Вирок № 39665844, 08.07.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.07.2014

Справа № 320/5253/14-к

2014 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

за участю прокурора - Фурманенко М.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013080140005274, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця радгоспу Зартонк Октемберянського району Вірменія, громадянина Вірменії, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не засудженого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України

В С Т А Н О В И В :

09.11.2013 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись біля кафе «Камиші», розташованого на вул. Ломоносова в м. Мелітополь, в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду від 05.11.2013 працівниками Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню №12013080140004869, обшуку легкового автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, працівник правоохоронного органу - старший дільничний інспектор сектору дільничних інспекторів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_3, виконуючи свої службові обов'язки, що полягали у проведені обшуку зазначеного автомобіля, підійшов до особи, яка перебувала за кермом транспортного засобу - ОСОБА_1, відчинив двері автомобіля, продемонстрував посвідчення працівника міліції України, повідомив про те, що він є працівником правоохоронного органу, висловив вимогу про зупинку транспортного засобу і необхідність вийти з автомобіля особам, які в ньому знаходились. ОСОБА_1, який перебував за кермом легкового автомобілю «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, достовірно знаючи про те, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу - міліції України, який висловив законну вимогу про зупинку транспортного засобу, маючи умисел на вчинення опору працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов'язків, діючи умисно, рушив на автомобілі з місця, тим самим втік на ньому з місця події, під час чого, внаслідок різкого руху автомобіля старший дільничний інспектор сектору дільничних інспекторів Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_3, який тримався за двері автомобілю, впав на асфальт.

Після цього, приблизно о 14 годині 40 хвилин, того ж дня, працівниками Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізької області, було встановлено місцезнаходження легкового автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме біля крамниці «Фієста», розташованої за адресою: м. Мелітополь, пров. Суворова, 99/1 і з метою проведення слідчих дій по кримінальному провадженню№ 12013080140004869, а саме обшуку вказаного транспортного засобу, санкціонованого Мелітопольським міськрайонним судом і затримання особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, працівники Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізької області наблизились до легкового автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, продемонстрували посвідчення працівника міліції України і повідомили про те, що вони є працівниками правоохоронного органу, і висловили вимогу про зупинку транспортного засобу і необхідність вийти з автомобіля особам, які в ньому знаходились. На що, ОСОБА_1, перебуваючи за кермом зазначеного автомобілю, достовірно знаючи про те, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу - міліції України, які виконують свої службові обов'язки, продовжуючи свої злочинні дії, з метою опору працівникові правоохоронного органу, під час виконання ним службових обов'язків, керуючи легковим автомобілем «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, умисно здійснив наїзд на інспектора патрульної служби Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області сержанта міліції ОСОБА_4, який знаходився позаду його автомобіля. Одразу ж після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи вимоги присутніх працівників Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області щодо їх припинення, здійснив наїзд на оперуповноваженого сектору карного розшуку Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізькій області - старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5

