Рішення № 39657963, 04.07.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua __________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

04 липня 2014 року Справа № 913/576/14

Провадження № 24/913/576/14

За позовом Приватного підприємства "Металург-Інвест", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод", м. Стаханов Луганської області

про спонукання виконати певні дії

Колегія суддів у складі: Рябцева О.В. - головуючий, Лісовицький Є.А., Яресько Б.В.

Секретар судового засідання Сідорова О.А.

у засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Рябокобиленко К.С. - предст. за дов. від 24.12.2013 № 12590.

Позивачем заявлена вимога про спонукання ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" вивезти з території ПП "Металург-Інвест" неякісний товар (продукцію умисно пошкоджену, з порушенням геометрії виробу) за рахунок відповідача.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що на підставі договору від 11.11.2013 № 11/11/13 та видаткової накладної від 13.11.2013 № ВЗ-0001398/1192 одержав від відповідача товар на загальну суму 23699 грн. 99 коп. При прийманні товару виникли претензії по якості товару, у зв'язку з чим складено Акт приймання продукції з якості та комплектності від 13.11.2013 № 28 відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція № П-7). Відповідач запрошувався для участі у прийманні товару, однак його представник не з'явився. На листування з приводу поставки неякісної продукції відповідач відповіді не надав. На підставі ст.ст. 39, 218, 268, 269, 270 ГК України позивач вважає обґрунтованим своє право на вимогу повернення умисно пошкодженого поставленого товару відповідачу за рахунок відповідача.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що отримав від позивача акт від 13.11.2013 № 28, в якому йдеться про інший товар, який поставлявся на підставі накладної від 13.11.2013 № ВЗ-0000007/1193. Будь-яких претензій щодо поставки неякісної продукції за накладною від 13.11.2013 № ВЗ-0001398/1192 від позивача на адресу відповідача не надходило. Крім того, відповідач зазначає, що в порушення п. 2.2 договору позивач не викликав представника постачальника та не надав у якості підтвердження невідповідності якості продукції акта експертизи, складеного торгово-промисловою палатою за місцезнаходженням покупця. Складений позивачем акт від 13.11.2013 № 28 не відповідає вимогам п. 29, п. 31 Інструкції № П-7.

У зв'язку зі складністю спору розпорядженням голови суду від 13.05.2014 для розгляду справи призначено колегію у складі суддів: Рябцева О.В. - головуючий у колегії, Ворожцов А.Г., Лісовицький Є.А.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання після створення колегії представників сторін суд не перейшов до розгляду спору по суті новим складом суду.

У судовому засіданні 03.06.2014 представник позивача надав усні пояснення суду, що 30.05.2014 направив поштою суду та відповідачу заяву про зміну позовних вимог, втім суд вказану заяву не отримав, тому в цьому судовому засіданні суд не приступив до розгляду справи по суті та відклав розгляд справи.

04.06.2014 до канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, в якій просить:

- визнати договір на поставку металопродукції від 11.11.2013 № 11/11/13 частково невиконаним;

- стягнути з відповідача витрати на проведення товарознавчої експертизи, яка проведена Дніпропетровською торгово-промисловою палатою, у розмірі 1200 грн. 00 коп.;

- стягнути з відповідача 568 грн. 80 коп. за зберігання поставленого неякісного товару.

На обґрунтування заяви позивач вказує, що внаслідок поставки відповідачем неякісної продукції, він не прийняв її до обліку. Факт невідповідності продукції діючим нормам підтверджено висновком товарознавчої експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати від 22.04.2014 (висновок одержано позивачем після порушення провадження у цій справі). Листом від 08.02.2014 № АП-0033/14 позивач повідомив постачальника, що товар прийнятий на зберігання і нарахована сума орендної плати за невивезений товар у сумі 284 грн. 40 коп., яку він вимагає терміново сплатити.

Розпорядженням голови суду від 24.06.2014 у зв'язку з відпусткою судді Ворожцова А.Г. здійснено заміну у складі колегії суду, а саме: виключено зі складу колегії суддю Ворожцова А.Г. та введено до складу колегії суддю Яресько Б.В.

У судовому засіданні 24.06.2014 представники сторін не з'явились.

Судова колегія перейшла до розгляду спору по суті.

Щодо поданої позовної заяви про зміну позовних вимог суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України право позивача на зміну предмету або підстав позову може бути реалізовано лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

За розпорядженням голови суду від 24.06.2014 змінено склад колегії, а отже розгляд справи розпочато заново.

Втім, подана заява не може бути прийнята до розгляду, оскільки за її змістом має місце зміна предмету і підстав позову.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

З урахуванням викладеного суд відмовив у задоволенні заяви про зміну позовних вимог, приєднавши її до матеріалів справи.

У судове засідання 04.07.2014 представник позивача не з'явився, повідомивши по телефону про об'єктивні причини неможливості участі у судовому засіданні. Неодноразово витребувані судом документи позивачем не надано без поважних причин.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено договір від 11.11.2013 № 11/11/13, за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а позивач прийняти і оплатити продукцію згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно п. 2.1 договору якість продукції, що поставляється, повинна відповідати Державним стандартам, вказаним в специфікації, і підтверджуватися сертифікатами якості, якщо інше не вказано в специфікації.

За умовами п. 2.2 договору у разі виявлення невідповідності якості продукції, що поставляється, умовам цього договору покупець повинен протягом двох робочих днів викликати представників постачальника по факсу для спільного складання акта. Якщо постачальник не направить своїх представників протягом 10 робочих днів після отримання виклику покупця або не повідомить в цей же строк дату прибуття своїх представників, невідповідність якості продукції повинна бути підтверджена актом експертизи, складеним торгово-промисловою палатою за місцем знаходження покупця.

В пункті 2.3 договору вказано, що дефекти продукції, які виникли з вини постачальника і виявлені покупцем при прийомці продукції, повинні бути усунуті постачальником за його рахунок.

Поставка продукції відбувається на умовах EXW - склад постачальника м. Стаханов, згідно Інкотермс - 2010.

Відповідно до специфікації № 1 відповідач за видатковою накладною від 13.11.2013 №ВЗ-0001398/1192 поставив позивачу лист 10 ст-09Г2 в кількості 3,792тн на загальну суму 23699 грн. 99 коп.

При здійсненні приймання продукції на власному складі позивач встановив, що одержана продукція має дефекти.

Згідно доводів позивача, які заперечуються відповідачем, він по телефону викликав представника відповідача, однак останнім ця вимога проігнорована.

13.11.2013 позивач в односторонньому порядку склав акт № 28 приймання продукції за якістю і комплектністю, в якому зазначено, що приймання продукції відбулось відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Згідно доводів позивача 14.11.2013 ним направлено відповідачу вищевказаний акт і претензію № АП-120/13, в якій він вимагає у зв'язку з поставкою неякісної продукції зв'язатись з керівництвом ПП "Металург-Інвест" для врегулювання даного питання і перерахунку вартості повернутих виробів.

В якості доказів направлення надано фіскальний чек від 14.11.2013 штриховий кодовий ідентифікатор № 4900010177281.

21.11.2013 позивач направив відповідачу лист № АП-0125/13, в якому він вимагає направити уповноважену особу ПАТ "Стахановський вагонобудівний завод" для фіксації і складання двостороннього акта, оскільки постачальник ігнорує повідомлення електронною поштою, телефоном і факсом.

Також заявлена вимога забрати пошкоджені вироби "Лист 10 ст09Г2".

В якості доказів направлення надано фіскальний чек від 21.11.2013, штриховий кодовий ідентифікатор 4900010177281.

Відповідач зазначає, що не одержував вказаної кореспонденції. Ним було одержано кореспонденцію, відправлену 21.11.2013 і ця кореспонденція не стосується предмету даного спору. Відповідачем надані відповідні докази, які позивачем не спростовані.

Обставини справи свідчать, що даний спір виник у зв'язку з поставкою відповідачем неякісної продукції за договором поставки.

Правове регулювання поставки визначено в главі 30 параграфа 1 "Поставка" Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, а за змістом ст. 14 цього Кодексу цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Статтею 268 ГК України врегульовано, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

В договорі поставки сторони домовились, що у разі поставки неякісної продукції, дефекти продукції, що виникли з вини постачальника і виявлені покупцем при прийманні продукції, повинні бути усунуті постачальником за його рахунок.

Отже, ст. 268 ГК України і договором визначено можливі способи захисту прав покупця. Закон і договір не містять право покупця вимагати у постачальника забрати неякісну продукцію, покупцю достатньо відмовитись від її одержання, а у разі, якщо постачальник не розпорядився товарами у 10-денний строк, покупець має право реалізувати їх або повернути виробникові самостійно.

Позивач не вправі вимагати від відповідача вчинення дій, які не передбачені законом або договором.

Крім того, позивач не конкретизував свої позовні вимоги щодо назви, марки, кількості, вартості продукції.

У зв'язку з тим, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, у задоволенні позову слід відмовити.

Наданий в ході розгляду справи висновок товарознавчої експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати від 22.04.2014 одержаний позивачем в ході розгляду даного спору і приєднаний до матеріалів справи, судом не оцінюється, оскільки з огляду на неправильно обраний спосіб захисту порушеного права, не впливає на вирішення спору і може бути повернутий позивачу відповідно до ст. 40 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позову в сумі 1218 грн. 00 коп. покладається на позивача.

Надмірно сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 609 грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Металург-Інвест" до Публічного акціонерного товариства "Стахановський вагонобудівний завод" про спонукання виконати певні дії відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 08.07.2014.

Головуючий суддя О.В.Рябцева

Суддя Є.А.Лісовицький

Суддя Б.В.Яресько