Постанова № 39663597, 01.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа№ 910/22892/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Матушевська А.Є. - представник за довіреністю від 13.09.2013 року;

від відповідача: Бондаренко С.В. - представник за довіреністю від 14.03.2014 року;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року

у справі № 910/22892/13 (суддя Гулевець О. В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аско-Донбас Північний"

до Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 47929,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аско-Донбас Північний" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 47929,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року у справі № 910/22892/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аско-Донбас Північний" 47 429, 70 грн. - шкоди в порядку регресу, 1702,55 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення місцевого господарського суду, та стягнути з нього на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аско-Донбас Північний" 17 338,07 грн. матеріальної шкоди та судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно із звітом № 4107 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Lexus GS 350, зробленого на замовлення відповідача, встановлено, що розмір матеріального збитку складає 21 405, 69 грн. Беручи до уваги, що сума франшизи та ПДВ не відшкодовується, відповідач вважає, що розмір страхового відшкодування складає 17 338, 07 грн.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" по справі № 910/22892/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/22892/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року справу № 910/22892/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М. А.

Представник позивача у судовому засіданні 11.02.2013 року заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 11.02.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0411607853061.

Представник третьої особи у судове засідання 11.02.2013 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав пояснення по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизи.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

24.03.2014 року до відділу документального забезпечення суду надійшла справа № 910/22892/13 з повідомленням про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме оригіналів фотографій пошкодженого автомобіля "Лексус" д.н. НОМЕР_2 або фотографій на електронному носії CD-диску, та здійснення оплати вартості експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

31.03.2014 року позивач через загальний відділ документального забезпечення суду надав CD-диск із фотографіями пошкодженого автомобіля та платіжне доручення № 1192 від 19.03.2014 року, яке підтверджує сплату вартості експертизи.

04.04.2014 року відповідач через загальний відділ документального забезпечення суду надав CD-диск із фотографіями пошкодженого автомобіля.

У судовому засіданні 15.04.2014 року представник позивача не заперечував проти проведення експертизи.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 15.04.2014 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

30.05.2014 року до відділу документального забезпечення суду надійшла справа № 910/22892/13 з висновком експерта № 5296/14-54 від 23.05.2014 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.07.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року, враховуючи перебування судді Мальченко А.О. у відпустці, справу № 925/209/14 передано до розгляду колегії суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.07.2014 року надав пояснення із урахуванням висновку судової експертизи. Так, відповідач зазначив, що за результатами експертизи встановлено, що вартість відновлювального ремонту складає 43 212, 72 грн. Із зазначеної суми необхідно вирахувати розмір франшизи та суму ПДВ, оскільки згідно чинного законодавства вони не відшкодовуються.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2014 року зазначив, що розмір страхового відшкодування, згідно із платіжним дорученням було перераховано не потерпілій особі, а на рахунок СТО, а тому розмір ПДВ із суми страхового відшкодування відраховуватися не повинен.

Крім того, позивач зазначив, що погоджується із висновками відповідача, що сума страхового відшкодування сплачується за умови відрахування розміру франшизи та розміру втрати товарної вартості автомобіля.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 09.08.2013р. в м. Краматорськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки "LEXUS GS 350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та транспортного засобу марки "ВАЗ 21061", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11.10.2013 року ОСОБА_4 визнано винною особою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки "LEXUS GS 350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, були завдані механічні пошкодження.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування автотранспортних засобів № 057131 від 02.08.2013 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" та ОСОБА_8.

03.10.2013 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до висновку № 113/2013 експертного автотоварознавчого дослідження складеного 20.08.2013р., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки "LEXUS GS 350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження під час ДТП, що відбулась 09.08.2013р. складає 49424,70 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 49424,70 грн.

Страховим актом № 432/13 від 03.10.2013 року, пошкодження транспортного засобу марки "LEXUS GS 350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що відбулися 09.08.2013 року визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування у розмірі 47929,70 грн.

Позивачем було сплачено страхове відшкодування у розмірі 47929,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3975 від 07.10.2013 року.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач посилався на те, що майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "ВАЗ 21061", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 на час вчинення ДТП застраховані у ПрАТ Український Страховий Дім", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/9379113, відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 47929,70 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/9379113 та витягу з бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки "ВАЗ 21061", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована у ПрАТ Український Страховий Дім", то відповідач взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну третім особам під час ДТП, яка станеться за участю забезпеченого транспортного засобу марки "ВАЗ 21061", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 з урахуванням встановленого ліміту відповідальності та розміру франшизи.

Однак, звертаючись до апеляційного суду відповідач зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення по справі не врахувавши клопотання останнього про відкладення розгляду справи, а тому відповідач не мав можливості подати звіт № 4107 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу LEXUS GS 350, д.н. НОМЕР_2, який здійснений на замовлення відповідача, відповідно до якого встановлено, що розмір матеріального збитку становить 21 405, 69 грн. з ПДВ.

А тому, з урахуванням розміру франшизи та ПДВ сума страхового відшкодування становить 17 338, 07 грн.

Беручи до уваги зазначене відповідачем, на підставі ст. 101 ГПК України колегія суддів прийняла до розгляду наданий відповідачем звіт про вартість матеріального збитку.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Беручи до уваги, що між сторонами виник спір з приводу розміру завданого матеріального збитку власнику пошкодженого транспортного засобу, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність призначення судової автотоварознавчої експертизи.

Так, висновком експерта № 5296/14-54 від 23.05.2014 року встановлено, що матеріальна шкода, що завдана володільцю автомобіля LEXUS GS 350, д.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке відбулося 09.08.2013 року складає 57 677, 80 грн.

Водночас, вартість відновлювального ремонту без та з урахуванням фізичного зносу становить 43 212, 72 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 42 712, 72 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу мінус франшиза).

Що ж до посилань апелянта, що розмір страхового відшкодування зменшується на суму ПДВ, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Отже, сума страхового відшкодування зменшується на суму податку на додану вартість у випадку сплати відшкодування на рахунок потерпілої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме платіжного доручення № 3975 від 07.10.2013 року, позивачем було сплачено страхове відшкодування не на рахунок потерпілого, а на рахунок приватного підприємця, який здійснював ремонт автомобіля, що підтверджується рахунком-фактурою № 11 та актом виконаних робіт № 11 від 14.11.2013 року, наявним в матеріалах справи.

Тому, твердження апелянта про зменшення в даному випадку суми страхового відшкодування на розмір податку на додану вартість є безпідставним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року підлягає змінні, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 року у справі № 910/22892/13 змінити.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (юридична адреса: 01023, м. Київ, площа Спортивна, будинок, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" (юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, будинок, 37, код ЄДРПОУ 13494943) страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 42 712, 72 грн. та 1533, 31 грн. судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" (юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, будинок, 37, код ЄДРПОУ 13494943) на користь Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (юридична адреса: 01023, м. Київ, площа Спортивна, будинок, 3, код ЄДРПОУ 32556540) 93, 60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Дім" (юридична адреса: 01023, м. Київ, площа Спортивна, будинок, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" (юридична адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, будинок, 37, код ЄДРПОУ 13494943) 2 617, 99 грн. витрат по оплаті вартості експертизи.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

8. Матеріали справи № 910/22892/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко