і попередню змову обвинувачених направлену на вчинення злочину.

Призначаючи вид та мiру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує суспiльну небезпеку скоєного обвинуваченим злочину, який класифікується як тяжкий злочин та особу обвинуваченого. який характеризується по місцю проживання та по місцю тимчасового тримання під вартою позитивно, в скоєному не розкаявся і вину не визнав. Ранiше неодноразово судимий, в т.ч. і за скоєння злочинів проти власності. Судимості не погашені і не зняті. Обтяжуючою вину обвинуваченого обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а до пом'якшуючих його вину обставин суд вiдносить з'явлення із зізнанням.

Призначаючи вид та мiру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспiльну небезпеку скоєного обвинуваченим злочину, який відноситься до тяжких злочинів, а також данi про його особу - обвинувачений характеризуеться позитивно по мiсцю проживання, свою вину не визнав. Ранiше неодноразово судимий, в т.ч. за злочини проти власності. Судимості не погашені і не зняті. Обтяжуючою вину обвинуваченого обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а до пом'якшуючих його вину обставин суд вiдносить з'явлення його із зізнанням.

Оцiнка судом ступеня тяжкостi вчиненого обвинуваченими злочину та осіб винних які протягом тривалого періоду часу, систематично вчиняють кримінальні правопорушення свідчить, на думку суду, про те, що обвинувачені є небезпечними для суспільства особами і не можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства. Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною та достатньою для виправлення обвинувачених і попередження вчинення нових злочинів

При цьому суд при визначенні терміну покарання обвинуваченим враховує позицію потерпілої ОСОБА_2, яка просила суд покарати обвинувачених не суворо, а також роль та ініціативність кожного із обвинувачених в скоєному кримінальному правопорушенні і вважає, що ця роль і ініціативність є однаковою для обох, а тому і терміни покарання є аналогічними.

Судові витрати по справі слід стягнути із обвинувачених в солідарному порядку, а речові докази повернути потерпілій.

Керуючись ст.ст.367-371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3, у вигляді тримання його під вартою, залишити попередню, до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 08 лютого 2014 року з 18,00 години, тобто з часу його затримання, зарахувавши термін затримання в строк відбування покарання.

ОСОБА_4, визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4, у вигляді тримання його під вартою, залишити попередню, до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 08 лютого 2014 року з 16,30 години, тобто з часу його затримання, зарахувавши термін затримання в строк відбування покарання.

Речові докази по справі, а саме фотоапарат марки «Олімпус» серійний № 8845237830, мобільний телефон марки «Нокія х2-02», мобільний телефон марки «Нокія 6300», паспорт громадянина України на ім.'я ОСОБА_2, паспорт громадянина України на ім.'я ОСОБА_2 для виїзду за кордон, посвідчення водія на ім.'я ОСОБА_2 та гаманець чорного кольору які знаходяться на відповідальному зберіганні потерпілої ОСОБА_2, залишити у її власності.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в солідарному порядку, на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 244 (двісті сорок чотири) гривні 72 копійки, перерахувавши вказану суму на рахунок 31114115700227 в ГУДКСУ у Чернівецькій області, отримувач Сторожинецьке УК/Сторожинецькой р-н/21081100, код 37835756, МФО 856135.

На вирок суду може бути подана апеляцiйна скарга до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які утримуються під вартою, в тому ж порядку і в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

СУДДЯ: