Ухвала суду № 39662256, 01.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3621/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства доходів і зборів України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Зелений Гай" до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

12 серпня 2013 року Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Зелений Гай" звернулось до суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним і скасування рішення від 18 червня 2013 року №000014 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. за порушення ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Міністерства доходів і зборів України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Міністерства доходів і зборів України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

11 березня 2013 року (понеділок), о 08 год. 48 хв., позивач, через мережу "Інтернет", надав в електронному вигляді до порталу районного рівня ДПС України звіт про обсяги виробництва і реалізації спирту (Форма 1-РС) за лютий 2013 року (копії звіту та квитанції №2).

У звіті №1-РС за лютий 2013 року позивач відобразив витрати спирту коньячного у кількості 1 607,26 дал б.с. на приготування коньяків у лютому 2013 року у графі 13 "Інші витрати" розділу 1 "Рух спирту".

Після цього, в той же день, позивач отримав інформацію (телефоном) від співробітника Департаменту САТ ДПС України в Миколаївській області про наявність помилки у наданій раніше інформації та необхідності внесення змін до раніше поданого звіту за лютий 2013 року, відобразивши витрати спирту коньячного у кількості 1 607,26 дал б.с. на приготування коньяків у лютому 2013 року не в графі 13 "Інші витрати" розділу 1 "Рух спирту", а у графах 1-12 розділу 2 "Реалізація спирту" звіту.

В той же день (о 14 год. 47 хв.) позивач направив в електронному вигляді до порталу прийому звітності районного рівня ДПС України виправлений звіт №1-РС за лютий 2013 року, що підтверджується копіями такого звіту та квитанції №2 (а.с.12-14).

18 червня 2013 року відповідачем, на підставі висновку від 15 березня 2013 року, було прийнято рішення №000014 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн. за порушення ст. 16 Закону від "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 19 грудня 1995 року №481/95-ВР а саме: подання звіту про обсяги виробництва і реалізації спирту за лютий 2013 року з недостовірними відомостями.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до ВАТ "Зелений Гай" відповідальності, передбаченої положеннями ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу спирту.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

В апеляційній скарзі Міністерства доходів і зборів України вказується, що позивачем спочатку було подано звіт за формою 1-РС з недостовірними даними, у зв'язку з чим вказані дії позивача було кваліфіковано відповідачем як порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідальність за яке визначена ст. 17 вказаного Закону.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (ПКУ) органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Частиною 1 ст. 16 Закону України від "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481) встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пп.26 п.4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року №141/2013, відповідач, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Відповідно ст. 16 Закону №481 суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого КМУ видавати такі ліцензії, звіт про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Статтею 17 Закону №481 передбачено, що за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого КМУ видавати відповідні ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 700 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в порядку та за формою встановленою чинною на цей час Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02 червня 2003 року "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача на порушення на його думку відповідачем форми прийнятого рішення, передбаченої Податковим Кодексом України у вигляді податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими, тому як податковий орган приймаючи спірне рішення діяв в межах своїх повноважень та на підставі законодавства.

В той же час, колегія суддів вважає, що фінансову санкцію до позивача було застосовано необґрунтовано та незаконно, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Звіт про обсяги виробництва і реалізації спирту (Форма 1-РС) за лютий 2013 року було подано позивачем в електронному вигляді 11 березня 2013 року (понеділок) (о 08 год. 48 хв.) та прийнято на районному рівні, що підтверджено відповідною квитанцією.

У звіті №1-РС за лютий 2013 року позивач відобразив витрати спирту коньячного у кількості 1 607,26 дал. б.с. на приготування коньяків у лютому 2013 року у графі 13 "Інші витрати" розділу 1 "Рух спирту".

В той же день, (о 14 год. 47 хв.) позивач самостійно виправив технічну помилку та направив в електронному вигляді до порталу прийому звітності ДПС України виправлений звіт №1-РС за лютий 2013 року, що підтверджується копіями такого звіту та квитанції №2 (а.с.12-14).

Зазначена інформація підтверджена наданими позивачем доказами (а.с.9-14) та не спростована відповідачем.

Крім того, в квитанції №2 про прийняття виправленого звіту зазначено, що звіт прийнято "МДЗ України" (а.с.14).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прийнятий Міністерством доходів і зборів України до відома Звіт із інформацією яка повністю відповідає дійсності, не може вважатися недостовірною інформацією, а тому правових підстав для застосування до позивача відповідальності передбаченої положеннями ст. 17 Закону №481 за подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу спирту немає.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв