Ухвала суду № 39663370, 02.07.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4721/14 Головуючий 1 інст. - Горпинич О.В.

Справа №645/12868/13

Категорія : відшкодування шкоди Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Бобровського В.В.

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) Страхового Бюро України

на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 травня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Моторне (транспортне) Страхове Бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, Моторне (транспортне) Страхове Бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що 22 квітня 2011 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Краснодарській на перехресті з проспектом Тракторобудівників у м. Харкові, допустив зіткнення з автомобілем „Лексус", власником якого вона є, чим спричинено значну шкоду. Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова встановлено вину ОСОБА_3 у вказаному ДТП. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 26.05.2011 року матеріальний збиток, завданий її автомобілю становить 149 890 грн. 88 коп.. Вона зверталася до Моторного (транспортного) Страхового Бюро України (далі - МТСБУ) про виплату страхового відшкодування, але 07.06.2013 року їй було відмовлено у вищевказаній виплаті з посиланням на те, що відповідну заяву про страхове відшкодування не було подано впродовж одного року з моменту вчинення ДТП. На момент вчинення правопорушення цивільно-правова відповідальність винного,ОСОБА_3, не була застрахована, тому Моторне (транспортне) Страхове Бюро України (далі-МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих зобов'язано відшкодувати шкоду у межах встановлених лімітів.

Тому, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Моторного (транспортного) Страхового Бюро України вартість матеріальної шкоди у розмірі 50 000 грн., витрати за проведення оцінки - 550 грн., витрати на правову допомогу - 50 грн., судові витрати - 1505 грн., стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди - 99890 грн. 88 коп..

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 травня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) Страхового Бюро України на користь позивачки страхове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 24 990 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачки на відшкодування матеріальної шкоди 124 900,88 грн. та 550 грн. витрат за проведення оцінки, стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати по 777,50 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким стягнути з Моторного (транспортного) Страхового Бюро України на користь позивачки вартість матеріальної шкоди у розмірі 50 000 грн., а з ОСОБА_3 - 99 890,88 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В апеляційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позову у повному обсязі.

Вказує, що районним судом не враховано, що правовідносини між позивачем МТСБУ та ОСОБА_1 . виникли з травня 2013 р. - з моменту звернення останньої до МТСБУ, а не з моменту настання ДТП від 22 квітня 2011 року, тобто після набрання чинності останньої редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 04.02.2013 р. Пропуск ОСОБА_1 строку звернення з вимогою до МТСБУ і стало підставою відповідно до підпункту 37.1.4. пункту 37.3. ст. 37 цього Закону для відмови позивачу у здійсненні регламентної виплати.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг заявники посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційні скарги не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_3 у ДТП та з того, що на момент виникнення спірних правовідносин ліміт відповідальності страховика Моторного (транспортного) Страхового Бюро України за шкоду, заподіяну майну потерпілих становив 25 500 грн. на одного потерпілого.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 22 квітня 2011 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем „Део Ланос", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Краснодарській на перехресті з проспектом Тракторобудівників у м. Харкові, допустив зіткнення з автомобілем „Лексус", власником якого є ОСОБА_1 (а.с.6,7).

Вина ОСОБА_3 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.08.2012 року(а.с.7).

Зазначена постанова не скасована та не змінена в установленому законом порядку, і обставини, які в ній зазначені, не заперечувалися учасниками процесу.

Згідно частин 3 та 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.ст. 9.1, 9.4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 26.05.2011 року матеріальний збиток, завданий автомобілю „Лексус", реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, становить 149 890 грн. 88 коп. (а.с.8-14).

Відповідно до ст. 1194 ЦПК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Матеріали справи свідчить, що Моторне (транспортне) страхове бюро України листом від 07.06.2013 року відмовлено позивачці у виплаті відшкодування заподіяної шкоди з підстав неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого (а.с.36).

На момент вчинення адміністративного правопорушення 22.04.2011 року, передбаченого ч.І ст. 124 КУпАП України, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована не була. Відповідно до пункту 1.3, ст.4, ст.6, підпункту «а» п. 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі- Закон № 1961-IV) у разі заподіяння шкоди транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, МТСБУ відшкодовує шкоду за рахунок коштів фонду захисту потерпілих.

Відшкодування шкоди потерпілому при настанні страхового випадку передбачена ст.37 цього Закону.

Судом першої інстанції на підставі вимог Закону N 1961 -IV ( в редакції, що діяла на момент ДТП з урахуванням обов'язкового ліміту відповідальності страховика, передбаченого п. 9.2 ст. 9 та розміру франшизи, визначеного п.12.1 ст.12 цього Закону, обгрунтовано визначено, що сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена позивачу, складає 24 990,00 грн.

При цьому районним судом відповідно до ст. 5 ЦК України та п.2.1. ст. 2 Закону N 1961 -ГУ правильно застосовано до виниклих правовідносин редакція Закону, що діяла на момент ДТП від 22 квітня 2011 року, яка не містила обмежень щодо максимально допустимих термінів звернення з заявою про страхове відшкодування.

Крім того, відповідно до вимог ст.. 37 цього Закону зазначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги МТСБУ про те, що вимоги вищезазначеного Закону в новій редакції можуть мати зворотню дію, оскільки він скасовує відповідальність МТСБУ при настанні певноі обставини, а саме, якщо заява про страхове відшкодування не була подана впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, судова колегія визнає безпідствними.

Відповідно до п.22 ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Застосування ч.2 ст. 5ЦК України до виниклих правовідносин неможлива, оскільки Згоном N 1961 -IV ( в редакції, що діяла на момент ДТП), взагалі не передбачалася і відповідальність МТСБУ при виплаті регламентних виплат відповідно до ст. 42 цього Закону.

Посилання представника позивачки стосовно того, що судом першої інстанції при вирішені справи по суті не врахований п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 року №566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності», яким було змінено розмір обов'язкового ліміту на момент вже цього ДТП з 25 000 грн. до 50 000 грн. на одного потерпілого, тому стягнення повинно бути здійснено з МТСБУ на користь неї з розміру суми 50 000 грн., обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції та не приймаються колегією суддів, оскільки вище зазначене розпорядження про зміну ліміту стосується тільки до укладених договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, заподіяних майну потерпілих.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що у даному спорі предметом розгляду є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП перед потерпілою, яка застрахована ним не була, та вимога позивачки до МТСБУ щодо відшкодування шкоди за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, яка відшкодована на умовах, визначених Законом.

Тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням того, що на час скоєння ДТП діяв Закон України № 1961-IV , в якому встановлено було обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих у сумі 25 500 грн. на одного потерпілого відповідно до діючого п. 9.2. ст. 9 вказаного Закону

Доводи апеляційних скарг спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Моторного (транспортного) Страхового Бюро України - відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: