Рішення № 39663518, 02.07.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" липня 2014 р. Справа № 906/827/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю судового засідання :Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

прокурор: Романенко Д.М. служб. посв. №025573 від 21.05.14р.

від позивача: 1. не з'явився,

2. Вербицький Д.В. - дов. № 2207/15/14-13 від 22.04.13 р., Норець Н.О. - довір. № 133 від 25.12.13, начальник відділу судових спорів та претензійно-позовної роботи ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

від відповідачів: 1. Козак О.О., довіреність № 03/640 від 24.02.14, гол. спеціаліст ю/к юр. сектору Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області;

2. не з'явився;

3. Мачульний О.І. - довіреність № б/н від 24.09.13р.

В засіданні суду 23.06.14 року оголошувалась перерва до 14:30 год. 26.06.14р. та до 14:30год. 02.07.14р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави в особі 1) Міністерства інфраструктури України (м. Київ);

2)Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту (м. Київ)

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир);

2) Горщиківської сільської ради Коростенського району (с. Горщик, Коростенський район, Житомирська область);

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр" (с. Горщик, Коростенський район, Житомирська область)

про визнання частково недійсним наказу заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ та акту оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6; визнання частково недійсним наказу РВ ФДМ України №335-ВАТ від 04.09.1995р. та додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 в частині будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, що розташовані при станції Гранітний село Горщик; визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних ваг 75,3 кв.м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик, визнання частково недійсним свідоцтво про право власності на будку вагонних ваг 75,3 кв. м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик; визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.07.13 у справі № 906/827/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2013, провадження у справі в частині визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011 № 24 та від 10.10.2012 № 46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції "Гранітний" с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр", в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції "Гранітний", с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнання частково недійсною державної реєстрації права власності припинено. У решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26 листопада 2013 року рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. скасовано , а справу № 906/827/13 передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою від 26.12.13 р. господарський суд у складі судді Машевської О.П. прийняв справу до провадження та вжив заходів для підготовки її до судового розгляду, з врахуванням наступних обов'язкових вказівок Вищого господарського суду України ( ст. 111-12 ГПК України):

- з'ясувати фактичні обставини справи належними та допустимими доказами;

- надати їм обґрунтовану юридичну оцінку;

- встановити, чи ввійшло спірне майно до складу приватизованого у 1995 році Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром";

- встановити, чи порушені у зв'язку з цим права позивачів спірними актами, а також чи породжують вони будь-які негативні наслідки для них.

До початку розгляду справи по суті в засіданні 14 січня 2014року заяви про зміну предмету або підстав позову, та зустрічного позову, не подано. Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Прокурор просив позов за предметом розглядати в редакції заяви про зміну предмету позову від 03.07.2013р. № 3 Г ( а. с. 163-166 Т.1), згідно якої на вирішення суду винесено наступні позовні вимоги:

- визнати частково недійсним наказ заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру Коростенського району" ;

- визнати частково недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар'єр";

- визнати частково недійсним наказу РВ ФДМ України №335-ВАТ від 04.09.1995р.;

- визнати частково недійсним додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" будки вагонних ваг 75,3 кв.м ( №34, інвентарний номер 87), залізничних колій №1,2,3 ( № 53, інвентарний номер 215), залізничної колії №1 (№ 54, інвентарний номер 211) та залізничної колії №6 ( № 55, інвентарний номер 213), що розташовані при станції Гранітний село Горщик Коростенського району Житомирської області;

- визнати частково незаконними та скасувати рішення виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв.м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" ;

- визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв. м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" ;

- визнати частково недійсною державну реєстрацію права власності.

Підстави позову прокурор просив розглядати в редакції первісної позовної заяви, і зокрема, вимоги останнього обгрунтовував наступним.

Наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 04.04.1995 року № 335-ВАТ шляхом перетворення ДП "Омелянівський кар'єр" створено ВАТ "Омелянівський кар'єр", затверджено статут товариства.

Відповідно до переліку нерухомого майна , переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" згідно із цим наказом (додаток до листа № 04/657 від 14.02.13року) РВ ФДМУ по Житомирській області включено : будку вагонних ваг 75,3 кв. м ( № 34, інвентарний номер 87), залізничні колії №1,2,3 ( № 53, інвентарний номер 215), залізничні колії № 1 ( №54, інвентарний номер 211) та залізничні колії № 5,6 ( № 55, інвентарний номер 213).

У 2013році ТОВ "Омелянівський кар'єр" виготовлено технічний паспорт під'їзної колії при станції Гранітний ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Рішенням виконкому Горщиківської сільської ради Коростенського району від 09.02.11р. № 24 оформлено за ТОВ "Омелянівський кар'єр" право власності на нежитлові будівлі та споруди, в тому числі, будку вагонних вагів площею 75,3 кв. м.

Рішенням виконкому Горщиківської сільської ради Коростенського району від 10.10.12р. № 46 викладено попереднє рішення в новій редакції , при цьому за ТОВ "Омелянівський кар'єр" визнано право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв. м.

Однак на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 04.06.1987 №645 згідно протоколу передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром", на баланс Київ - Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту передано майно, в тому числі, стрілочну будку, будку вагонних ваг, залізничні ваги та залізничні колії. Прийняття майна на баланс у 1992 році підтверджується інвентарними картками.

На підставі наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001 № 746 Київ - Дніпровське державне МППЗТ перетворене ( з правонаступництвом) у ВАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ", засновником і єдиним акціонером якого є держава в особі Міністерства транспорту України; адреса акціонерного товариства: м.Київ, вул. Алма-Атинська, 37.

Актом передачі нерухомого майна у власність ВАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" від 30.10.2001року , який є додатком до наказу, товариству передано у власність , зокрема, № 731 (інвентарний номер 10)- стрілочна будка "Омелянівка" , № 732 (інвентарний номер 11) - будка вагонних вантажів "Омелянівка", № 743 (інвентарний номер 26) - залізнична колія Омелянівка 3,5 км. Прийняття майна на баланс у 2001 році підтверджено відповідними інвентарними картками.

На залізничну колію ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" виготовлено технічний паспорт під'їзних залізничних колій, прилеглих до станції Гранітний Південно-Західної залізниці , який погоджений із залізницею відповідно до вимог ст. 67 Статуту залізниць України.

Колії, паспорт на які виготовлено ТОВ "Омелянівський кар'єр" , є коліями , що належить ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ"; різниця у технічних характеристиках колій, що відображена у паспортах, виникла у зв'язку з тим, що ТОВ "Омелянівський кар'єр" здійснювався ремонт та реконструкція.

На підставі договору оренди під'їзних залізних колій № 6/03К/06 від 02.10.2006року та відповідно акту приймання - передачі майна від 02.10.2006року, та в подальшому на підставі договору від 17.09.2008р. № 2/03К/08, під'їзні залізничні колії довжиною 3,5 км з 9 комплектами стрілочних переводів , ваги залізничні та приміщення вагового, які знаходяться на станції Гранітний , село Горщик, передано ТОВ "Омелянівський кар'єр" ; у п.2.2 цього договору зазначено, що власником майна є ВАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" .

Отже , РВ ФДМУ по Житомирській області, виконком Горщиківської сільської ради та ТОВ "Омелянівський кар'єр" вчинено дії, спрямовані на позбавлення права власності ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗ" на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м. та залізничні колії.

В якості правових підстав позову , прокурор посилався на ст. 41 Конституції України, ст.10 Закону України " Про підприємства" від 27.03.1991року, ст. 66 ГК України, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації " від 07.07.1999р., ч.9 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006р, Постанову ВРУ від 03.03. 1995р. "Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням " , ст. ст. 203, 215 та ч.1 ст. 393 ЦК України .

Визначення позивачем Міністерство інфраструктури України прокурором мотивовано тим, що відповідно до п.1.4, 5.1 статуту ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" засновником та єдиним акціонером останнього є держава в особі зазначеного міністерства , що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.

Визначення позивачем ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" прокурором мотивовано тим, що відповідно до п. п. 3.1 , 8.3, 8.6 статуту підприємства останнє забезпечує соціально-економічні потреби суспільства , за підсумками календарного року перераховує до Державного бюджету України дивіденди, що є частиною прибутку від його діяльності, а відтак є одним із галузеутворюючих підприємств.

Позов подано з метою захисту економічних інтересів держави, недопущення протиправного відчуження державного майна та, як наслідок, зменшення надходжень до Державного бюджету України.

Ціну позову визначено в сумі 1 313 297,00 грн., що становить вартість спірного майна.

Всі заявлені до відповідачів позовні вимоги прокурор вважає підвідомчими господарському суду Житомирської області ( а. с. 2-8 Т.1).

Відповідач -1 Регіональне відділення ФДМУ по Житомирській області заперечення проти позову просило розглядати в редакції відзиву на позов, згідно якого вказувало , серед іншого, на таке:

- знаходження майна на балансі підприємства ще не є безспірною ознакою його права власності ; що ж до права державної власності, то незалежно від того , на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності ; спір, як правило, виникає не про визнання права власності, а про те, яке підприємство має право повного господарського відання (оперативного управління) державним майном; критерієм визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства);

- документи , які б підтверджували фактичну передачу спірного майна Київ-Дніпровському підприємству промислового залізничного транспорту ( а в частині під'їзних залізничних шляхів - і їх передачу на баланс) станом на 1 липня 1992 року - відсутні;

- вимога про визнання частково недійсним наказу від 04.09.1995р. № 335-ВАТ " Про створення ВАТ "Омелянівський кар'єр" заявлена поза межами строку позовної давності; окрім того, у цьому наказі відсутні конкретні відомості щодо спірного майна;

- відповідно до вимог Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097 , враховуючи інвентаризаційні описи основних засобів, звірені аудитором ( звіт незалежного аудитора ПП "Аудиторська компанія "Престиж", що перебували на балансі Омелянівського кар'єру станом на 01.01.1995 року, а також довідку № 32 від 11.02.2013р. Горщиківської сільської ради про адресу об'єктів нерухомості ( с. Горщик, вул. Центральна, 71), листом від 14.02.2013р. № 04/657, ТОВ "Омелянівський кар'єр" було видано перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" ;

- вимоги позову в частині визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв.м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" , визнання частково недійсним свідоцтво про право власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв. м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" , визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності непідвідомчі господарському суду Житомирської області , оскільки виникли з публічно- правових відносин.

На підставі викладеного, відповідач -1 просив у позові відмовити та припинити провадження у відповідній частині ( а. с. 111 Т.1).

Відповідач -2 Горщиківська сільська рада під час нового розгляду справи процесуальної участі через представника не приймала, однак належним чином повідомлялась судом про судові засідання у справі. На вимоги ухвал суду , сільська рада надавала витребувані докази. Заявленим клопотанням при розгляді справи вперше, просила справу розглядати без участі представника сільської ради ( а.с. 89 Т.1).

У відзиві на позовну заяву викладену у первісній редакції, Горщиківська сільська рада заперечила проти доводів останньої щодо незаконності оскаржуваних рішень виконавчого комітету ради від 09.02.11р. № 24 та від 10.10.12р. № 46, та дій щодо видачі ТОВ "Омелянівський кар'єр" свідоцтва про права власності на нерухоме майно від 15.10.12року, оскільки вважає останні відповідними Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п. 3 п.п. а) п.8.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002 року №7/5, згідно якого оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Однак Горщиківська сільська рада просить за цими позовними вимогами провадження у справі припинити , оскільки вважає їх непідвідомчими господарському суду Житомирської області ( а. с. 156-159 Т.1).

Ухвалою від 23.06.14року до участі у справі залучено іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар'єр". З цією дати його процесуальний статус третьої особи на стороні відповідачів - припинився.

Представник відповідача - 3 заперечення проти позову також просив розглядати в редакції відзиву, наданого в статусі третьої особи на стороні відповідачів. Зміст заперечень по суті позовних вимог відповідає правовій позиції відповідача -1 та додатково у наступному:

- посилання у позові на норми ст.ст. 203 та 215 ЦК України в обгрунтування недійсності наказу РВ ФДМ України по Житомирській області № 335-ВАТ від 04.09.1995р. суперечить, як ч.ч. 2та 3 ст. 5 цього Кодексу, так і ст. 58 Конституції України;

- в частині визнання частково недійсним переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" ( додаток до листа від 14.02.2013р. № 04/657) взагалі відсутній спір про право , оскільки цей документ не є актом державного чи іншого органу у розумінні ст. 5 ГПК України.

На підставі викладеного, відповідач -3 просив у позові відмовити та припинити провадження у відповідній частині ( а с. 115-121 Т.1).

В ході нового розгляду справи прокурор та представники позивачів наполягали на задоволенні позовних вимог по суті.

Представники відповідачів проти доводів позову заперечували.

З метою повного, об'єктивного та всебічного встановлення всіх обставин спору, судом були вжиті наступні заходи:

- витребувані додаткові докази як в учасників судовому процесу, так і в порядку ст. 38 у Головного управління перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця" , Державного архіву Житомирської області, архівного відділі Коростенської РДА, Головного управління статистики у Житомирській області;

- здійснено ознайомлення із судовими рішеннями у справах № 906/871/13 та № 906/798/13 господарського суду Житомирської області, у справі № 826/9543/13-а Окружного адміністративного суду міста Києва, у справі № 910/14535/13 господарського суду м. Києва, що впливають на встановлення обставин у цій справі та оцінку одних і тих самих доказів; копії судових рішень долучено до матеріалів цієї справи;

- ухвалою від 14.02.14року призначено у справі судову економічну експертизу (підвид - експертиза документів про економічну діяльність підприємств і організацій), проведення якої доручено експертній установі - Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив учасникам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 02.07.14р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про відмову у задоволенні позову та припинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно пооб'єктної відомості виконаних обсягів робіт, введених в дію основних фондів і незавершеного будівництва у 1996 році по тресту "Житомирнерудпром" , зокрема, Омелянівському дробильно-тесному заводу , значаться залізничні шляхи, як об'єкт , що введений в дію як основні фонди у 1996 році залізничні вартістю 238,9 тис. крб. ( а. с 12 Т.7).

Управлінням статистики Житомирської області 05.08.1993 року видано Омелянівському кар'єру ВО"Житомирнерудпром" Свідоцтво № 1554, яким підтверджується правовий статус юридичної особи з ідентифікаційним кодом 00292400 ( а .с. 52 Т.5).

Наказом Регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області від 09.08.1995року № 238 ПКУ було створено комісію у складі Павленка В. О. (керівник підприємства) , Іскоростенської Л.І. (головний бухгалтер) та Агафонової Л.А. (представник регіонального відділення), яка, розглянувши документи необхідні для здійснення оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру ( 00292400) , зокрема, баланс та результати інвентаризації майна станом на 01 січня 1995 року і з врахуванням вимог методики оцінки вартості об'єктів приватизації, визначила його оціночну вартість - 107 430 950 крб. ( а. с.167-169 Т.1, а. с. 5 , 14 - 29 Т.5 ).

Окрім того, у числі документів, що приймали участь в оцінці цілісного майнового комплексу значиться відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 1 січня 1995 року згідно якої виділено такі об'єкти як " під'їзні площадки", 1966 року введення в експлуатацію, експертна оцінка 81782900 крб., ваги технічні , 1966 року введення в експлуатацію, експертна оцінка відсутня ( а.с. 30-34 Т.5).

Наказом Регіонального відділення по Житомирській області від 31 серпня 1995р. № 124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру Коростенського району" відповідно до методики оцінки вартості майна об'єктів приватизації , затвердженої постановою КМУ від 18 січня 1995 року № 36 та враховуючи, що комісія з оцінки вартості майна визначила оціночну вартість майна Омелянівського кар'єру Коростенського району:

1. затверджено акт оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру Коростенського району;

2. покладено відповідальність за достовірність оцінки вартості майна на начальника відділу оцінки регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області Ліханову Л.Л. та голову комісії з приватизації керівника підприємства Павленка В.О. (а.с. 166 Т.1).

Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 04 вересня 1995р. № 335-ВАТ "Про створення ВАТ "Омелянівський кар'єр" відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994року № 699/94 та , враховуючи затверджений комісією з підготовки підприємства до приватизації акт оцінки ВАТ "Омелянівський кар'єр" :

1. створено ВАТ "Омелянівський кар'єр" шляхом перетворення державного підприємства "Омелянівський кар'єр" у відкрите акціонерне товариство;

2. затверджено Статут вищезазначеного ВАТ;

3. призначено головою правління ВАТ "Омелянівський кар'єр" Павленка В.О.;

4. наказано голові правління у 3-ний термін подати на реєстрацію до органу державної виконавчої влади Статут товариства та інше ( а.с. 20 Т.1).

Згідно Статуту ВАТ "Омелянівський кар'єр" в редакції , затвердженій наказом РВ ФДМУ по Житомирській області від 04 вересня 1995р. № 335-ВАТ, товариство створене шляхом перетворення державного підприємства Омелянівський кар'єр, є його правонаступником, майно товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі товариства , є власником майна, переданого йому засновником у власність та знаходиться : Житомирська область, Коростенський район, ст. Омелянівка ( а. с. 39-40 Т.5).

Згідно Статуту ВАТ "Омелянівський кар'єр" в новій редакції , затвердженій загальними зборами акціонерів 13.06.2000р. ( протокол № 3) , товариство з дати його державної реєстрації є правонаступником державного підприємства "Омелянівський кар'єр" та знаходиться у селі Горщик Коростенського району Житомирської області ( а.с. 81 Т.4).

В свою чергу, наказом Міністерства транспорту України від 30.10.2001 року № 746 "Про перетворення Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту у відкрите акціонерне товариства" у зв'язку із завершенням роботи комісії по корпоратизації підприємства та у відповідності до вимог Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою КМУ від 05.07.93р. № 508, серед іншого,

1. затверджено статут ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ";

2. затверджено акт передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". ( а с. 28 Т.1).

За актом передачі нерухомого майна у власність ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" , як додатком до цього наказу Міністерство транспорту України передає, а акціонерне товариство приймає у власність нерухоме майно згідно таблиці , що містить наступні графи " №п/п" (1), "найменування об'єкта" (2), "інв. номер" (3), "адреса об'єкта" (4) та "вартість на момент оцінки (станом на 31.08.01р.)"(5), і зокрема:

- № п/п 731 "стрілочна будка "Омелянівка", інв. № "10", адреса "м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37", вартість "4,176 ";

- № п/п 732 "будка ваг.вантажів "Омелянівка", інв. № "11", адреса "м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37", вартість "3,849";

- № п/п 743 "залізнична колія Омелянівка 3,5 км", інв. № "26", адреса "м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37", вартість "69,521 " (а. с. 30-33 Т.1).

09 лютого 2011 року за № 24 виконавчим комітетом Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області прийнято рішення "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" .

У вступній (констатуючій) частині рішення зазначено, що підставою для його прийняття стали:

- подання ТОВ "Омелянівський кар'єр" та матеріали КП "Коростенське МБТІ;

- протокол загальних зборів ВАТ "Омелянівський кар'єр" від 01.10.2004р. № 8 про передачу об'єктів нерухомого майна у статутний фонд ТОВ "Омелянівський кар'єр";

- протокол зборів учасників ТОВ "Омелянівський кар'єр" від 01.10.2004року про прийняття у статутний фонд майна ВАТ "Омелянівський кар'єр";

- акт приймання-передачі нежитлових приміщень та споруд, що знаходяться по вулиці Центральній , 71 у селі Горщик від 01.10.2004р.;

- ст. 30 п.10 ч."б" Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", п.6-1 наказу №7/5 від 07.02.2002року Міністерства юстиції України "Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно.

У п.1 розпорядчої частини рішення № 24 вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі та споруди , в тому числі, будку вагонних вагів загальною площею 75,3 м.кв.

у п. 2 цієї частини рішення вирішено Коростенському МБТІ видати свідоцтво на право власності. ( а.с. 45 Т.1).

На підставі цього рішення ТОВ "Омелянівський кар'єр" 09.03.2011 року видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно , в тому числі, на будку вагонних вагів загальною площею 75,3 м.кв. , що знаходиться по вул. Центральній, 71 у селі Горщик ( а. с. 46 Т.1).

10 жовтня 2012 року за № 46 виконавчим комітетом Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області прийнято рішення "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб" .

У вступній (констатуючій) частині рішення зазначено, що підставою для його прийняття стали:

- подання ТОВ "Омелянівський кар'єр" та матеріали КП "Коростенське МБТІ;

- рішення виконкому Горщиківської сільської ради за № 24 від 09.02.2011року;

- уточнення наявності трансформаторної підстанції, що належить даному підприємству;

- у зв'язку з цим, викладення рішення виконкому Горщиківської сільської ради за № 24 від 09.02.2011року в новій редакції ;

- ст. 30 п.10 ч."б" Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні", п.6-1 наказу №7/5 від 07.02.2002року Міністерства юстиції України "Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно;

У п.1 розпорядчої частини рішення № 46 вирішено оформити право власності на нежитлові будівлі та споруди , в тому числі, будку вагонних вагів загальною площею 75,3 м.кв.

у п. 2 цієї частини рішення вирішено Коростенському МБТІ видати нове свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі та споруди ТОВ "Омелянівський кар'єр" ( а.с. 47 Т.1).

На підставі рішень виконкому Горщиківської сільської ради за № 24 від 09.02.2011року та 10.10.12р. № 46 ТОВ "Омелянівський кар'єр" 15.10.2012 року видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно , в тому числі, на будку вагонних вагів загальною площею 75,3 м.кв. , що знаходиться по вул. Центральній, 71 у селі Горщик ( а. с. 48, а.с. 52 Т.4Т.1).

Витягом про державну реєстрацію прав № 35853813 станом на 15.10.2012року підтверджено проведення державної реєстрації права власності за ТОВ "Омелянівський кар'єр" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.10.12р. реєстратором КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" ( а. с. 53 Т.4).

Згідно Статуту ТОВ "Омелянівський кар'єр" в новій редакції , затвердженій загальними зборами учасників товариства 28.02.2011р. ( протокол № 14) , товариство є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ "Омелянівський кар'єр" , які передані йому за передавальним балансом та знаходиться у селі Горщик Коростенського району Житомирської області ( а.с. 127 Т.1).

Судом встановлено, що листом від 14.02.2013року № 04/657 "Про перелік нерухомого майна" РВ ФДМУ по Житомирській області з посиланням на п.2.2 Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ від 25.11.2003р. № 2097 надано ТОВ "Омелянівський кар'єр" як додаток до цього листа перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" ( а. с. 21 Т.1).

Перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" складено, як у ньому зазначено, згідно з наказом № 335-ВАТ від 04 вересня 1995р. "Про створення ВАТ "Омелянівський кар'єр", яким регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області передано відкритому акціонерному товариству "Омелянівський кар'єр" об'єкти нерухомого майна згідно таблиці, що містить наступні графи " №п/п" , "назва об'єкта", "адреса об'єкта" , "інв. № об'єкта", та "вартість за якою об'єкт включено до статутного фонду,станом на 01.01.1995 тис. крб.", і зокрема:

- № п/п 35 " будка вагонних ваг 75,3 кв.м" , адреса " с. Горщик, вул. Центральна,71 " , інв. № "213" , вартість "108952166";

- № п/п 53 "залізничні колії № 1,2,3", адреса "с. Горщик, вул. Центральна,71 ", інв. № "215", вартість "23448706655";

- № п/п 54 " залізничні колії № 1" , адреса "с. Горщик, вул. Центральна,71", інв. № 211, вартість " 178891198";

- № п/п 55 "залізничні колії № 5, 6", адреса "с. Горщик, вул. Центральна,71", інв. № 215, вартість " 344870665" ( а. с. 25 - 27 Т.1).

Згідно Статуту ТОВ "Омелянівський кар'єр" в новій редакції , затвердженій загальними зборами учасників товариства 25.04.2013р. ( протокол № 20) , товариство наділене власними основними і оборотними засобами , має самостійний баланс та знаходиться у селі Горщик Коростенського району Житомирської області ( а.с. 62 Т.4).

Судом також встановлено:

- юридичну адресу приміщенням ТОВ "Омелянівський кар'єр" : село Горщик, вул. Центральна, 71 надано рішенням виконавчого комітету Горщиківської сільської ради від 10. 02.2010року № 9 ;

- залізнична станція "Омелянівка" знаходиться за поштовою адресою : село Горщик, вул. Привокзальна, 8;

- залізнична станція "Гранітний" знаходиться за адресою: село Березівка, вул. Гранітна 14;

- село Березівка та село Горщик два окремих самостійних населених пункти, які входять в склад Горщиківської сільської ради і знаходяться на відстані 7 км. ( а.с. 184-185 Т.5).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками судового процесу докази на підтвердження своїх вимог та заперечень за правилами ст.ст. 4-7, 33 та 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку у позові прокурора відмовити саме за безпідставністю матеріально - правових вимог, а не за спливом строку позовної давності щодо їх заявлення в судовому порядку ( п.2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.13р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів"), виходячи з наступного.

Стосовно позовних вимог :

- визнати частково недійсним наказ заступника начальника РВ ФДМУ по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру Коростенського району" ;

- визнати частково недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар'єр";

- визнати частково недійсним наказ РВ ФДМУ по Житомирській області №335-ВАТ від 04.09.1995р.

Згідно п. 3.2. Постанови ВГСУ від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" ( далі - Постанова № 10) господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані з приватизацією державного майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів приватизації.

Згідно ст. 12 ГПК України акти органів приватизації визнаються недійсними.

Згідно п. 10 ст. 16 Цивільного кодексу України правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, визнається незаконним , а згідно ч.1 ст. 21 цього Кодексу визнається незаконним та скасовується.

В свою чергу, при застосуванні ч.1 статті 21 ЦК України, суд встановлює наступне:

- чи перевищив орган державної влади при прийнятті акту індивідуальної дії надані повноваження;

- чи суперечить він актам чинного законодавства;

- чи порушує права позивача у справі.

На необхідності встановлення цих обставин наголошується також в частині 1 пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів".

У п. 4 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України зазначено, що приписи останнього застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як розтлумачив у Рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію ( далі - Рішення КСУ у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Конституційний Суд України також висловив позицію, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001).

Наказ РВ ФДМУ по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ та наказ РВ ФДМУ по Житомирській області №335-ВАТ від 04.09.1995р. як акти індивідуальної дії (ненормативні акти) вичерпали свою дію виконанням. Однак відповідність їх вимогам законодавства судом здійснюється через застосування законів та нормативно-правових актів, під час дії яких оскаржувані накази були прийняті.

Так, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) № 14-рп/2000 від 13.12.2000 року зазначено, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь, зокрема, юридичних осіб майна, що є державною власністю.

Відповідно до наказу обласного виробничого об'єднання нерудних будівельних матеріалів та виробів "Житомирнерудпром № 1 від 22.04.1980 року Омелянівський дробильно-тесний завод було реорганізовано у державне підприємство "Омелянівський кар'єр" (а.с. 162-164 Т.4).

Відповідно до Переліку виробничих об'єднань , що створюються в системі Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР ( додаток № 2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980р. № 130) обласне виробниче об'єднання нерудних будівельних матеріалів та виробів "Житомирнерудпром" створено на базі тресту "Житомирнерудпром" та відноситься до відання Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про управління державним майном Української РСР" від 15.10.1990 року № 376-12 до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів Української РСР на Раду Міністрів УРСР було покладено здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності.

Законом Української РСР "Про утворення Кабінету Міністрів Української РСР" від 18 04.1991 року № 980-12 було створено Кабінет Міністрів Української РСР.

Постановою КМ Української РСР від 24.06.1991 року № 51 була створена Українська державна корпорація промисловості будівельних матеріалів ( Укрбудматеріали).

Згідно абз. 2 п. 2 цієї постанови Укрбудматеріали є правонаступником колишнього Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР, здійснює управління державним майном об'єднань, організацій та підприємств і виступає його орендодавцем.

Згідно постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року № 1545-12 до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Станом на 01.07.1992 року ч.1 ст. 34 Закону Української РСР "Про власність" було передбачено, що загальнодержавну (республіканську ) власність складають , серед іншого, майно державних підприємств.

Відповідно до ч.1 ст. 37 цього Закону майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків , передбачених законодавством Української РСР.

Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.

Частиною 1 постанови Верховної Ради України "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності" від 14.02.1992 року № 2116-12 було передбачено, що у зв'язку з покладенням на Кабінет Міністрів України згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР "Про управління державним майном Української РСР" від 15.10.1990 року № 376-12 повноважень по управлінню державним майном, що є у загальнодержавній власності, і створенням для здійснення цих повноважень Фонду державного майна України з а б о р о н е н а передача функцій щодо управління майном підприємств, установ і організацій , що є у загальнодержавній власності, іншим органам державного управління, а також корпораціям, концернам, асоціаціям та іншим об'єднанням.

В подальшому у п. 5 Декрету КМУ "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 року N 8-92 ( набрав чинності 26.12. 92 року ) було заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.

Пунктом 7 цього Декрету було зупинено дію пункту 1 постанови Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності" у частині повноважень Фонду державного майна України та заборони передачі функцій по управлінню майном, що є загальнодержавною власністю, іншим органам державного управління.

Згідно ч. 1 статті 3 Закону України від 04.03.1992 № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваних наказів відповідача -2 було зазначено, що законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, указів Президента України, інших актів законодавства, що регулюють здійснення приватизації.

Згідно статті 5 цього Закону до об'єктів державної власності, що підлягали приватизації, належали майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділялися в самостійні підприємства і були єдиними (цілісними) майновими комплексами.

У статті 7 цього Закону було визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно ч.2 цієї статті Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд державного майна України, що затверджується Верховною Радою України.

На дату прийняття РВ ФДМУ по Житомирській області оскаржуваних наказів, діяло Тимчасове положення про Фонд державного майна України , затверджене постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року N 2558-XII ( втратило чинність 06.01.12року).

Відповідно до п. 1 Тимчасового положення Фонд державного майна України (Фонд) був державним органом, який здійснював державну політику, зокрема, в сфері приватизації державного майна.

Відповідно до п. 3 Тимчасового положення в областях Фонд створював регіональні відділення.

Згідно з п. 4. Тимчасового положення до основних завдань Фонду належало:

- здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації,

- здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває у загальнодержавній власності.

Відповідно до покладених на нього завдань, Фонд мав , серед іншого, право:

- змінювати у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебували у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні товариства;

- продавати майно, що перебувало у загальнодержавній власності у процесі його приватизації;

- створювати комісії по приватизації ( п. 5 Тимчасового положення).

Постановою КМУ від 20 липня 1995 р. N 538 "Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році" внесено до переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 1995 р. N 343 доповнення згідно з додатками N 1 - 5, зокрема, щодо приватизації Омелянівського кар'єру, с. Горщик Коростенського району, код ЄДРПОУ 00292400.

Указом Президента України "Про заходи забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів від 26.11.04 № 6999/94 у п. 3 було встановлено, що засновниками з боку держави відкритих акціонерних товариств, які створювалися відповідно до цього Указу були регіональні відділення Фонду державного майна України.

Вище наведеним підтверджується, що наказ від 31.08.1995р. №124-АОУ та наказ №335-ВАТ від 04.09.1995р. , як акти індивідуальної дії (ненормативні акти), прийняті Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області відповідно до наданих повноважень.

Відповідно до викладеного, інший орган державної влади станом на дату їх прийняття не здійснював державну політику у сфері приватизації державного майна.

В контексті вирішення цього спору суд також враховує, що згідно п. 10 цього Уазу було установлено , що з дня державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви об'єкта переходять до відкритого акціонерного товариства, яке є правонаступником відповідного об'єкта.

Після приватизації ВАТ "Омелянівський кар'єр" ( код ЄДРПОУ 00292400 ) відповідно до додатку 15 постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 р. N 951 був включений у Перелік господарських товариств, повноваження з управління державними корпоративними правами яких передаються корпорації Укрбудматеріали.

У зв'язку з чим, позивач Міністерство інфраструктури України , як правонаступник Міністерства транспорту України, немає матеріального права на позов в цій частині.

Окрім того, у позові не доведено наявність матеріального права на позов в цій частині іншого позивача - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" , як правонаступника Київ-Дніпровського державного міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту станом на дату прийняття оскаржуваних наказів 31. 08.1995 року та 04.09.1995р.

Визначені прокурором підстави позову про те, що на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 04.06.1987 №645 згідно протоколу передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром", на баланс Київ - Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту передано майно, в тому числі, стрілочну будку, будку вагонних ваг, залізничні ваги та залізничні колії. Прийняття майна на баланс у 1992 році підтверджується інвентарними картками судом до уваги не приймаються , виходячи з наступного.

У ч. 2 ст.13 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах) ( абз. 4 п.2.6 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.10.2013 р. у справі №906/871/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.13 року та постановою ВГСУ від 26.02.14р. , відмовлено ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" у визнанні права власності, оскільки, серед іншого, встановлено, що :

- протокол передачі основних засобів балансовою вартістю 9948932 карбованців з балансу на баланс станом на 01.07.1992 р. за відсутності відповідного акту приймання-передачі майна між державними на той час підприємствами, не є правовстановлювальним документом і не підтверджує факт приймання-передачі конкретного, зазначеного у позові, майна;

- бухгалтерський облік, записи в облікових регістрах виконуються на підставі первинних документів, тоді як зазначені протокол і відомість такими первинними документами не є та не містять необхідних/обов'язкових реквізитів;

- право власності підприємства не може підтверджуватися балансом підприємства (п.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» від 02.04.1994 р. № 02-5/225).

Окрім того, при викладенні підстав позову в цій частині, прокурором не було враховано наступне.

У ч. 5 ст. 84 ГПК України встановлено, що при задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказується , серед іншого, чи визнається він недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

У п. 9.7 Постанові Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" додатково роз'яснюється, що в разі визнання акта частково недійсним вказується його конкретний пункт, абзац, частина, що визнається недійсною.

Відповідно до викладеного, позов прокурора не містить вимоги, який конкретний пункт, абзац, частина наказу від 31.08.1995р. №124-АОУ та наказу №335-ВАТ від 04.09.1995р. мають бути визнані судом недійсними.

Стосовно окремої позовної вимоги визнати частково недійсним акт оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до нього будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар'єр", який затверджено наказом від 31.08.1995р. №124-АОУ.

Зазначена позовна вимога з точки зору процесуального права є похідною від позовної вимоги визнати частково недійсним наказ від 31.08.1995р. №124-АОУ , яким цей акт затверджено.

З точки зору матеріального права на позов , суд враховує, що юридичний факт складання акта оцінки цілісного майнового комплексу відбувся раніше факту його затвердження РВ ФДМУ по Житомирській області.

Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанцій , Вищий господарський суд України вказав, серед іншого, на таке.

Перетворення ДП Омелянівський кар'єр у ВАТ "Омелянівський кар`єр" відбулося в порядку та у відповідності, зокрема, з Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994 № 699/94.

Пунктом 5 зазначеного Указу закріплено, що розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства, яке створюється відповідно до цього Указу, визначається на підставі балансу відповідного об'єкта за станом на 1 січня 1995 року та результатів останньої повної інвентаризації його майна.

Для визначення розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації чи корпоратизації, використовується Методика оцінки вартості об'єктів приватизації, затверджена постановою КМУ від 18.01.1995 № 36.

Так, згідно з п. 9 вказаної Методики розмір статутного фонду акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації чи корпоратизації, визначається як вартість цілісного майнового комплексу відповідно до розділу III та з дотриманням вимог розділу VI цієї Методики.

Відповідно до п. 12 названої Методики оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності: розроблення передаточного балансу; підготовка документів для оцінки вартості майна згідно з додатком N 1; визначення вартості об'єкта приватизації згідно з даними передаточного балансу та іншими документами; проведення дооцінки (експертної оцінки) об'єкта приватизації; визначення вартості майна, що приватизується; складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Таким чином, складанню акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу обов'язково має передувати розроблення передаточного балансу підприємства, що здійснюється на підставі матеріалів повної інвентаризації майна останнього, тобто оформлених за результатами проведеної інвентаризації описів, актів, звіряльних відомостей, протоколів, один із примірників яких має бути поданий державному органу приватизації, як те передбачено п. 15 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розривання), затвердженого постановою КМУ від 02.03.1993 № 158.

Наявний у матеріалах справи баланс (передаточний баланс) Омелянівського кар'єру Коростенського району станом на 01.01.1995 (т. ІІ, а.с. 47-49) містить відомості лише про загальну вартість його активів і пасивів на початок року та на кінець звітного періоду за кодом рядка, так само як і в оскаржуваному акті оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району значиться тільки загальна вартість майна підприємства за кожним із визначених у ньому показників, а відтак із вказаних документів не вбачається, чи увійшло спірне майно, а саме: будка вагонних ваг 75,3 кв. м, залізничні колії № 1, 2, 3, залізнична колія № 1, залізнична колія № 6, до складу того, яке було передане до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр" при перетворенні державного підприємства.

Однак документація про результати інвентаризації майна підприємства (зокрема, інвентаризаційні описи, зведений акт інвентаризації майна підприємства), яка значиться, як необхідна на першій сторінці акта оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району та є підставою для визначення переліку того майна, що підлягало приватизації, сама лише загальна вартість якого вказана у зазначеному акті, до останнього не додана та, як слідує з пояснень представника відповідача-1 у справі, взагалі не складалася.

Отже, станом на дату оцінки цілісного майнового комплексу (01.01.1995) первинних примірників таких документів державний орган приватизації не мав.

З врахуванням вище викладеного , ВГСУ надано вказівки суду першої інстанції при новому розгляді справи встановити, чи ввійшло спірне майно до складу приватизованого у 1995 році Омелянівського кар'єру об'єднання "Житомирнерудпром".

Ухвалою від 14.02.2014року у справі було призначено судову економічну експертизу (підвид - експертиза документів про економічну діяльність підприємств і організацій), проведення якої доручено експертній установі - Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експерта було поставлене наступне питання: чи увійшли у вартість цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району ( код ЗКПО (ЄДРПОУ 00292400), що підлягав приватизації у 1995 році, об'єкти приватизації: будка вагонних ваг загальною площею 75,3 кв. м., залізничні колії № 1, 2, 3, залізнична колія № 1 та залізнична колія № 6 загальною довжиною 3,5 км відповідно до наданих Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області установчих та первинних документів, складених станом на 01 січня 1995 року.

05.06.14 р. до господарського суду надійшло повідомлення Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №189/14-25 від 28.05.14р. про неможливість проведення судово-економічної експертизи по справі 906/827/13 за наявними у ній документами, які не є первинними (а. с. 27 -28 Т.7).

Таким чином, оскільки акт оцінки цілісного майнового комплексу Омелянівського кар'єру Коростенського району станом на 01.01.1995 року не містить відомостей про включення до нього будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6 та факт такого включення не підтверджений іншими належними та допустимими доказами, в тому числі , висновком судової експертизи, позовна вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги визнати частково недійсним додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" будки вагонних ваг 75,3 кв.м ( №35, інвентарний номер 213), залізничних колій №1,2,3 ( № 53, інвентарний номер 215), залізничної колії №1 (№ 54, інвентарний номер 211) та залізничної колії №6 ( № 55, інвентарний номер 213), що розташовані при станції Гранітний село Горщик Коростенського району Житомирської області.

Судом прийнято до уваги заявлене прокурором усне клопотання вважати опискою позначення порядкового номеру та інвентарного номеру будки вагонних ваг 75,3 кв.м , що визначені у переліку нерухомого майна, а саме "34" та "87", тоді як вірним слід вважати "35 " та "213".

На дату звернення прокурора з цим позовом до суду 07.06.2013року правове регулювання діяльності РВ ФДМУ по Житомирській області здійснювалось за Законом України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 № 4107-VI та Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 № 678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2012 р. за № 935/21247 ( далі - Закон та Положення )

Згідно статті 1 Закону Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику, зокрема, у сфері приватизації.

Відповідно до статті 6 цього Закону ФДМУ здійснює свої повноваження безпосередньо і, зокрема, через регіональні відділення в областях. Регіональні відділення діють на підставі положень, що затверджуються Головою Фонду державного майна України.

Відповідно до Положення регіональні відділення реалізують державну політику у сфері приватизації.

Згідно п. 5 Положення регіональне відділення відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, делегованих Фондом у сфері приватизації державного майна , серед іншого, підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 10 Положення регіональне відділення у межах своїх повноважень видає акти організаційно-розпорядчого характеру.

Акти регіонального відділення можуть бути скасовані Головою Фонду повністю чи в окремій частині.

Як випливає із змісту п. п. 12 та 13 Положення акти організаційно-розпорядчого характеру регіонального відділення викладаються у формі наказів.

Оскільки регіональне відділення уповноважене підтверджувати факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), у порядку, встановленому законодавством, то , на думку суду, таке підтвердження має здійснюватися виключно шляхом видання акту організаційно-розпорядчого характеру - наказу.

Згідно п. 2 Положення регіональне відділення у своїй діяльності керується , серед іншого, Законом України «Про Фонд державного майна України».

Відповідно до статті 9 цього Закону Фонд державного майна України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує Голова Фонду державного майна України.

Згідно ч.2 цієї статті накази Фонду державного майна України, видані у межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затверджено наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 № 2097 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.03р. за № 1201/8522.

Зазначене Положення було прийняте до набрання чинності Законом , а відтак застосується в частині, що йому не суперечить.

Положення регламентує організацію робіт з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства.

Вказане Положення визначає послідовність дій державних органів приватизації та органів, уповноважених управляти державним майном під час передачі об'єктів нерухомого майна до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), реорганізації, приватизації цілісних майнових комплексів шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, здачі в оренду з викупом та передачі засновниками холдингових, державних акціонерних компаній.

У пункті 1.4. цього Положення визначено, що підлягають підтвердженню права власності тільки на об'єкти нерухомого майна під час приватизації або створення господарських товариств, будівництво яких (на дату оцінки) було закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку і перебувають на балансі товариства.

Цим Положенням розроблені та затверджені форми передачі майна, яким є акти приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду ВАТ, Холдингової компанії, Державної акціонерної компанії; ВАТ, яке є правонаступником та переліки майна, переданого до статутного фонду ВАТ або у власність покупцю; нерухомого майна, переданого до статутного фонду Холдинговій компанії, Державній акціонерній компанії.

У п. 5.4 Положення зазначено, що акти приймання-передавання нерухомого майна та переліки нерухомого майна готуються в трьох примірниках. Підписані документи з а с в і д ч у ю т ь с я в установленому порядку.

Згідно п.5.5 Положення у разі втрати (пошкодження) акта або переліку , видається дублікат .

У п.5.6 Положення також зазначено, що якщо заявник не може надати підтверджувальні документи, які необхідні для підготовки переліку нерухомого майна приватизованого об'єкта або переданого до статутного фонду господарського товариства, державним органом приватизації створюється комісія, до складу якої входять представники уповноважених осіб, державного органу приватизації , заявника, місцевих органів влади за їх згодою.

У ч.4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади.

Сам по собі перелік нерухомого майна , переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр", є лише додатком до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 , який має назву " Про перелік нерухомого майна" .

Як лист від 14.02.2013р. №04/657, так і додаток до нього, як за формою , так і за змістом , не є актами організаційно - розпорядчого характеру регіонального відділення, а тому не можуть бути підставою виникнення цивільних прав, зокрема, п і д т в е р д ж е н н я права власності.

Спірний перелік нерухомого майна складений за формою додатку № 3 Положення , підписаний начальником РВ ФДМУ по Житомирській області та скріплений відбитком печатки, однак п. 5.4 Положення вимагає як підписання, так і засвідчення переліку нерухомого майна в установленому порядку.

Із змісту цієї норми суд дійшов висновку, що остання є не прямою нормою , а відсильною нормою, оскільки вимагає засвідчення підписаного і скріпленого печаткою переліку нерухомого майна в установленому порядку.

Як встановлено судом, будь-якого засвідчення переліку нерухомого майна актом організаційно-розпорядчого характеру , або і в інший спосіб, не відбулося.

Прокурор у позові також не довів, з посиланням на норми чинного законодавства України про те, що частково оскаржуваний додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 є актом органу державної влади, який зумовив виникнення у ТОВ "Омелянівський кар'єр" права власності на визначені у ньому спірні об'єкти нерухомого майна.

Стосовно позовної вимоги визнати частково незаконними та скасувати рішення виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв.м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" .

Судом не прийнято до уваги заявлене прокурором усне клопотання вважати опискою позначення місцезнаходження будки вагонних ваг площею 75,3 кв.м "при станції Гранітний" , тоді як вірним слід вважати "вул. Центральна, 71, село Горщик", оскільки в цій частині заявлене клопотання змінює матеріально-правові підстави позову, що процесуально є неможливим на зазначеній стадії судового процесу.

Окрім того, суд відхиляє як необгрунтовані доводи позову про те, оскаржуваними рішеннями виконкому Горщиківської сільської ради за ТОВ "Омелянівський кар'єр" в и з н а н о п р а в о в л а с н о с т і на будку вагонних вагів площею 75,3 кв. м., тоді як у розпорядчій (констатуючій) їх частині чітко зазначено , що виконком вирішив "о ф о р м и т и п р а в о в л а с н о с т і".

У прохальній частині заяви про зміну предмету позову в порядку ст. 22 ГПК України прокурор просить визнати частково незаконними та скасувати спірні рішення виконавчого комітету відповідача -2, оскільки ними підтверджується р е є с т р а ц і я права власності на спірний об'єкт нерухомості за ТОВ "Омелянівський кар'єр", що не відповідає як матеріалам справи, так і вимогам чинного законодавства (а.с. 165 Т.1).

Так, незаконність акту органу місцевого самоврядування може полягати як у безпосередньому порушенні суб'єктивних прав особи виданням такого акта, так і у невідповідності акта законові або компетенції органу, який його прийняв.

Чинним законодавством України загалом та Цивільним кодексом України і Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зокрема передбачено ряд підстав, внаслідок яких у фізичної чи юридичної особи виникає право власності на об'єкти нерухомого майна.

До таких підстав (юридичних фактів виникнення права власності) відносяться спадкування, дарування, купівля-продаж, міна тощо. Підтвердженням таких юридичних фактів є відповідні свідоцтва чи договори, видані чи посвідчені державними чи приватними нотаріусами.

Однак існують ряд підстав виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна, документ про наявність якого може видати лише держава. Цю свою функцію держава делегувала місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, які здійснюють оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності.

У кожній адміністративно-територіальній одиниці місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування самостійно визначають уповноважені органи, які здійснюють оформлення права власності і видачу свідоцтв.

Так, за приписами статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( далі по тексту - Закон) виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчий комітет Горщиківської сільської ради свої повноваження здійснює без права юридичної особи, тому за приписами ст. 1 ГПК України не може бути відповідачем у цьому спорі ( п.10 Листа ВАСУ № 01-8/98). Оскільки відповідно до статті 11 Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, належним відповідачем у спорі про визнання частково незаконними та скасування рішень виконавчого комітету є Горщиківська сільська рада.

Главою 2 Закону визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а статтею 40 передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Згідно зі статтею 52 цього Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

У статті 30 Закону визначені власні та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Підпунктом 10 пункту "б" статті 30 Закону передбачено, що до делегованих повноважень виконавчого комітету ради віднесено облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Однак держава делегувала органам місцевого самоврядування лише функцію о ф о р м л е н н я права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності, а не їх р е є с т р а ц і ю.

У п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 в редакції, чинній на дату прийняття оскаржених рішень виконавчого комітету ( далі за текстом - Тимчасове положення № 7/5) було передбачено, що о ф о р м л е н н я п р а в а власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з в и д а ч е ю с в і д о ц т в а про право власності органами місцевого самоврядування: фізичним особам та ю р и д и ч н и м о с о б а м, у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ "Омелянівський кар'єр" від 01.10.2004 року вирішено передати основні засоби в статутний фонд ТОВ "Оменявський кар'єр" в зв'язку з реорганізацією ВАТ "Омелянівський кар'єр" ( а.с. 197 Т. 6).

Рішенням зборів учасників ТОВ "Омелянівський кар'єр" від 01.10.2004 року вирішено провести прийняття до статутного фонду товариства нерухомого майна від ВАТ "Омелянівський кар'єр" та скласти про це відповідний акт прийому-здачі основних засобів ( а.с. 190 Т.6).

Судом враховується, що документом, який фіксує факт прийняття будь - якими загальними зборами рішення з питань, віднесених до їх компетенції є протокол ( п.20 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" ).

В свою чергу, рішення загальних зборів товариства, оформлені письмово протоколом, у розумінні чинного законодавства України є актами управління господарською діяльністю, а в силу положень статті 62 Закону України "Про господарські товариства" рішення, прийняті учасниками на загальних заборах товариства, підлягають обов'язковому виконанню виконавчим органом товариства.

Оскільки рішення загальних зборів акціонерів та учасників , які оформлені протоколами б/н від 01.10.2004року недійсними в судовому порядку не визнавались, вони є чинними і на підставі ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" підлягають обов'язковому виконанню.

Акт приймання - передачі майна є документом, який фіксує факт та визначає момент переходу права власності на визначені у переліку активи до підприємства-правонаступника та, відповідно має відповідати вимогам первинного документа, оскільки фіксує зміни в структурі активів та зобов'язань реорганізованого ВАТ "Омелянівський кар'єр" (ст.ст. 1 та 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Перетворення як спосіб реорганізації є у своїй природі правонаступництвом, в силу якого до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Отже зазначені документи, в розумінні вище наведених нормативно - правових актів , є правовстановлюючими, тобто такими, що підтверджують набуття права власності ТОВ "Омелянівськицй кар'єр" на майнові активи ВАТ "Омелянівський кар'єр" в процесі його реорганізації шляхом перетворення.

Витребуваний акт прийому-здачі основних засобів від 01.10.2004 року до матеріалів справи подано не було, однак це не доводить факт його відсутності станом на дату прийняття відповідачем-2 в особі виконавчого комітету оскаржуваних рішень .

З врахуванням викладеного, позов прокурора в цій частині позовних вимог є безпідставним.

У п. 6.2 Тимчасового положення № 7/5 було передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, та інших органів відповідно до законодавства проводити бюро технічної інвентаризації.

Згідно п. 6.3. Тимчасового положення №7/5 свідоцтво про право власності , серед іншого, мало містити таку інформацію: назву об'єкта нерухомого майна; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; відомості про власника (власників); форму власності; вид і розмір часток спільної власності.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 15.10.2012року ТОВ "Омелянівський кар'єр" відповідає вище зазначеним вимогам до правовстановлюючого документа.

У п. 3.5 Тимчасового положення № 7/5 було передбачено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

З врахуванням викладеного, позов прокурора в цій частині позовної вимоги визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 м.кв., що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району за ТОВ "Омелянівський кар'єр" є безпідставним.

Водночас суд не погоджується з доводами відповідачів у справі про непідвідомчість позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішень виконавчого комітету Горщиківської сільської ради та свідоцтва про право власності господарському суду, оскільки останні фактично спростовуються правовою позицією судових палат у цивільних, господарських та адміністративних справах Верховного Суду України , викладеною у постанові від 17 квітня 2013 року у цивільній справі 6-19цс -13 ( реєстраційний номер судового рішення 31073112 ).

Стосовно позовної вимоги визнати частково недійсною державну реєстрацію права власності.

У позові відсутні як доводи в якій частині державна реєстрація права власності є недійсною , так і фактичні і правові підстави заявлення цієї вимоги.

У зв'язку з чим, господарський суд, виходить з наступного.

У п. 17 Постанови № 10 зазначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про:

- оскарження суб'єктом господарювання дій , зокрема, посадової особи, що випливають з наданих їй владних управлінських функцій, якщо ці дії не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.

- між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління.

За цим позовом суб'єктом господарювання є ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", а суб'єктом владних повноважень - Міністерство інфраструктури України

Державна реєстрація є одним із способів впливу держави на формування та розвиток публічно-правових відносин ( п. 7 Постанови Вищий адміністративний суд від 20.05.2013 № 8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів").

Відповідно до абз. 2 частини1 статті 2 Закону України Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються (делегуються) функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 цього Закону державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Під діями слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Отже, спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства ( абз. 4 п. 8 Постанови Вищий адміністративний суд від 20.05.2013 № 8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів").

На підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі за цією позовною вимогою підлягає припиненню із вказівкою про це в резолютивній частині рішення суду.

Підсумовуючи вище викладене, господарський суд звертає увагу на таке.

Як зазначено у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012 р. № 7, зі змінами і доповненнями, відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України , прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами для представництва інтересів, зокрема, держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно з п. 3 вказаної постанови господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення інтересів держави, за твердженням прокурора та позивачів, полягає у тому, що майно, з проводу якого прийняті спірні рішення РВ ФДМУ у Житомирській області та Горщиківської сільської ради належить державі в особі Міністерства інфраструктури України (правонаступник Міністерства транспорту та зв'язку України) , яке є засновником та єдиним акціонером ПрАТ "Киїів-Дніпровське МППЗТ" ( правонаступник ВАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" ).

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника майна, визнається судом незаконним та скасовується виключно за позовом власника.

Виходячи з зазначеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець майна, право власності якого порушене виданням вказаними органами актів, і таке право має вже існувати, тобто беззаперечно передувати зверненню до суду, адже відсутність права виключає його судовий захист.

У ч. 4 ст. 3 Закону про державну реєстрацію в редакції станом на 07.06.13 року ( дата звернення прокурора з цим позовом до суду) було зазначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

- якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

- якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону про державну реєстрацію обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

За визначенням статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За визначенням статті 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

За визначенням ст. 185 ЦК України неспоживною є річ, призначена для неодноразового використання, яка зберігає при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу.

Оскільки прокурор та визначені ним позивачі доводили, що спірне майно є нерухомим майном за змістом ст.ст. 181,184 та 185, фактично існує в натурі, тому заявлене право власності держави в особі Міністерства інфраструктури України на нього підлягало державній реєстрації , так само як і право повного господарського відання позивача Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" .

Відсутність державної реєстрації права власності на нерухомість до набрання чинності Законом про державну реєстрацію спростує прецумпцію його дійсності , а тому доводиться виключно в судовому порядку через визнання права власності.

Отже, в силу ст. 33 та ч. 2 ст. 34 ГПК України недоведеність позову, так само, як і його безпідставність, є підставами для відмови у його задоволені.

Стосовно розподілу судового збору.

Згідно п. 2.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" ( далі - Постанова № 7) якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

У п. 5.1 Постанови № 7 роз'яснено, що у статті 7 Закону не зазначено такої підстави для повернення судового збору як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Тому за припинення провадження за позовною вимогою немайнового характеру має бути розподілено судовий збір.

Загальна сума судового збору становить 8029,00 грн. ( 1147,00х7).

У зв'язку з відмовою прокурору у позові судовий збір покладається на визначених у ньому позивачів у рівних частках по 4014,50 грн. кожна ( п. 4.6 Постанова № 7).

Однак за позовною вимогою про визнання частково недійсним додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 " Про перелік нерухомого майна" , судовий збір в розмірі 1147,00 грн. покладається на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області , виходячи з такого.

Ч. 2 статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області заперечуючи проти вимоги визнати частково недійсним наказ від 04.09.1995р. № 335-ВАТ " Про створення ВАТ "Омелянівський кар'єр" вказувало на те, що у цьому наказі відсутні конкретні відомості щодо спірного майна ( а. с.112 Т.1). Аналогічну правову позицію відповідач-1 викладав у запереченнях на апеляційну скаргу та касаційну скаргу ( а. с. 150 Т.2, а.с. 40 на звороті Т.3).

Натомість у Переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" , регіональне відділення зазначило, що згідно з наказом № 335-ВАТ від 04.09.1995р. " Про створення ВАТ "Омелянівський кар'єр" ", регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області, передано відкритому акціонерному товариству "Омелянівський кар'єр", такі об'єкти нерухомого майна і далі згідно таблиці.

В засіданні суду 02.07.14року представники позивача -2 вказували на те, що саме зазначений перелік зумовив виникнення цього спору.

У зв'язку з цим, встановлені судом обставини спору зумовлюють необхідність врахування прецедентної практики Європейського Суду з прав людини , викладеної у п. 70 Рішення від 20.01.12року у справі "Рисовський проти України" про те, що Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7, 33, 43, ч. ч. 2 та 5 ст. 49, п.1 ч.1 ст. 80 , ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області про:

- визнання частково недійсним наказу заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру Коростенського району" ;

- визнання частково недійсним акту оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м, залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар'єр";

- визнання частково недійсним наказу РВ ФДМ України №335-ВАТ від 04.09.1995р.;

- визнання частково недійсним додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657 в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" будки вагонних ваг 75,3 кв.м ( №35, інвентарний номер 213), залізничних колій №1,2,3 ( № 53, інвентарний номер 215), залізничної колії №1 (№ 54, інвентарний номер 211) та залізничної колії №6 ( № 55, інвентарний номер 213), що розташовані при станції Гранітний село Горщик Коростенського району Житомирської області;

- визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв.м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" ;

- визнання частково недійсним свідоцтво про право власності на будку вагонних ваг площею 75,3 кв. м, що розташована при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" - відмовити.

2. За позовною вимогою про визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Міністерства інфраструктури України ( 01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 37472062) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16, код одержувача 380 357 26, код судового збору 034 99 16) - судовий збір у розмірі 4014,50 грн.

Видати наказ.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ( 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, код ЄДРПОУ 04737111) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16, код одержувача 380 357 26, код судового збору 034 99 16) - судовий збір у розмірі 4014,50 грн.

Видати наказ.

5. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця 1-го Травня, будинок 20, код ЄДРПОУ 13578893) в дохід Державного бюджету України (доходний рахунок 312 142 067 8300 2, МФО 811 039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 220300 01, код ЄДРПОУ суду 034 999 16, код одержувача 380 357 26, код судового збору 034 99 16) - судовий збір у розмірі 1147, 00 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08 липня 2014 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- Міністерства інфраструктури України ( 01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14, (рек. з повід. ) ,

3 - Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" ( 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37) ( простою) ;

4 - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, Житомирська обл., місто Житомир, вулиця 1-го Травня, будинок 20 (простою)

5 - Горщиківській сільській раді ( 11560, Житомирська область, Коростенський район, с. Горщик , вул. Центральна, буд. 31 (рек.);

6 - ТОВ " Омелянівський кар'єр" ( 11560, Житомирська область, Коростенський район, с. Горщик , вул. Центральна, 71) (простою) ;

7 - Коростенській прокуратурі з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області (рек.).