Ухвала суду № 39661794, 01.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р. Справа № 815/8617/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ДПІКочин І.А. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.11.2013 року № 0002372201 та №0002382201, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22.11.2013 року № 0002372201 та №0002382201.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28.10.2013 року по 01.11.2013 року, ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Індепендент Груп» за період з 01.01.2011 року по 31.08.2013 року.

За результатом проведеної перевірки, встановлено порушення ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що потягло заниження податку на додану вартість всього у загальній сумі 20832 грн., заниження податку на прибуток у загальній сумі 19216 грн., про що складено акт перевірки від 08.11.2013 року № 447/15-21-22-01/37389561.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення - рішення від 22.11.2013 року № 0002372201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 19216 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 9608 грн.; № 0002382201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 20832 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10416 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Індепендент Груп» в особі директора ОСОБА_6, уклало договір з ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» за № 01/09-2013 від 03.01.2013 року (договір про надання послуг за 2012 рік не надано), щодо проведення комплексу дій з отримання на ім'я «Замовника», в особі ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», сертифікатів відповідності або протоколів випробувань від спеціалізованих та акредитованих лабораторій або інших органів, уповноважених на підготовку та видачу відповідної документації по сертифікації товарів народного споживання.

На виконання умов договору, ТОВ «Індепендент Груп» проведено комплекс дій з отримання сертифікатів відповідності та оформлено акти здачі-прийняття робіт та податкові накладні за підписом директора ОСОБА_6, зведені в таблиці, приведеної в акті перевірки (арк. с. 11-12).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрах, отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.08.2013 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

При проведенні аналізу наявної в органах ДПС інформації, відповідачем встановлено, що згідно листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 26.07.2013 року № 16634/04/2-89 (на запит старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління фінансових розслідувань від 19.07.2013 року № 8278/5/99-99-09-01-16), міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, зареєстровано смерть громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складений відповідний актовий запис про смерть № 98 від 05.01.2012 року. Дата смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Згідно положень п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень ч.1 ст. 9 Закону України № 996 від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто, платникам податків забороняється формування показників бухгалтерської, податкової, статистичної та іншої діяльності на підставі даних не підтверджених документами які мають ознаки перелічені в ст. 9 Закону України № 996.

Відповідно до положень ч.2 ст. 9 Закону України № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За результатами дослідження наданих до суду первинних документів, на підставі яких відбулося формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся, суд першої інстанції встановив, що вони складені в період з 21.03.2012 року по 31.01.2013 року та підписані директором ОСОБА_6, датою смерті якого зареєстровано - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Суд критично ставиться, до листа ТОВ «Індепендент Груп», щодо наявності технічної помилки в зазначенні директора товариства ОСОБА_6, замість ОСОБА_7, що зайняв посаду з 21.12.2011 року, оскільки зазначення протягом 2 років прізвища керівника підприємства, що вже не займає дану посаду, свідчить про формальність укладення документів.

Досліджені судом документи не відповідають приведеним вимогам закону, є формально складеними, недостовірними, тому не можуть бути прийняті в якості первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Отже, заявлені позовні вимоги є безпідставними, такими що не ґрунтуються на вимогах закону тому задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН», - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року по справі № 815/8617/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 02 липня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль