Вирок № 39661020, 13.03.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2014 Справа №607/15454/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12013210010001217 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-17.05.2010 року Підволочиським районним судом Тернопільської області до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 07 вересня 2012 року постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 серпня 2012 року умовно-достроково на невідбутий термін 2 місяці 17 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гавіловського Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2013 року, о 18 год. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував в приміщенні будинку АДРЕСА_1, виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 26 березня 2013 року о 22 год. прийшов до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_2, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підготовлених предметів, шляхом пошкодження даху, проник в приміщення вказаного магазину, звідки таємно викрав продукти харчування, на загальну суму 7468,65 грн., алкогольні напої, на загальну суму 2233,19 грн. та гроші в сумі 6023 гривні.

Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 15724,84 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, погоджуючись з усіма обставинами, які викладені у повідомленні про підозру та обвинувальному акті. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав цивільний позов, заявлений потерпілим. Додаткових показів щодо вчинення ним кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, ОСОБА_1 надавати відмовився.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та розміру цивільного позову, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, його вік, стан здоров'я, конкретні обставини справи, позицію потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого. Обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, незадовільний стан здоров'я (активна виразкова хвороба шлунка, залишкові зміни туберкульозу легень у вигляді фіброзу та щільних вогнищ). Обставини, які обтяжують покарання суд не вбачає.

На підставі викладеного суд, враховуючи всі обставини справи, у тому числі особу обвинуваченого ОСОБА_1, наявність обставин, які пом'якшують покарання та обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом'якшення покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки вчинення злочину, вважає, що відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою його перевиховання та виправлення, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства, але разом з тим, суд, вважає за можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України, тобто застосувавши вимоги ст.69 КК України у виді обмеження волі.

Скасувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_1, звільнивши останнього негайно, з зали суду, до набрання вироку законної сили.

Зарахувати у строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_1 під вартою з моменту затримання, а саме, з 27 квітня 2013 року, із співвідношення, що відповідно до ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 17224,84 гривень - задовольнити повністю. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 17224,84 (сімнадцять тисяч двісті двадцять чотири) гривень 84 копійок.

Процесуальні витрати за проведення судово-трасологічної експертизи №1-350 від 04.04.2013 року в розмірі 245 гривень, експертизи матеріалів та речовин №2-296/13 від 30.03.2013 року, вартістю 391,20 грн., трасологічної експертизи №17/112/13 від 17.04.2013 року, вартістю 244,05 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/109/13 від 16.04.2013 року в розмірі 365,08 грн., всього на загальну суму 1245,33 грн. (одна тисяча двісті сорок п'ять гривень 33 копійки), слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 9 (дев'ять) місяців.

Зарахувати у строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_1 під вартою з моменту затримання, а саме, з 27 квітня 2013 року, із співвідношення, що відповідно до ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі та вважати ОСОБА_1 таким, що відбув покарання повністю.

Скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно засудженого ОСОБА_1, що застосований ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року, звільнивши ОСОБА_1 негайно, з зали суду, до набрання вироку законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 на суму 17224,84 гривень - задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 в користь потерпілого ОСОБА_2 17224,84 (сімнадцять тисяч двісті двадцять чотири) гривень 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-трасологічної експертизи №1-350 від 04.04.2013 року в розмірі 245 гривень, експертизи матеріалів та речовин №2-296/13 від 30.03.2013 року, вартістю 391,20 грн., трасологічної експертизи №17/112/13 від 17.04.2013 року, вартістю 244,05 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/109/13 від 16.04.2013 року в розмірі 365,08 грн., всього на загальну суму 1245,33 грн. (одна тисяча двісті сорок п'ять гривень 33 копійки) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін