Постанова № 39658491, 01.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року справа № 823/1523/14

09 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - Охват В.П. (за довіреністю),

представника відповідача - Чижова К.Л. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 27218 грн. 15 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія», в якому просить стягнути борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 1 на загальну суму 27 218 грн. 15 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідач як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначається у розрахунках пенсійних витрат, які надаються позивачем відповідачеві щомісячно. В порушення вказаного обов'язку відповідач не відшкодував позивачеві фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам по списку №1 за 2011-2012 р.р. на загальну суму 27 218 грн. 15 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначивши в письмових запереченнях, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні спілки та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим законом. Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій працівникам відповідача, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004р. за Списком № 1 відшкодуванню за рахунок коштів відповідача не підлягають. Крім того, представник відповідача зазначає, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.06.2011р. порушено провадження про банкрутство відповідача та ухвалою від 15.09.2011р. призначено процедуру розпорядження майном відповідача. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. За вказаних обставин, позовні вимоги позивача щодо стягнення боргу з відповідача протягом дії мораторію не підлягають задоволенню. Крім того, представник відповідача зазначає, що розрахунки фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за 2011-2012 р.р. отримані відповідачем 03.04.2014р., з чого вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

На обліку в органах Пенсійного фонду України перебувають 4 працівники відповідача (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), яким призначено пільгові пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-Х11 за Списками №1 на підставі довідок про пільговий характер роботи (а. с. 31-34).

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2011-2012 р.р. (а. с. 6-8) позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 на суму 1718 грн. 75 коп. за 2011р., та 25499 грн. 40 коп. за 2012р., всього 27 218 грн. 15 коп.

Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначені ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Зокрема, відповідно до п. «а» ст. 13 вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць.

Ст. 1, п. 1 ст. 2 та п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400 (у подальшому - Закон № 400) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» від 04.04.2013р. № 184-VII передбачають покриття витрат на відшкодування і доставку пільгових пенсій та встановлюють, що суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності є платниками збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за ставкою збору 100 відсотків від вказаних витрат. Ст. 3 вказаного Закону передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у подальшому - Закон № 1058) від 09.07.2003р. № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Зміни до ст. 26 Закону № 1058, якими збільшено пенсійний вік для жінок були внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. № 3668-VI та набрали чинності з 01.10.2011р.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 вказаної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період 2011-2012р.р. одержані відповідачем 03.04.2014р., що підтверджується підписом його представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 27 218 грн. 15 коп. у встановлений законом строк позивачу не відшкодовані.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 27 218 грн. 15 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що витрати на виплату та доставку пенсій працівникам відповідача, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004р. за Списком № 1, відшкодуванню за рахунок коштів відповідача не підлягають є необгунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1059-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Вказана позиція суду викладена в постанові Верховного суду України від 25.09.2012р. у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до закритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій.

Крім того, представник відповідача посилається на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-XII (далі Закон № 2343), якими передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення коштів з відповідача, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2343 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) мораторієм на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ч. 2 вказаної статті передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Черкаської області, якою порушено провадження про банкрутство відповідача, винесена 01.06.2011р., натомість зміни до статті 26 Закону № 1058, якими змінено пенсійний вік для жінок, набрали чинності з 01.10.2011р. відповідно до положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. № 3668-VI.

Відповідно до ст.1 Закону № 2343 поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Оскільки вимоги щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникли у відповідача з 01.10.2011р., а мораторій на задоволення вимог кредиторів введений з 01.06.2011р. та розповсюджується тільки на конкурсних кредиторів, у відповідача наявний обов'язок щодо сплати боргу за 2011-2012р.р., який є поточними вимогами.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до п. 6.4, 6.8 Інструкції позивач повинен був подати розрахунки по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за 2011р. до 10.11.2011р., а за 2012р. до 25.01.2012р. В свою чергу, відповідач зобов'язаний був сплачувати їх до 25 числа кожного місяця, і останній строк сплати за грудень 2012р. закінчився 25.12.2012р. Таким чином, останній строк звернення до суду у позивача закінчився 25.06.2013р.

Разом з цим, позивачем надано до суду лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.03.2014р. вих. № 1956/02-02, яким було повідомлено начальників управлінь Пенсійного фонду України у містах, районах про направлення версії програмного забезпечення АСОПД/KOMTEX-W щодо зміни порядку визначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, пенсія по яких призначена до 01.10.2011р. згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відсутність змін до програмного забезпечення щодо порядку визначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, пенсія по яких призначена до 01.10.2011р. згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» унеможливлювала направлення розрахунків відповідачу у встановлені строки.

Вказана обставина свідчить, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська продовольча компанія» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд 122/1, ідентифікаційний код 2350064) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій у суму 27218 (двадцять сім тисяч двісті вісімнадцять) гривень 15 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03.07.2014р.

Суддя А.В. Руденко