Постанова № 39663699, 01.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа№ 910/7069/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Пісна Д.В. (за довіреністю №99 від 26.09.2013 року);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2014р.

у справі № 910/7069/14 (суддя: Сівакова В.В.)

за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптсервіс"

про стягнення 1 306 822, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2014 р. у справі № 910/7069/14 було повернуто позовну заяву без розгляду, на підставі п.п. 3,5,6 ст. 63 ГПК України, з посиланням на те, при зверненні до суду скаржником не було належним чином засвідчені копії документів, а також те, що порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовні заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2014р. по справі № 910/7069/14. та направити справу для вирішення питання, щодо прийняття заяви ДПІ про стягнення заборгованості з ТОВ "Оптсервіс" до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно було повернуто позовну заяву, оскільки скаржником було дотримано вимоги ст. 36 ГПК України та ст. 63 ГПК України, оскільки договори мають однорідний характер та укладені між тими ж сторонами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві та призначено розгляд справи № 910/7069/14 на 17.06.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.

17.06.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

17.06.2014р. у судовому засіданні представник позивача надав клопотання про продовження строків розгляду справи. Колегією суддів, клопотання було задоволено, продовжено строк розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 01.07.2014 рік.

01.07.2014 року відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні, 01.07.2014 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог пунктів 3,5 та 6 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Як видно з матеріалів справи ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2014 року заяву ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було повернено без розгляду на підставі того, що позивачем не було дотримано п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відсутні відмітки про засвідчення копії документа які складаються зі слів «згідно з оригіналом», назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис. Окрім того зазначено, що в порушено вимоги п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України у відповідності до якого суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ було дотримано вимоги, а саме документи якими підтверджуються позовні вимоги були підшиті у відповідності до вимог діловодства пронумеровані, а також підписані безпосередньо керівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та скріпленні гербовою печаткою.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», п. 2 передбачено «письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції стосовно не належних копій документів не відповідає дійсності, так як ДПІ було дотримано вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає хибним висновок суду першої інстанції, щодо поверненя заяви на підставі п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України у відповідності до якої порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і суміснии розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що договори № 2/08Д від 19.05.2008 р., договір № 5/09-Д від 13.07.2009 р., договір № 1/10 Д від 19.02.2010 р., договір № 4/1 ІД від 25.07.2011 р. мають однорідний характер, укладені між тим ж сторонами на підставі Закону України «Про державну податкову службу України» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), окрім того предметом є безхазяйне та інше майно яке переходить у власність держави, а саме товарні цінності визначені актами опису оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшли у власність держави, докази на які посилається позивач є однорідними, а тому відсутні перешкоди для розгляду їх в одному провадженні.

Стосовно висновку суду першої інстанції, щодо порушення Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009р, а саме те що, ДПІ не належно направлено копію позовної заяви відповідачу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Докази відправлення відповідачеву копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви (п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

У відповідності до даних норм, позивачем в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів було подано розрахунковий документ, а саме касовий чек № 3994 від 15.04.2014 та опис вкладення у цінний лист від 15.04.2014р., який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв'язку разом з описом вкладення у цінний лист, якии підтверджує зміст поштового відправлення, що засвідчений працівником поштового зв'язку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про недостовірність даних доказів направлення.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженої ухвали наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 7 ст. 106 ГПК України, передбачено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 18.04.2014р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року у справі № 910/7069/14 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2014 року у справі № 910/7069/14 скасувати.

Матеріали справи №910/7069/14 повернути господарському суду міста Києва для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко