Ухвала суду № 39659806, 07.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.07.2014р. Справа № 904/8203/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,

Секретар судового засідання: Петровська А.В.

Учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі №904/8203/13

за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. (суддя Владимиренко І.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" з вимогами кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Електро" на суму 348 335, 72 грн. (IV черга задоволення), затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", ліквідовано вказану юридичну особу, провадження у справі припинено, зобов'язано ліквідатора в місячний термін з дня винесення даної ухвали передати до архіву фінансово господарські документи банкрута. Ухвала мотивована ст.ст.41, 45, 46, п.1 ч.6 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Господарський суд першої інстанції встановив, що у банкрута відсутнє майно, тому достатньо підстав для затвердження ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи банкрута.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська зазначена вище ухвала була оскаржена до апеляційного господарського суду на предмет її невідповідності нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі податкова інстанція наполягала на тому, що визнаючи боржника банкрутом, судом першої інстанції не було належним чином досліджено всіх обставин справи та прийнято передчасне рішення, яке унеможливлює виконання податковим органом положень п.11.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, тобто, провести документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", м.Дніпропетровськ.

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська також зазначає в апеляційній скарзі, що виявлення приховувань несплати боржником податків і зборів може призвести до значних збитків, у вигляді ненадходження коштів до державного бюджету по податкам і зборам. Скаржник стверджує, що оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить прямої заборони на оскарження податковим органом судових актів у справі про банкрутство, тому апеляційна скарга підлягає розгляду по суті.

За результатами апеляційного перегляду, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Джихур О.В., судді: Лисенко О.М., Вечірко І.О. провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у даній справі було припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Справу повернуто до господарського суду першої інстанції.

Припиняючи апеляційне провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ніяким чином не стосується, у зв'язку з чим скаржник правових підстав для оскарження вказаної ухвали не має.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2014р. вищезгадану ухвалу апеляційної інстанції від 11.03.2014р. було скасовано. Справу передано на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Мотивуючи правові підстави скасування даного судового рішення, касаційна інстанція зауважила на ненаданні апеляційною інстанцією оцінки процесуальним діям місцевого господарського суду, зокрема, щодо виконання ліквідатором обов'язку повідомлення про визнання боржника банкрутом податкового органу за місцем перебування на податковому обліку підприємства-боржника. Таким чином, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, апеляційний господарський суд ухилився від дослідження наведених вище обставин, тим самим не проаналізувавши чи був належним чином сформований пасив боржника.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі №904/8203/13 була прийнята до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді-доповідача Науменка І.М., суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О., слухання справи призначене на 07.07.2014р. Зазначеною ухвалою суду учасників провадження у справі зобов'язано надати письмові пояснення по апеляційній скарзі, оригінали документів в обґрунтування своїх доводів і заперечень. Явка уповноважених представників визнана обов'язковою.

Натомість, 07.07.2014р. у судове засідання учасники провадження у справі не з'явились, причини своєї відсутності не повідомили, вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2014р., зокрема, щодо надання суду доказів в обгрунтування доводів апеляційної скарги, не виконали.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, а також, з огляду на достатність наявних у справі матеріалів для повного та об'єктивного вирішення спору, справу розглянуто за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, розглянувши матеріали справи у повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги, надавши правову оцінку наявним у справі доказам з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності припинення апеляційного провадження у даній справі, виходячи з наступних підстав.

Так, матеріали справи свідчать, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", м.Дніпропетровськ, порушено господарським судом Дніпропетровської області на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року).

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.41 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз.16 ст.1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Отже, оскаржуючи ухвалу господарського суду від 21.01.2014р. у даній справі про банкрутство, скаржник не довів статусу кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС". Так, матеріали справи свідчать, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська з грошовими вимогами до боржника не зверталась, відповідні докази відсутні в матеріалах справи, суду першої інстанції або апеляційному господарському суду такі докази не представлені.

В свою чергу, надаючи на виконання постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2014р. у даній справі оцінку діям господарського суду першої інстанції щодо встановлення факту виконання ліквідатором обов'язку повідомлення податкового органу за місцем перебування на податковому обліку підприємства-боржника про визнання ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" банкрутом, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено наступне.

Дійсно, як вірно зазначає в зазначеній вище постанові Вищий господарський суд України, в разі проведення досудової процедури ліквідації суб'єкта господарювання та подальшого ініціювання щодо нього справи про банкрутство за особливостями, передбаченими нормами ст.95 Закону про банкрутство, однією із вимог є повідомлення податкового органу про прийняте ним рішення щодо ліквідації юридичної особи у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, про рішення власника боржника про ліквідацію останнього, шляхом надсилання до податкового органу, за місцем знаходження на обліку платника податків, заяву за формою №8-ОПП. Ця вимога передбачена, зокрема, нормами ст. 60 Господарського кодексу України та ч.7 ст. 111 Цивільного кодексу України.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що приймаючи оскаржувану ухвалу від 21.01.2014р. у даній справі, господарський суд першої інстанції вірно взяв до уваги додані до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" докази знаходження боржника на обліку саме в ДПІ Києво-Святошинського району Київської області (виписка з ЄДРЮО та ФОП, довідка АА №872583 ЄДРПОУ, а.с.6-7), а також, докази направлення головою ліквідаційної комісії в адресу ДПІ Києво-Святошинського району Київської області (податкового органу, на обліку в якому знаходиться боржник) форми 8-ОПП та копії протоколу про початок припинення юридичної особи. (а.с.52-55). Таким чином, на думку апеляційної інстанції, під час провадження у справі місцевим господарським судом дотримано вимоги Закону України про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених нормами ст.95 Закону (ліквідація підприємства власником) та як наслідок вірно сформовано пасив боржника.

Що ж до порушення оскаржуваною ухвалою господарського суду від 21.01.2014р. прав та обов'язків ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська шляхом неповідомлення останньої про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС", що, як наслідок, унеможливлює виконання податковим органом положень п.11.3 розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне:

Відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належність і допустимість доказів Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з цим, докази перебування ТОВ "ФІРМА "СЕРВІС-ТРАНС" на обліку в ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська, докази наявності у ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська грошових вимог до боржника, витребувані ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2014р., 23.06.2014р., в матеріалах справи відсутні. Явку у судові засідання 11.03.2014р. та 07.07.2014р. уповноваженого представника, яку судом визнано обов'язковою, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська без поважних на то причин не забезпечила. Слід зауважити при цьому, що зазначені вище процесуальні документи апелянтом отримані, що підтверджено наявними у справі поштовими повідомленнями (а.с.152,191).

Органи Державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників в тому випадку, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою ч.1 ст.210 Господарського кодексу України, яка не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Враховуючи ж відсутність в матеріалах справи жодних доказів перебування боржника на обліку в ДПІ Бабушкінського району м.Дніпропетровська та відсутність доказів наявності у даного податкового органу грошових вимог до боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. ніяким чином прав та обов'язків Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не стосується, у зв'язку з чим скаржник не мав правових підстав для оскарження вказаної ухвали.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі №904/8203/13 розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження не підлягає, у зв'язку з чим провадження за даною апеляційною скаргою підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як помилково порушене.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2014р. у справі №904/8203/13 - припинити.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов