Ухвала суду № 39663306, 03.07.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/791/2110/2014р. Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.

Категорія 53 Доповідач: Кузнєцова О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року липня місяця 03 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Кузнєцової О.А.,

суддів : Бездрабко В.О.,

Борка А.Л.,

при секретарі: Романовій Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-електромаш» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21травня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-електромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

встановила:

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 21 травня 2014 року позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-електромаш» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-електромаш» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі - 4741грн. 44 коп.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-електромаш» на користь держави судовий збір в розмірі - 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Авто-електромаш» просить рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21 травня 2014 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу в суд апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 144-к від 09.11.2012 року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду інженера-технолога механічного цеху ТОВ «Авто-електромаш», з неповним робочим часом (неповним робочим тижнем, неповним робочим днем) з оплатою пропорційно відпрацьованого часу.

Відповідно до наказу № 37-к, виданого директором ТОВ «Авто-електромаш», ОСОБА_2 05.04.2014 року був звільнений з посади інженера-технолога механічного цеху ТОВ «Авто-електромаш» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про невиплату йому заробітної плати за лютий 2013 року в розмірі 250 грн., а також за квітень 2013 року - 424,07 грн. є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. В цій частині рішення суду не оскаржене, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно особової картки працівника за № 332, невикористана відпустка ОСОБА_2 складає 11 днів.

Згідно розрахунково-платіжній відомості № 2207 за 09.11.12 р.-17.04.2014 р., ОСОБА_2 була нарахована компенсація за невикористану відпустку в сумі 391 грн. у вересні 2013 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у ТОВ «Автоелектромаш» виникла заборгованість перед ОСОБА_2 за компенсацію по невикористаній відпустці в сумі 391 грн. за 11 днів, яка своєчасно позивачу виплачена не була.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо розміру середньоденної заробітної плати за останні два місяці та кількості робочих днів, необхідних для розрахунку середньої заробітної плати позивача, оскільки їх обчислення повністю узгоджується із вимогами Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення

середньої заробітної плати» та обраховується з наступного: 642,05 грн. - сума заробітної плати ОСОБА_2 за останні два місяці (за квітень 2013 року -189,69 грн. та за березень 2013 року - 457,36 грн.); 13 днів - кількість робочих днів за квітень та травень 2013 року. З цього виходе, що середньоденна заробітна плата за останні два місяця дорівнює: 642,05 грн. / 13 днів = 49,39 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що для обрахунку середньої заробітної плати було прийнято до уваги 96 днів - час затримки виплати заробітної плати у період з 05.04.2013 року по 02.09.2013 рік.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 05.04.2013 р. по 02.09.2013 р., який вираховувався з наступного: 49,39 грн.(середньоденна заробітна плата за останні два місяця) * 96 днів (робочі дні за час затримки розрахунку з квітня по вересень 2013 року) дорівнює 4741 грн. 44 коп.

Доводи апелянта про те, що у ТОВ «Авто-електромаш» відсутня заборгованість перед позивачем не відповідає дійсності, оскільки наявні в матеріалах справи розрахунково-платіжна відомість № 2207 за 09.11.2012-17.04.2014 р.р. та оборотно-сальдова відомість № 661 за 09.11.2012-30.04.2014 р.р., не містять доказів повного розрахунку суми компенсації за невикористані дні відпустки у повному обсязі з ОСОБА_2, а відповідачем не надано суду доказів виплати позивачу повного розрахунку по даному виду компенсації ( в матеріалах справи відсутні документи, на яких би містився підпис позивача про отримання зазначеної компенсації або інші офіційні завірені печаткою товариства відомості).

Доводи апелянта про неповноту з'ясування дійсних обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи.

Суд першої інстанції з достатньо повнотою з'ясував обставини, що мають значення для справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,307,308,314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-електромаш» - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 21 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Суддя: