Ухвала суду № 39660527, 02.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 р.Справа № 820/6907/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача Михайлова О.С.

представника відповідача Лазаренко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд Компані" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 820/6907/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд Компані"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Мегабуд Компані" (далі-позивач) звернувся до суду першої інстанції з позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому після зміни позовних вимог просив:

визнати протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з приводу проведення документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлені актом №330/20-34-22-01-05/38385243 від 21.02.2014 р.;

визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до АС "Податковий блок" по платнику податків ТОВ "Мегабуд Компані", а саме анульованню податкового кредиту та зобов'язань підприємства за період з 01.11.13 по 31.11.13;

зобов'язати ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Мегабуд Компані" в АС "Податковий блок" згідно раніш поданих ТОВ "Мегабуд Компані" декларацій по податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. та винести нову постанову, якою позов задовольнити. В обґрунтування вимог посилається на неврахування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права п.п.78.1.1., 78.4 ст.78, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 ПК України, не врахування, що позивачем фактично була проведена невиїзна перевірки, проте як в документах зазначено про проведення виїзної перевірки, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ"Мегабуд Компані" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.11.2013 р. по 30.11.2013 р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, за результатами перевірки було складено акт №330/20-34-22-01-05/38385243 від 21.02.2014 р.

Відмовляючи задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по проведенню перевірки вчинені на підставі, в порядку та межах повноважень згідно закону, а тому права позивача не порушено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 81.1, 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судом встановлено, що відповідачем на адресу ТОВ "Мегабуд Компані" направлено запит від 24.01.2014 р. про надання в 10-денний термін інформації та документального підтвердження за період листопад 2013 року, зокрема, адресні програми по наданню послуг, які передбачені договором на обслуговування спец. конструкцій №1 від 22.07.2013 р., накази та звіти про відрядження працівників у інші міста виконання робіт, довіреностей на отримання товару, журналу довіреностей, документів що підтверджують транспортування товару по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Сілард"

Запит отримано особисто директором підприємства позивача, що сторонами не заперечується.

Доказів виконання вимог податкового органу та надання витребуваних первинних документів в повному обсязі позивачем не надано, що свідчить про наявність підстав для винесення наказу про призначення та проведення перевірки.

10.02.2014 р. відповідачем видано наказ №191, про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ"Мегабуд Компані" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства , терміном її проведення 5 робочих днів , а також видано направлення на перевірку №225 та №224. (а.с.83).

Зазначений наказ є чинним, позивачем не оскаржений, отриманий позивачем разом з направленням на перевірки 14.02.2014р. , що підтверджується копіями направлень з відповідними відмітками.

Доводи апелянта , що відповідачем проведено фактичну невиїзну перевірку, а не виїзну, як зазначено в наказі № 191, оскільки наказ на проведення перевірки та безпосередньо перевірка проводилася в приміщенні ДПІ , а не за місцезнаходженням позивача колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так судом встановлено, що працівниками податкового органу здійснено було вихід за місцезнаходження підприємства в період з 10.02.2014р. по 13.02.2014р., проте посадові особи ТОВ "Мегабуд Компані" були відсутні на підприємстві, про що податковим органом було складено відповідні акти про відсутність посадових осіб та не можливість вручення наказу та направлень на перевірку.

Доводи апеляційної скарги щодо не надання оцінки судом першої інстанції висновкам викладеним в акті перевірки, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, серед іншого, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

Судом першої інстанції при розгляді даного спору враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Оскільки, наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та складання акта перевірки), судом має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки податковим органом не приймалося.

Висновки викладені в акті перевірки не зумовлюють виникнення, зміну або припинення для господарюючого суб'єкта будь-яких прав або обов'язків, акт перевірки не встановлює міру фінансової (податкової) відповідальності та не накладає на платника податків будь-яких стягнень.

Дії вповноважених осіб податкового органу щодо встановлення фактів, включення до акту перевірки відомостей про певні обставини господарській діяльності платника податків в обґрунтування висновків перевірки, не можуть бути предметом оцінки в межах окремої судової справи.

Оцінка акту перевірки має надаватися як джерелу доказування (на належність та допустимість доказу), зокрема по обставинах вчинення платником податків правопорушення при вирішенні спору з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі акту перевірки.

Вказані висновки погоджуються з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постановах від 10.09.2013 р. та 24.09.2013 р.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не складалися.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій податкового органу при проведенні перевірки є вірними, доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові в частині визнання неправомірними дій податкового органу про внесення змін до АС " Податковий блок" , а саме анулювання податкового кредиту та зобовзяання ТОВ "Мегабуд Компані" .

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що жодних дій по анулюванню задекларованих позивачем податкових даних (податкового кредиту та зобов'язань) податковим органом не здійснено.

Посилання апелянта на листи ДПІ надіслані на адресу контрагентів позивача, в яких міститься посилання на акт перевірки позивача та зазначення про зменшення задекларованих податкових зобовязань , не є належним доказом здійснення коригування відповідачем податкової звітності ТОВ " Мегабуд Компані", оскільки цей лист містить лише викладення висновків проведеної перевірки позивача. (а.с.86)

За змістом ст. 2 КАС України до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегабуд Компані" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2014р. по справі № 820/6907/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 07.07.2014 р.