Постанова № 39665137, 12.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 р. Справа № 805/5955/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 555,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 555,21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 555,21 грн., яка утворилася внаслідок нездійснення своєчасної плати платником податків суми податкових зобов'язань по єдиному податку. Оскільки відповідачем самостійно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суму боргу у судовому порядку.

У судове засідання сторони не з'явились.

02.06.2014 р. через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Від відповідача до суду повернувся поштовий конверт з відміткою про причини повернення поштового відправлення «За закінченням терміну зберігання».

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його місцезнаходження, а саме: АДРЕСА_1, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи виходячи з того, що частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, а також ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 13.10.2000 р. за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 18.10.2000 р. за № 487.

Відповідно до заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 року відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, вид діяльності відповідача - ремонт обуві (група 2 або ставка у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати 20 %).

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг по сплаті єдиного податку, який утворився внаслідок несплати самостійно визначеної суми єдиного податку до бюджету за період вересень 2013 р. - січень 2014 р. (з 20.09.2013 р. - 89,31 грн., з 20.10.2013 р. по 20.12.2013 р. - по 114,70 грн. щомісяця, з 20.01.2014 р. - 121,80 грн.). Крім того, у відповідача наявна переплата у розмірі 25,39 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що обліковується за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 складає 555,21 грн.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв.

Згідно п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2. ст. 293 кодексу).

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Згідно п. 295.2. ст. 295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4. ст. 295 цього Кодексу).

В порушення вищенаведених правових норм, відповідачем до бюджету не було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання самостійно визначеного платником згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлялася податкова вимога форми «Ф» від 21.01.2014 р. № 263/10/05-91 на суму 515,72 грн., яка вважається отриманою відповідачем.

Відомостей щодо оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.

Крім того, Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення № 35/05091-17-14-9 від 25.01.2014 р. про опис майна у податкову заставу, яке направлене відповідачу засобами поштового зв'язку та вважається отриманим, про що свідчать матеріали справи.

Також, з метою виявлення майна, яке належить на праві власності фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для погашення податкового боргу платника податків, Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області були направлені запити до відповідних державних органів. Так, на підставі наданих відповідей встановлено наступне.

Згідно довідки Управління Держземагенства у м. Макіївці від 23.01.2014 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 як землекористувач не значиться.

Згідно довідки ЦНППВАЗ з обслуговування м. Макіївка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 21.01.2014 р. за відповідачем транспортних засобів не значиться.

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо реєстрації речових прав фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 відсутні.

Втім, заходи, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення податкового боргу.

Таким чином, станом на 31.12.2013 року недоїмка відповідача з єдиного податку становить 555,21 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.1, п. 87.2 ст. 87 ПК України).

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з єдиного податку в розмірі 555,21 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 555,21 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Центрально - Міського району м. Макіївки (р/р 31519970700068, код платежу 18050400, банк одержувача ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЗКПО 37990227) суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 555 (п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 21 коп.

Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 12 червня 2014 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.