Ухвала суду № 39665210, 09.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року справа №805/5781/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року по адміністративній справі № 805/5781/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення суми витрат пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 3556,77 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки про стягнення суми витрат з виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 3556,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105) у разі настання страхового випадку на Фонд соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження її здоров'я або в разі смерті, виплачуючи особам, які перебували на її утриманні, пенсію по інвалідності (у зв'язку з втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Позивач зазначив, що УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки на адресу відповідача направлялися акти щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період за лютий 2014 року в сумі 3556,77 грн., які не були прийняті Відділенням ФСС у зв'язку із тим, що особам, які не перебували на утриманні померлого або не мали на день його смерті право на одержання від нього утримання та в зв'язку з відсутністю у відповідача справ про страхові виплати потерпілих з усіма необхідними документами.

Також позивач зазначив, що відмова Відділення ФСС прийняти до заліку та відшкодувати позивачу суму наведених витрат з виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є незаконною та необґрунтованою. Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача суму витрат з виплати пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період лютий 2014 року в сумі 3556,77 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року по адміністративній справі № 805/5781/14 позов задоволений частково (а.с.47-50).

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (84626, Донецька область, м. Горлівка, вул. Рудакова, код ЄДРПОУ 24164887) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (84627, Донецька область, м. Горлівка, вул. Мініна і Пожарського, 3Е, код ЕДРПОУ 21955097) витрати по виплаті пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по особам: ОСОБА_2 - 135,69 грн., ОСОБА_3 - 92,53 грн., ОСОБА_4 - 151,19 грн., ОСОБА_5 - 150 грн., ОСОБА_6 - 150 грн., всього: в сумі 679,41 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач звернулись з апеляційними скаргами, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права.

Позивач просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.51-53).

Відповідач просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.61-62).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м. Горлівки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально - Міському районі м. Горлівки направлений акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за лютий 2014 року.

Відповідачем не прийнято до відшкодування витрати Управління Пенсійного фонду України в Центрально - міському районі м. Горлівки, які складаються із основного розміру пенсії та відповідних поштових витрат по пенсіонерам, які на момент втрати годувальника не перебували на утриманні померлого або не мали на день його смерті право на одержавння від нього утримання по особам: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ОСОБА_5, ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного Фонду України.

Статтею 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Згідно пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок), відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім і померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (надалі Закон № 1105), обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 2 Порядку, він визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно із частиною 16 статті 34 вказаного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Частиною 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Також частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " (надалі Закон) визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно статті 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із статтею 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є :

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

З матеріалів справи судом встановлено, що особи ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_23, ОСОБА_12, ОСОБА_15 на момент смерті годувальника не досягли 55 років. Доказів непрацездатності вказаних осіб на момент смерті годувальників суду не надано.

В зв'язку з чим суд зазначає, що відповідач правомірно відмовився відшкодовувати витрати з виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки на час смерті годувальника вищезазначеним особам не виповнилось 55 років та у матеріалах справи відсутні докази непрацездатності цих осіб.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії документів розпорядження про призначення пенсій, акти про нещасні випадки, свідоцтва про смерть осіб, які були годувальниками які свідчать про вказані обставини.

Що стосується вимог в частині стягнення витрат на виплату пенсій по ОСОБА_7 з матеріалів справи вбачається, що на момент смерті годувальника зазначеній особі виповнилося 68 років, але як вбачається з копії трудової книжки вона працювала. ОСОБА_18 на час смерті годувальника виповнилось 62 роки, відповідно до наданої копії трудової книжки працювала на Комунальному підприємстві "Кіровський".

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищезазначені особи не належали до категорії непрацездатних осіб, а тому не мали права на страхові виплати, отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату цим особам основного розміру пенсії по втраті годувальника та витрат на її доставку не підлягають задоволенню

Колегія суддів зазначає, що стосується позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату пенсії по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_32 зазначені особи належали до категорії непрацездатних осіб в розумінні ст. 33 Закону №1105.

Так, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент смерті батька від антракосиликатозу - профзахворювання 25.02.1962 року дочці було 8 років й вона була інвалідом дитинства І групи; ОСОБА_33, ІНФОРМАЦІЯ_2, батько ОСОБА_34 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 внаслідок нещасного випадку на виробництві, на момент смерті батька сину було 10 років, інвалід дитинства II групи з 01.03.1990 року; ОСОБА_5, є інвалідом з дитинства, що підтверджується висновком про час настання інвалідності від 17.07.2013 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату пенсії ОСОБА_2, суд зазначає, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, є інвалідом 3 групи з дитинства, тому перебував на утриманні батька ОСОБА_35, яки помер в ІНФОРМАЦІЯ_7. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, на момент смерті батька ОСОБА_36 від антракосиликатозу - профзахворювання 15 січня 1993 року була інвалідом дитинства 2 групи.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення витрат на виплату пенсій ОСОБА_24, ОСОБА_21 суд зазначає наступне.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_5, її чоловік ОСОБА_37 помер ІНФОРМАЦІЯ_9, на момент смерті чоловіка жінці було 34 роки, вона не працювала, перебувала на утриманні у чоловіка, оскільки здійснювала догляд за хворою дитиною до 8 років.

ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_6, її чоловік ОСОБА_38 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 внаслідок нещасного випадку на виробництві, на момент смерті чоловіка дружині було 43 роки, вона не працювала, знаходилася на повному утриманні чоловіка, виховувала чотирьох неповнолітніх (на момент смерті) дітей.

Колегія суддів зазначає, що після досягнення дітьми вищезазначених осіб восьмирічного віку, останні втратили статус утриманців відповідно до ст.33 Закону України № 1105, а з ним і право на отримання страхових виплат з цих підстав, а тому відсутній обов'язок відповідача відшкодовувати витрати на виплату пенсії ОСОБА_24, ОСОБА_21

За таких обставин суд вважає, що витрати позивача на виплату цім особам пенсії не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Крім того, вищезазначені обставини були встановлені Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року по справі № 805/1892/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення з відповідача витрат по 25 особовим справам пенсіонерів, яким виплачені пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 13547,29 грн. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року по справі № 805/1892/14 залишена без змін.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За приписами ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року по адміністративній справі № 805/5781/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар