Постанова № 39660447, 26.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 р. Справа № 805/6786/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 04 квітня року №12179109, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 04 квітня року №12179109, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі №805/14844/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, у зв'язку з чим скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 24.05.2013 року №253742.

04.04.2014 року у Реєстраційній служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області позивач отримала рішення № 12179109 про відмову у скасуванні.

Із зазначено рішення вбачається, що у постанові Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/14844/13-а від 19.11.2013 року про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області відсутній запис про речове право/обтяження, який необхідно встановити, яку саме державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень необхідно скасувати.

На думку позивача вказані дії порушують її права та інтереси, у зв'язку з чим вона звернулась до суду.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 26.06.2014 року через канцелярію суду за Вх. 22901/14 позивачем надана заява про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 26.06.2014 року через канцелярію суду за Вх. 22853/14 відповідачем надана заява про розгляд справи без участі їх представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року (справа №805/14844/13-а) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, у зв'язку з чим скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 24.05.2013 року № 253742 (а.с. 5-9).

На підставі зазначено рішення суду, позивач звернулась до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області із заявою про скасування державної реєстрації права власності за номером №25377427, яку прийнято відповідачем 04.04.2014 року за реєстраційним номером №6121052.

04.04.2014 року за результатами розгляду заяви позивача, державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області прийнято рішення №12179109 про відмову внесенні запису про скасування державної реєстрації права власності за номером 2537427(а.с. 13).

Відмовляючи у внесені запису про скасування державної реєстрації права власності відповідач зазначив, що у заяві про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за реєстраційним номером №6121052 не вказано реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про право власності за реєстраційним номером №2537427, який вказано позивачем у своїй заяві.

Разом з тим, державний реєстратор при прийняті свого рішення посилався на те, що у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі №805/14844/13-а про скасування рішення державного реєстратора відсутній запис про речове майно/обтяження, який необхідно скасувати, що не дає змоги встановити, яку саме реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень необхідно скасувати.

Позивач, з діями відповідача не згодна, вважає, що відповідач незаконно відмовив в реєстрації скасування права власності, а тому зобов'язаний був скасувати рішення державного реєстратора №2537427 та зробити запис про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.2011 року за ОСОБА_2

Отже, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV та Порядком прийняття заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5.

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952- IV) визначаються правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Частиною п'ятою зазначеної статті передбачено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За правилами ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною другою цієї статті передбачено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

В силу ст. 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Крім того, п. 2.1 розділу ІІ Порядку прийняття заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 (далі - Порядок), передбачено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п. 2.3 Порядку заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

За правилами п. 2.6 Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до п. 2.11 Порядку державний реєстратор на підставі прийнятого рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав вносить зміни до записів, вносить записи про скасування державної реєстрації прав або скасовує записи Державного реєстру прав.

Як вже зазначалось судом раніше, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі №805/14844/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, у зв'язку з чим скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 24.05.2013 року № 253742.

Таким чином, ОСОБА_1 як власник нерухомого майна який має право володіти, користуватися та розпоряджуватися цим майном, на підставі вищезазначеного рішення суду звернулась до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області із заявою про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 24.05.2013 року №253742.

Відповідно до п. 2.14. Порядку державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав; подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства; запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

Відмова у внесенні змін до записів, у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав або у скасуванні записів Державного реєстру прав з підстав, зазначених в абзаці другому підпункту 2.14.1 цього пункту та абзаці другому цього підпункту, не може здійснюватися у разі, коли заява подається до органу державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна у зв'язку з ліквідацією державної нотаріальної контори, зупиненням або припиненням нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

Згідно з п. 2.15. Порядку орган державної реєстрації прав або нотаріус у день прийняття заяви видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав або відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав або скасування записів Державного реєстру прав.

Так, при прийняті рішення про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності відповідач керувався підпунктом 2.14.2, пунктом 2.15 Порядку прийняття заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011.

Проте, з аналізу підпункту 2.14.2 Порядку, не вбачається можливим зробити висновок, про те, яким чином заявник порушив вказаний підпункт, оскільки рішення суду від 19.11.2013 року у справі №805/14844/13-а про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 24.05.2013 року №253742, яке було надано державному реєстрову не було оскаржене в установленому законом порядку, а тому набрало законної сили 17.12.2013 року.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до частини 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність та скасування прийнятого відповідачем рішення №12179109 від 04.04.2014 року щодо відмови у внесені запису про скасування державної реєстрації права власності за номером №2537427 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з наданою квитанцією від 29.09.2014 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73,08 гривень, який відповідно до приписів ст. 94 КАС України підлягає поверненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105,112,136, 158 - 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 04 квітня року №12179109, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 04 квітня 2014 року №12179109.

Зобов'язати Реєстраційну службу Краматорського міського управління юстиції Донецької області внести до Державного реєстру прав та їх обтяжень запис про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.2011 року за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд. № НОМЕР_1, яка була внесена до Державного реєстру на підставі рішення державного реєстратора на нерухоме майно Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області від 24.05.2013 року №2537427.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784005, ЄДРПОУ 38034015, МФО 834016, банк отримувача ГУ КСУ у Донецькій області) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.