Ухвала суду № 39661818, 01.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

01 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4793/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова», Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова», 27 червня 2013 року, звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області Державної податкової служби (далі ОДПІ в Одеській області ДПС), правонаступником якої є Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління (далі ОДПІ ГУ) Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000062250.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що ТОВ «ТД «Грекова», додержано усіх вимог чинного законодавства України під час формування податкового кредиту за січень-квітень 2011 року, оскільки в позивача були на момент проведення перевірки всі документи, які підтверджують виникнення податкового кредиту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року адміністративний позов ТОВ «ТД «Грекова» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС від 20 вересня 2012 року №0000062250 в частині основного платежу 52 014 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційних скаргах ТОВ «ТД «Грекова», Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг ТОВ «ТД «Грекова», Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 17 січня 2012 року по 23 січня 2012 року, на підставі направлення за №109 від 17 січня 2012 року, відповідачем проведено виїзну документальну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки, було складено акт №0176/2301/34697905 від 30 січня 2012 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Грекова», з питань підтвердження відомостей, отриманих від контрагентів: ПП «Алмаст Сервіс Профі» за січень 2011 року, ТОВ «Реконструкція» за лютий 2011 року, ПП «Антре Едвертайзінг» за березень 2011 року, які мали правові відносини з платником податків ТОВ «ТД «Грекова» у січні, лютому, березні та квітні 2011 року».

У висновках акту зазначені встановлені перевіркою порушення: в порушення п.185.1 ст. 185, п.п.186.1,186.2 ст. 186, п.п.198.3,198.6 ст. 198, п.п.201.1,201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «ТД «Грекова» занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 62 701 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 19 200 грн., лютий 2011 року в сумі 6 814 грн., за березень 2011 року в сумі 10 687 грн., за квітень 2011 року в сумі 26 000 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000192301.

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав до ДПА первинну скаргу. Рішенням ДПА в Одеській області від 12 березня 2012 року скарга ТОВ «ТД «Грекова», залишена частково без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000192301 залишено частково без змін. На підставі акту перевірки та рішення ДПА, Ізмаїльською ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000062250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 62 701 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними санкціями.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000062250 в частині основного платежу 10 687 грн. є правомірним.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі Товариства ТОВ «ТД «Грекова» вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем надано суду всі необхідні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Антре Едвертайзінг» та формування податкового кредиту за рахунок їх здійснення, тому спірне податкове повідомлення-рішення в частині основного платежу 10 687 грн. є підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, так як позивачем безпідставно завищено податковий кредит по господарським відносинам з його контрагентами за перевіряємий період.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянтів, виходячи з наступного.

Відповідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем та ТОВ СКФ «Базальт» було укладено договір №20/1 від 20 червня 2010 року, предметом якого є фасадна штукатурка та шпаклівка стін на будівництві котеджів, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 64. За даним договором, ТОВ СКФ «Базальт» є замовником, а позивач є підрядником. Також позивачем було укладено договір з ТОВ «Гефест» від 07 квітня 2009 року №07/04/09, відповідно до якого ТОВ «Гефест» є заказником, а позивач підрядником. Предметом даного договору є влаштування фасаду на будівельному об'єкті «Житловий та торговий комплекс та спортивний зал».

Так, для своєчасного виконання підрядних робіт за вищевказаними договорами, було залучено ТОВ «Реконструкція» по виконанню підрядних робіт згідно з договорами підряду №17/258 від 17 січня 2011 року та №241 від 01 березня 2011 року. На підтвердження здійснення вказаної господарської операції до суду надано належним чином оформлені податкові накладні від 25 лютого 2011 року №216 та від 04 квітня 2011 року №204.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та ТОВ «V&V» було укладено договір субпідряду №2 від 07 жовтня 2010 року, відповідно до якого ТОВ «V&V» є підрядником, а ТОВ «ТД «Грекова» субпідрядником. Згідно умов договору підрядник поручає, а субпідрядник зобов'язується виконати передбачені даним договором роботи з штукатурки стін та перегородок гіпсовою сухою сумішшю громадсько-житлового комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Канатна, 25/27.

Так, для своєчасного виконання підрядних робіт, за вищевказаним договором, позивачем було укладено договір підряду №18/01 від 18 січня 2011 року з ТОВ «Алмаст Сервіс Профі», відповідно до якого підрядник (ТОВ «ТД «Грекова») поручає, а субпідрядник (ТОВ «Алмаст Сервіс Профі») зобов'язується виконати власними силами на власний ризик роботи по штукатурці внутрішніх поверхонь стін на об'єкті 16-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок, що будується, з вбудовано-прибудованими громадськими і жилими приміщеннями та підземним парко-місцем за адресою: м. Одеса, вул. Канатна. З метою виконання робіт, передбачених договором підряду №18/01 від 18 січня 2011 року, позивачем було укладено з ТОВ «Алмаст Сервіс Профі» договір оренди №18/01 від 18 січня 2011 року, відповідно до якого орендодавець (ТОВ «Алмаст Сервіс Профі») передає в тимчасове платне користування орендатору (ТОВ «ТД «Грекова») належне йому на праві власності, а орендатор приймає майно: промисловий пилосос, розчиноподавальник, шліфувальну машинку. На підтвердження виконання господарських операцій за вказаними договорами до суду надано належним чином оформлені податкові накладні від 28 січня 2011 року №54 та №52. Крім того, на виконання договору підряду №18/01 від 18 січня 2011 року надано акт виконаних підрядних робіт за січень 2011 року; на виконання договору оренди №18/01 від 18 січня 2011 року надано акти прийому-передачі обладнання.

Проаналізувавши вищевказані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містяться в матеріалів справи, колегія суддів вважає, що вони оформлені належним чином, а тому підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами.

Таким чином, враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог скасування спірного податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000062250 в частині основного платежу 52 014 грн.

Що стосується посилань ТОВ «ТД «Грекова» на протиправність оскаржуваного прийняття податкового повідомлення-рішення в частині основного платежу 10 687 грн., то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2011 року ТОВ «ТД «Грекова» з ПП «Антре Едвертайзінг» було укладено договір поставки №12/01 на поставку дверей та фурнітури до них. На підтвердження виконання умов вказаного договору, ТОВ «ТД «Грекова» надано до суду видаткову накладну №214 від 01 березня 2011 року, копію податкової накладної від 01 березня 2011 року №214.

Однак, зазначена податкова накладна, видана ПП «Антре Едвертайзінг», від 01 березня 2011 року №214 на суму ПДВ 10 687 грн. не містить посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та не містить будь-які дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Тому, дана податкова накладна складена з порушеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже не може бути прийнята судом в якості належного доказу для підтвердження здійснення господарської операції позивача з ПП «Антре Едвертайзінг» за договором постачання №12101.

Колегія суддів не бере до уваги посилання Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на систему співставлення податкових зобов'язань, виходячи з наступного.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Дані електронної Системи автоматизованого співставлення за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку, при тому, що спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Аналогічна правова викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України 20 вересня 2012 року по справі за №К/9991/12 та від 13 лютого 2013 року по справі №К/9991/74156/12.

Судова колегія апеляційної інстанції не приймає посилання Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області на відсутність контрагентів за юридичними адресами, оскільки зазначене спростовуються інформацією з ДП «Інформаційно-ресурсний центр».

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення від 20 березня 2012 року №0000062250 підлягає скасуванню в частині основного платежу 52 014 грн.

Крім того, слід зазначити, що доводи Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області щодо неправильності формування податного позивачем кредиту з посиланням на взаємовідносини між позивачем з його контрагентами «Алмаст Сервіс Профі», ТОВ «Реконструкція», ПП «Антре Едвертайзінг», колегія суддів не бере до уваги, оскільки якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова», Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв