Рішення № 39659844, 02.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9983/14 02.07.14

За позовом Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 17184,62 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Михайленко І.В. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 02.07.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 17184,62 грн. заборгованості за договором оренди № 7/0013 від 15.04.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/9983/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.06.2014р.

13.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

17.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача - Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України в судовому засіданні 17.06.2014р. надав суду пояснення по справі.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у судове засідання 17.06.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/9983/14 від 26.05.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 р. розгляд справи №910/9983/14 відкладено на 02.07.2014р.

23.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України надійшов розрахунок пені.

Представник позивача - Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України в судовому засіданні 02.07.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у судове засідання 02.07.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду мста Києва від 17.06.2014р. відправленою на юридичну адресу відповідача.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 02.07.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013р. між Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка Національної академії наук України (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 7/0013 нерухомого майна, що знаходиться у віданні HAH України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств HAH України (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно: кімната №417(далі - майно) загальною площею 77,5 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, на 4 поверсі лабораторного корпусу, що перебуває на балансі Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім.М.П.Семененка HAH України, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку майна (актом оцінки) від 15.04.2013р. і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 15.04.2013р., 356500грн. Майно передається в оренду з метою використання під офіс.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування мйном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1. Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої поставою Кабінету Міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди -з 15.04.2013р. за всю орендовану площу 5502,5 грн. та ПДВ 1100,5 грн., всього 6603 грн. за квітень 2013року.

Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4. Договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації'і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.9. Договору оренди передбачено, що зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць (в сумі 5502,5 грн. та ПДВ 1100,5грн., всього 6603 грн. за. останній місяць) оренди.

Згідно з п. 3.10. Договору оренди, у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.1., п. 5.2., п. 5.3., п. 5.4. Договору оренди, орендодавець зобов'язаний: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов нього Договору; прийняти орендоване майно за актом приймання-передачі; протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць (останні місяці) з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати балансоутримувачу збитки в сумі, на яку перевищують розмір завдатку; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 10.1. Договору оренди в редакції Додаткової угоди №1 від 26.06.2013р., цей Договір укладено на період з 15.04.2013р. по 28.06.2013р.

Факт передачі майна (кімнати №417 загальною площею 77,5 кв. м.), що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується Актом приймання-передачі площ, що орендуються, копія якого наявна в матеріалах справи. Даний акт приймання-передачі підписаний уповноваженими представникам сторін та скріплений печатками сторін.

Відповідно до укладеного між сторонами Додатку №4 до Договору оренди, розмір орендної плати за квітень 2013 року (з 15.04.2013р.) - травень 2013 року складає 9996,13 грн.

Відповідно до укладеного між сторонами Додатку №5 до Договору оренди, розмір орендної плати за останній місяць оренди (авансового платежу) складає 6694,63 грн.

Також, між сторонами було укладено Додаток №1 до Договору, відповідно до якого сторони погодили розрахунки сум відшкодування земельного податку.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором оренди, здійснив часткову оплату орендних платежів в розмірі 2100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №108 від 07.06.2013р. та часткову оплату завдатку в розмірі 4000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку позивача, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить: завдаток - 2694,63 грн.; орендна плата за квітень 2013 р. (15 днів) - 3301,50 грн.; орендна плата за травень 2013 р. - 6694,63 грн.

В матеріалах справи міститься гарантійний лист відповідача від 31.05.2013р. гарантував сплатити орендні платежі до 07.06.2013р.

01.04.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №01-6/112 від 31.03.2014р. з вимогою про сплату заборгованості за Договором оренди. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що заборгованість за Договором оренди від 15.04.2013р. № 7/0013 нерухомого майна, що знаходиться у віданні HAH України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств HAH України відповідачем не погашена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 17184,62 грн., з яких: 12690,76 грн. - заборгованість, 1798,83 грн. - пеня, 868,03 грн. - інфляційні втрати, а також 1827,00 грн. судового збору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір від 15.04.2013р. № 7/0013 є договором оренди

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем орендованим майном, що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 та наявність у нього заборгованості за період з квітня 2013 року (з 15.04.2013р.) по травень 2013 року по сплаті орендних платежів та відшкодування земельного податку у розмірі 9996,13 грн. та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3.4. Договору оренди, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.4. Договору оренди, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та інших платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Сторони в Договорі оренди визначили, що зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься орендарем (відповідачем) протягом місяця після підписання Договору.

Отже, за своєю правовою природою завдаток, як і санкція, встановлюється з метою забезпечення належного виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення завдатку у розмірі 2694,63 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання, про час та місце яких був належним чином повідомлений, не з'явився, заперечень на позов та доказів сплати орендних платежів, відшкодування земельного податку, а також завдатку не надав.

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором оренди в частині сплати орендних платежів відшкодування земельного податку, а також завдатку, заборгованість у розмірі 12 690,76 грн. за даним Договором, підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 12690,76 грн. підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1798,83 грн. - пені та 868,03 грн. - інфляційних втрат.

З розрахунків позивача, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що позивачем нарахована пеня у розмірі 1798,83 грн. за періоди: з 06.05.2013р. по 14.05.2014р. на суму 2878,94 грн. (сума завдатку + індекс інфляції), з 06.05.2013р. по 14.05.2014р. на суму 3527,32 грн. (сума заборгованості за орендними платежами за квітень 2013 + індекс інфляції), з 06.05.2013р. по 14.05.2014р. на суму 7152,53 грн. (сума заборгованості за орендними платежами за травень 2013 + індекс інфляції), а також інфляційні втрати у розмірі 868,03 грн., що нараховані на суму завдатку, суму заборгованості з орендних платежів за квітень-травень 2013 року за вищевказані періоди.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.6. Договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації'і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено судом, сторони, укладаючи Договір оренди від 15.04.2013р. №7/0013 нерухомого майна, що знаходиться у віданні HAH України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств HAH України не встановили іншого порядку нарахування штрафних санкції, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Водночас, позивачем, в порушення приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахована пеня за загальний період з 06.05.2013р. по 14.05.2014р.

Крім того, положеннями ст. 253 ЦК України, визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Разом з тим, позивачем нараховано пеню у розмірі 911,61 грн. з 06.05.2013р., в той як нарахування пені згідно з п. 3.4. Договору оренди та враховуючи положення ст. 253, ЦК України, має здійснюватись з 06.06.2013р.

Також, позивачем здійснено нарахування пені на суми заборгованості з урахування індексу інфляції, в той час, як нарахування пені здійснюється виключного на прострочення грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а тому нарахування пені на суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції визнається неправомірним.

Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГПК України, ст. 253 ЦК України, п. 3.4. Договору оренди, встановив, що нарахування пені має здійснюватись з 06.05.2013р. по 06.11.2013.р. на суму 3301,50 грн. (сума заборгованості за орендними платежами за квітень 2013), з 06.06.2013р. по 06.12.2013р. на суму 6694,63 грн. (сума заборгованості за орендними платежами за травень 2013). За розрахунком суду розмір пені, що нарахована за орендними платежами за квітень 2013 року по травень 2013 року складає 681,59 грн.

Щодо пені у розмірі 398,71 грн. нарахованої з 06.05.2013р. по 14.05.2014р. на суму 2878,94 грн. (сума завдатку + індекс інфляції), то враховуючи положення п. 3.6. Договору оренди та правову природу завдатку, суд дійшов висновку про безпідставність даної вимоги, у зв'язку з чим позов в частині стягнення пені у розмірі 398,71 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 681,59 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням положень п. 3.4., п. 5.3. Договору оренди, ст. 253 ЦК України, на суму 3301,50 грн. (сума заборгованості за орендними платежами за квітень 2013), на суму 6694,63 грн. (сума заборгованості за орендними платежами за травень 2013), встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 676,58 грн.

Щодо інфляційних втрат у розмірі 184,31 грн. нарахованої на сума завдатку у розмірі 2694,63 грн., то враховуючи правову природу завдатку, суд відмовляє в задоволенні вимог в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 184,31 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України (03680, м. Київ, пр.-т. Палладіна, 34, код ЄДРПОУ 05417064) 12690 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 76 коп. - заборгованість, 681 (шістсот вісімдесят одну) грн. 59 коп. - пені, 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 58 коп. - інфляційних втрат, 1671 (одну тисячу шістсот сімдесят одну) грн. 31 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 07.07.2014р.

Суддя О.В. Гулевець