Ухвала суду № 39662223, 01.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7106/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Юність» ЛТД» (далі ТОВ «ГУ «Юність» ЛТД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ) Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2013 року № 0002822250.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що формування податкового кредиту за взаємовідносинами із контрагентом ТОВ «Гамалс» здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів для формування податкового кредиту, що є підставою для віднесення суми ПДВ, сплаченої при придбанні послуг, до податкового кредиту, тому спірне податкового повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25 вересня 2013 року № 0002822250.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі рішення, оформленого наказом, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведена позапланова невиїзна перевірки ТОВ «Готельний комплекс «Юність» з питання підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків МП у вигляді ТОВ «Гамалс», їх реальності та повноти відображення в обліку за періоді травень, червень, липень, вересень 2012 року, за результатами якої складений акт №1535/15-53-22-5/35818414 від 12 вересня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 27 877,60 гривень, у т.ч. травень 2012 року - 1 934,13 грн., червень 2012 року - 473,47 грн., серпень 2012 року - 16 666,67 грн., вересень 2012 року - 8 793,33 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 вересня 2013 року №0002822250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 27 878 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13 939 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем правильно сформовано податковий кредит по операціям з МП у вигляді ТОВ «Гамалс».

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, так як ТОВ «Готельний комплекс «Юність» безпідставно завищено податковий кредит по господарським відносинам з його контрагентом за перевіряємий період.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді ТОВ «Готельний комплекс «Юність» мало господарські відносини із МП у вигляді ТОВ «Гамалс».

Так, відповідно до договорів підряду № 21/05 від 21 травня 2012 року та № 07/06-12 від 07 червня 2012 року, МП у вигляді ТОВ «Гамалс» виконало роботи по ремонту фасаду будівлі готелю «Юність» та роботи по виготовленню і монтажу металевої огорожі, що забезпечувала безпеку проведення ремонтних робіт.

За рахунок здійснення зазначених операцій з ТОВ «Гамалс» позивачем сформовано податковий кредит по податку на додану вартість в розмірі 27 877,60 грн.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення операцій ТОВ «Готельний комплекс «Юність» надано копії договорів підряду, договірних цін на будівництво пристрою огорожі при ремонтних роботах та ремонту фасаду будівлі, пояснювальних записок на будівництво пристрою огорожі при ремонтних роботах та ремонту фасаду будівлі, дефектних актів на ремонт пристрою огорожі при ремонтних роботах та ремонт фасаду будівлі, підсумкових відомостей ресурсів на будівництво пристрою огорожі при ремонтних роботах та ремонту фасаду будівлі, локальних кошторисів на будівництво пристрою огорожі при ремонтних роботах та ремонту фасаду будівлі, актів виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, платіжних доручень, банківських виписок, податкових накладних тощо.

Проаналізувавши вищевказані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містяться в матеріалів справи, колегія суддів вважає, що вони оформлені належним чином, а тому підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом МП у вигляді ТОВ «Гамалс».

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на дані баз ДПІ, АС «Податковий блок» (з відповідними підсистемами), АРМ «Бест Звіт», виходячи з наступного.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Дані електронної Системи автоматизованого співставлення за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку, при тому, що спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Аналогічна правова викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України 20 вересня 2012 року по справі за №К/9991/12 та від 13 лютого 2013 року по справі №К/9991/74156/12.

Що стосується доводів апелянта щодо неправильності формування податного позивачем кредиту з посиланням на взаємовідносини між позивачем з його контрагентом МП у вигляді ТОВ «Гамалс», то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ) Міндоходів в Одеській області від 25 вересня 2013 року № 0002822250.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв