Ухвала суду № 39656476, 04.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 липня 2014 року м. Київ В/800/2927/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Бутенка В.І.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, третя особа: начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Присяжнюк Микола Васильович, Івано-Франківський міський центр зайнятості про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання провести нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, третя особа: начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Присяжнюк Микола Васильович, Івано-Франківський міський центр зайнятості про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання провести нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, а касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, третя особа: начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Присяжнюк Микола Васильович, Івано-Франківський міський центр зайнятості про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання провести нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зокрема, заявник посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2011 року (№К-33786/10), постанову Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2010 року (№К-5866/10), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2014 року (№К/800/53319/13), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року (№К/800/31102/13), постанову Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року (№К/800/17692/13), ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2014 року (№К/800/51811/13) як на підставу для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року.

Відповідно до положень статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно з статтею 235 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, та постанови Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2011 року (№К-33786/10), постанови Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2010 року (№К-5866/10), ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 березня 2014 року (№К/800/53319/13), ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року (№К/800/31102/13), постанови Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року (№К/800/17692/13), ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 березня 2014 року (№К/800/51811/13), на які скаржник посилається як на підставу перегляду справи, - вони постановлені за результатами вирішення подібних правовідносин.

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви та приєднаних до неї додатків, обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи, що не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що зазначена справа не може бути допущена до перегляду Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, третя особа: начальник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області Присяжнюк Микола Васильович, Івано-Франківський міський центр зайнятості про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання провести нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, в порядку перегляду по цій справі постанови Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Білуга

В.І. Бутенко

О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній