Постанова № 39658567, 02.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року справа № 823/1569/14

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - Казіміренко Я.А. (за довіреністю),

представника відповідача - Новікова М.В. (за довіреностістю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лящівка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 141916 грн.40 коп. та пені у сумі 2043 грн. 36 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лящівка», в якому просить стягнути 141916 грн. 40 коп. адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2013р. та 2043 грн. 36 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виконувати встановлений зазначеним Законом чотирьохвідсотковий норматив працевлаштування інвалідів. У 2013р. у відповідача повинно було працювати 5 інвалідів, проте 4 робочі місця інвалідами зайняті не були. За недотримання нормативу позивач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне незайняте інвалідом робоче місце у термін до 15 квітня року 2014, а у разі прострочення сплати також пеню за прострочення. Середня річна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 35479 грн. 10 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 141916 грн. 40 коп. У строк до 15.04.2014р. відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції, у зв'язку з чим з 16.04.2014р. нараховується пеня, сума якої на день подачі позову до суду становить 2043 грн. 36 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях вказав, що відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Разом з цим, відповідач, створивши робочі місця для інвалідів, самостійно проводив пошук та запрошував на роботу інвалідів, але вони відмовилися зайняти створені робочі місця, що підтверджується повідомлення від 27.02.2013р. та поясненнями інвалідів. Крім цього, протягом 2013р. відповідач повідомляв Чорнобаївський районний центр зайнятості про наявність 4 вакансій для працевлаштування інвалідів, при цьому не було випадків відмови відповідача в працевлаштуванні інвалідів. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що товариством доведено відсутність вини та правопорушення з його боку, а тому на відповідача не може бути покладена відповідальність за небажання інвалідів займати робочі місця та не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування.

В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лящівка» 09.10.1992р. зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 03793567, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.05.2014р.

Судом встановлено, що відповідач подав до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми № 10-ПІ, у якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становила 134 осіб, із них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України ««Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 5.

Згідно вказаного звіту середня річна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 35479 грн. 10 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 141916 грн. 40 коп.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (надалі за текстом -Закон N 875).

Частиною третьою статті 18 Закону N 875 визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19 Закону № 875 передбачає, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором, обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 181 Закону № 875 пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов'язок відповідача зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Крім того, п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про занятість населення» від 05.07.2012р. 5067-VI (який набрав чинності з 01.01.2013р.) (далі Закон № 5067) визначено, що до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ч. 1 ст. 50 Закону 5067 визначено, що права і обов'язки роботодавців та їх об'єднань щодо забезпечення зайнятості населення, захисту від безробіття та його наслідків визначаються цим Законом, законами України "Про організації роботодавців" та "Про соціальний діалог в Україні", іншими нормативно-правовими актами, колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях.

Відповідно до п. 4 ч. 3 вказаної статті Закону роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення. При цьому строки подання такої декларації не встановлені.

Відповідно до п. 1.1 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 N 316 (далі Порядок № 316) форма звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - інформація) заповнюється роботодавцями.

Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п. 2.1 Порядку № 316).

Таким чином звітність форми N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" подається відповідачем за наявності вакантних місць.

Відповідач подав до Чорнобаївського районного центру зайнятості звіт 01.03.2013 р. про наявність вакансій за формою 3-ПН, у якому повідомив інформацію про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів станом на 01.03.2013р. в кількості 4-х осіб. Також, відповідачем до Чорнобаївського районного центру зайнятості подано вказані звіти станом на 10.04.2013р. та 17.06.2013р. Вказані обставини підтверджується наявними у матеріалах справи звітом від 01.03.2013 р. про наявність вакансій за формою 3-ПН і листом Чорнобаївського районного центру зайнятості від 25.06.2014р. № 04-14/1322 та свідчать, що відповідач виконав свій обов'язок по створенню робочих місць для інвалідів.

Також суд зазначає, що Порядок № 316 затверджений 31.05.2013р. та набрав чинності лише з 12.07.2013р., тому строки подання звітності за період з 01.01.2013р. по 12.07.2013р. були не врегульовані законодавчо.

За вказаних обставин, вина відповідача в тому, що створені для інвалідів місця не зайняті відсутня, тому адміністративно-господарські санкції накладені на відповідача неправомірно, а позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.07.2014р.

Суддя А.В. Руденко