Рішення № 39659799, 09.07.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62\

Іменем України

РІШЕННЯ

08липня2014 року Справа № 927/800/14

Заступник прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі

Позивач: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

вул. Хрещатик, 3, м. Київ

в особі: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго"

вул. Комсомольська 55-б, м. Чернігів

Предмет спору: про стягнення 87133755,53 грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін, прокурор:

прокурор: Лазоренко М.М.

позивача: Сіндряков О.В.

відповідача: Бучковський І.В.

Заступником прокурора м. Чернігова заявлений позов про стягнення з відповідача на користь НАК "Нафтогаз України" заборгованості за договором від 28.12.2012р. №13/3482-ТЕ-39 купівлі-продажу природного газу в сумі: 79167641,70грн. - основного боргу, 5138679,65грн. - пені, 1864733,77грн. - 3% річних, 962700,41грн. - інфляційних за весь час прострочення.

Заявою від 08.07.2014р. прокурор зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 5589777грн. Згідно з цією заявою прокурор просить припинити провадження у справі на суму 1029630грн. у зв'язку з погашенням заборгованості.

Відповідач надав відзив, заперечує проти задоволення позову в частині стягнення пені, 3%річних та інфляційних. При цьому зазначає, що ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.04.2008р. за заявою приватного підприємства "Юртрейд" порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Облтеплокомуненерго" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа № 9/55б). 15.01.2013р. вказана заява залишена без розгляду. 18.01.2013р. порушено провадження у справі № 927/16/6б/13 про банкрутство ПАТ "Облтеплокомуненерго" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. До цього часу провадження у справі про банкрутство триває. Також відповідач вказує, що акти приймання-передачі природного газу за січень-липень 2013р. підписані 30.09.2013р, тому нарахування заборгованості по цих актах можливо виключно з 30.09.2013р.

У судовому засіданні відповідач пояснив, що до порушення провадження у справі ним сплачено 5589777грн., після порушення - 1029630грн.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

28.12.2012р. між сторонами укладений договір № 13/3482-ТЕ-39 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцеві (відповідач) у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України позивачем, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

У відповідності зі ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За період січень-грудень 2013р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 89452037,88грн., що підтверджується актами приймання-передачі. Згідно з п. 3.4. договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Однак, відсутність підписаного обома сторонами акту приймання-передачі газу не дає підстав для твердження про неможливість виконання покупцем грошового обов'язку. Так, з пункту 6.1. договору, який включений до розділу 6 «Порядок та умови проведення розрахунків», вбачається обов'язок відповідача здійснювати оплату за газ виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточно розрахуватися за фактично переданий газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Обов'язок сплатити кошти до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу не залежить від наявності підписаного акту, а обумовлений лише обсягом фактично переданого газу. За змістом п. 7.2. договору відповідальність покупця у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення настає саме за невиконання умов пункту 6.1. стосовно строків оплати. Згідно з пунктом 3.4. договору у акті приймання-передачі газу зазначаються (а не визначаються) фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Відповідно до пункту 3.3. договору обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу саме покупця. Розділом 5 договору визначена ціна газу. Відповідно до п. 3.4. договору обов'язок складання актів приймання-передачі лежить на покупцеві. Спір не стосується обсягів купівлі, вартості газу, одержання газу не заперечується відповідачем. Як зазначалося, обов'язком відповідача за договором є прийняття та оплата природного газу на умовах договору. Тому суд дійшов висновку, що покупець міг визначити суму коштів, яку необхідно сплатити продавцеві за отриманий впродовж певного місяця газ, та не знаходить обставин, які б заважали виконанню грошового обов'язку покупцем стосовно оплати за газ у строки, встановлені пунктом 6.1. договору. Отже покупець був зобов'язаний сплатити продавцеві за одержаний у звітному місяці газ до 14 числа наступного місяця.

Відповідач допустив прострочення з оплати. На час звернення до суду заборгованість покупця складала 73577864,7грн. У ході розгляду справи ним сплачено 1029630грн. (платіжні доручення від 23.06.2014р. №№ 13, 14. Доказів решти оплати боргу до матеріалів справи не надано. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 72548234,7грн. боргу, провадження у справі щодо стягнення 1029630грн. боргу слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно з п. 7.2. договору за порушення грошового обов'язку відповідачеві до слати нараховані пеня у розмірі 5138679,65грн. та згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України - 1864733,77грн. 3%річних, 962700,41грн. інфляційних (розрахунок а.с. 38-44).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.01.2013р. у справі № 927/16/6б/13 порушене провадження про банкрутство боржника - ПАТ «Облтеплокомуненерго», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011р.», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Проте, відповідно до п. 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011р.» набирає чинності через рік з дня його опублікування. Закон опублікований в газеті «Голос України» за 18.01.2012р. Тобто цей Закон набрав чинності з 19.01.2013р. Про те, що Закон набрав чинності саме з 19.01.2013р. зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 04.12.2013р. у справі № 43/71, листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.05.2013р. № 709/0/4-13. Згідно ж з п. 1-1 з п. 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» положення цього Закону (Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011р.») застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Отже відсутні підстави для застосування ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011р.».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в діючій на 18.01.2013р. редакції (порушене провадження у справі про банкрутство» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Частиною 4 ст. 12 Закону (в редакції на 18.01.2013р.) визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Отже боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, встановлених спеціальними нормами законодавства. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у справі № 5/34-09 (Постанова від 18.12.2012р.).

3%річних, інфляційні не виступають засобом забезпечення виконання зобов'язань, санкцією за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. У Постанові від 12.09.2011р. у справі № 42/80-10(54/63/19) Верховним Судом України викладена правова позиція, яка полягає в тому, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в діючій на 18.01.2013р. редакції не передбачено заборони нараховувати 3%річних, інфляційні.

Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути 3%річних та інфляційні.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. При цьому суд враховує, що 1029630грн. відповідачем сплачені після звернення прокурором до суду.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 22, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 1029630грн. припинити.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів) на користь Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 72548234,7грн. боргу, 1864733,77грн. 3%річних, 962700,41грн. інфляційних.

4. В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Чернігові (м. Чернігів), 22030001, код отримувача 38054398, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, рахунок отримувача 31217206783002) 68474,7грн. судового збору.

6. Стягнути з Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Чернігові (м. Чернігів), 22030001, код отримувача 38054398, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, рахунок отримувача 31217206783002) 4605,3грн. судового збору.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлений 09.07.2014р.

Суддя С.І. Михайлюк