Крім того, проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що о 14 годині 40 хвилин, того ж дня, працівниками Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізької області, було встановлено місцезнаходження легкового автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме біля крамниці «Фієста», розташованої за адресою: м. Мелітополь, пров. Суворова, 99/1 і з метою проведення слідчих дій по кримінальному провадженню № 12013080140004869, а саме обшуку вказаного транспортного засобу, санкціонованого Мелітопольським міськрайонним судом і затримання особи, яка скоїла кримінальне правопорушення, інспектор патрульної служби Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізької області сержант міліції ОСОБА_4 оперуповноважений сектору карного розшуку Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізької області старший лейтенант міліції ОСОБА_5 підійшли до легкового автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, продемонстрували посвідчення працівників міліції України і повідомили про те, що вони є працівниками правоохоронного органу, висловили вимогу про зупинку транспортного засобу і необхідність вийти з автомобіля особам, які в ньому знаходились. На що, ОСОБА_1, перебуваючи за кермом зазначеного автомобілю, достовірно знаючи про те, що перед ним знаходяться працівники правоохоронного органу - міліції України, які виконують свої службові обов'язки, керуючи легковим автомобілем «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, умисно здійснив наїзд на інспектора патрульної служби Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізької області сержанта міліції ОСОБА_4, який знаходився позаду його автомобіля, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження: забиття м'яких тканин лівого плеча та лівого ліктьового суглоба, лівого стегна, правого та лівого колінних суглобів, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Одразу ж після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, ігноруючи вимоги присутніх працівників Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізькій області щодо їх припинення, здійснив наїзд на оперуповноваженого сектору карного розшуку Мелітопольського MB ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження: струс головного мозку, забиття м'яких тканин голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний (більше 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я; забиття правої ноги, рани правої кисті, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 342 КК України та кримінального правопорушення ч.2 ст. 345 КК України, визнав повністю, згоден з обсягом і кваліфікацією вчиненого, щиросердно розкаявся і пояснив, що дійсно 09 листопада 2013 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, знаходячись біля кафе «Камиші» по вул.. Ломоносова в м. Мелітополі, він перебував в автомобілі «Daewoo Matiz», до нього підійшли працівники міліції, які підійшли до його автомобіля, представились, попросили його зупинити автомобіль, однак він рушив на автомобілі з місця, внаслідок чого дільничний інспектор впав на асфальт. Після цього він приблизно о 14 годині 40 хвилин біля крамниці «Фієста» по вул.. Суворова, 99/1 в м. Мелітополі був зупинений працівниками міліції, та повідомлений про те, що йому необхідно вийти з автомобіля, однак він цього не зробив, та здійснив наїзд на працівників міліції, спочатку на того, хто був позаду його автомобіля, а потім на того, хто був попереду.

Обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбування покарання, оскільки у нього є малолітня дитина, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Прокурор не заперечував проти даного клопотання про застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році», звільнивши його від відбування покарання, оскільки у нього є малолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України в судовому засіданні не досліджувалися інші зібрані по справі докази, оскільки за згодою учасників процесу, дослідження останніх визнано недоцільним, так як фактичні обставини справи ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз'яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1. правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 342 КК України, як вчинення опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків; за ч.2 ст. 345 КК України, як вчинення умисного заподіяння працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1. суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, один з якої середньої тяжкості, однак щиросердно дієво розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, характеризується як особистість за місцем проживання задовільно, раніше не засуджений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкцій статей із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: є) особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Згідно ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Згідно ч.2 ст.86 КК України, законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно ст.9 ЗУ «Про амністію у 2014 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого. Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього в журналі судового засідання.

Відповідно до ч.1,2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

Згідно ч.2 ст.3 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» зі змінами від 14.05.2014 року установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений за ч.2 ст.342, ч.2 ст. 345 КК України, ОСОБА_1 у якого на утриманні перебуває малолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не засуджений, вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких є злочином невеликої тяжкості, а другий злочин є середньої тяжкості відповідно до ст.12 КК України, вказані кримінальні правопорушення він вчинив в 09.11.2013 року, тобто до дня набрання чинності (19.04.2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільні позови потерпілими не заявлені, претензій матеріального та морального характеру вони не мають.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Цивільний позов Мелітопольської міжрайонного прокурора в інтересах держави: Орган, уповноважений представляти інтереси держави - Мелітопольської міської ради на відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення (злочину) в сумі 2831 грн. 39 коп. підлягає задоволенню з огляду на те, що він визнаний обвинуваченим і також знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.

Процесуальні витрати, що передбачені ст.118 КПК України, у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, ЗУ «Про амністію в 2014 році», ЗУ «Про застосування амністії в Україні», суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України і призначити покарання:

- за ч.2 ст. 342 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.345 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 / трьох / років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 /один/ рік іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_1 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;

На підставі пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» від 08.04.2014 року засудженого ОСОБА_1 повністю звільнити від відбування призначеного судом покарання.

Цивільний позов Мелітопольської міжрайонного прокурора в інтересах держави: Орган, уповноважений представляти інтереси держави - Мелітопольської міської ради на відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення (злочину) в сумі 2831 грн. 39 коп. до ОСОБА_1 - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь Мелітопольської міської ради (р/р 31416544700013 код ЄДРПОУ 01992877, код ОКПО 34676932 банк УДК ГУДК у Запорізькій області, місцевий бюджет м. Мелітополя 24060300 МФО 813015) в сумі 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн.. 39 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- легковий автомобіль «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_8 - залишити їй.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: