Рішення № 39666062, 01.07.2014, Київський районний суд м. Донецька

Провадження №2/257/1030/14

ЄУ№257/1891/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді - Гурідової Н.М.,

при секретарі - Сидоровій А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, суд -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, посилаючись на те, що 31.01.2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24М-08 від 06.05.2008 року , за яким останній отримав кредит на суму 757500,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.01.2023 року. Цього ж дня між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки на квартиру загальною площею 74,90 кв.м, житловою площею 46,20 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позичальник прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок має заборгованість за кредитним договором, у зв'язку із цим позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 травня 2008 року № 24М-08 у розмірі 1672384,33 гривень звернути стягнення на вищезазначену квартиру шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем та виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані і проживають у квартирі (предмет іпотеки) розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення та просить розглянути справу у її відсутність.

Відповідачі до судового засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, від них не надходило повідомлень про причини неявки, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з таких підстав.

Судом установлено, що 31.01.2008 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24М-08 від 06.05.2008 року,за яким останній отримав кредит на суму 757500,00 гривень зі сплатою 20,00 % за користування кредитом строком повернення до 30 січня 2023 року (а.с.10-15).

Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 31 січня 2008 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки на квартиру загальною площею 74,90 кв.м, житловою площею 46,20 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 23 листопада 1999 року, зареєстрованого у КП БТІ м.Донецька 10 грудня 1999 року в книзі номер 7/19дк-52 номер запису 44, реєстраційний номер 21636110, заставною вартістю 329000,00 гривень (а.с.16-18).

Станом на 06 лютого 2014 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 1672384,33 гривень, яка складається з 748220,34 гривень заборгованості за кредитом, 674915,34 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом, 249248,65 гривень заборгованість по пені (а.с.4-6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п. 23 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на іпотечне майно на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З договору іпотеки вбачається, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 23 листопада 1999 року, зареєстрованого у КП БТІ м.Донецька 10 грудня 1999 року в книзі номер 7/19дк-52 номер запису 44, реєстраційний номер 21636110.

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 є законними та обґрунтованими.

Статтею 39 Закону передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Обраний позивачем спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою, з наданням іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки, відповідає способу захисту прав, наданих іпотекодержателю ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та умовам кредитного договору.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Згідно вимог ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж статті встановлений певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 43 постанови від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Виходячи із аналізу наведених правових норм, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 13 червня 2013 року за № 30.1.0.0/2-SEO була підготовлена письмова вимога на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 про добровільне звільнення житлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , протягом тридцяти днів з дня отримання вимоги (а.с. 7).

Проте, наданий позивачем Реєстр поштових відправлень - рекомендованих листів з претензіями до боржників № 6025 від 18 червня 2013 року (а.с. 8-9), підтверджує лише факт відправки рекомендованих листів відповідачам та не є доказом отримання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 зазначеної письмової вимоги.

Таким чином, будь-яких належних доказів, які б свідчили про отримання відповідачами цієї вимоги, позивачем суду не надано.

Оскільки на час звернення позивача до суду та на час ухвалення рішення відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених частиною 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та частиною 3 ст. 109 ЖК України, щодо процедури виселення відповідачів, то підстави для виселення відсутні.

За приписами частини 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» перебіг місячного строку для добровільного звільнення житлового приміщення починається саме з дня отримання такої вимоги мешканцями, а тому позовні вимоги про виселення відповідачів та інших осіб з квартири, яка є предметом іпотеки, не ґрунтуються на законі.

Щодо вимог позивача про виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, що є предметом іпотеки суд відзначає що сторонами у справі є позивач та відповідач. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, тому вимоги про виселення інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі(предмет іпотеки) є безпідставними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 575, 616 Цивільного Кодексу України, ст. 109 ЖК України, Законом України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року N 898-IV; ст.19 Закону України «Про Заставу» від 2 жовтня 1992р. № 2654-ХІІ; ст. ст. 4, 10, 11, 88, 209, 212 - 215,224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 24М-08 від 31 січня 2008 року, яка склалась станом на 06 лютого 2014 року в розмірі 1672384,33 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 74,90 кв.м, жилою площею 46,20 кв.м., що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві приватної власності, на підставі свідоцтва про право власності, виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділення Донецької залізниці 23 листопада 1999 року, зареєстрованого у КП БТІ м.Донецька 10 грудня 1999 року в книзі номер 7/19дк-52 номер запису 44, реєстраційний номер 21636110, заставною вартістю 329000,00 гривень, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» витрати на сплату судового збору у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Київського районного суду м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на заочне рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: