Ухвала суду № 39656208, 24.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/11565/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року

у справі №815/4841/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0006771710 та №0006781710 від 18 червня 2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0006771710 від 18 червня 2013 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 8409,27грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №0006771710 від 18 червня 2013 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 93502,25 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №0006781710 від 18 червня 2013 року в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 86071,81 грн.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

За підсумками перевірки складено акт №1726/17-128/НОМЕР_1 від 31 травня 2013 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог ст.138, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 779995,51грн.; а також п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01 листопада 2011 року, що потягло заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 88975,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 04 січня 2011 року між ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ» (постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір поставки №03/2011, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити харчові добавки та спеції для харчової промисловості в порядку та на умовах, обумовлених у цьому договорі та відповідних документах на відпуск товару (рахунок, накладна).

На виконання зазначеного договору сторонами за договором складались заявки на поставку товару, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні. До того ж, позивачем були надані докази оплати ним поставленого товару у вигляді відповідних платіжних доручень.

На думку податкового органу існує розбіжність у правильності визначення витрат позивача, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу у 2011 році на суму 435698,55грн. Дана розбіжність виникла у зв'язку з невизнанням за 2011 рік витрат, які виникли в результаті придбання ФОП ОСОБА_1 товарів у ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ та включення до складу витрат податок на додану вартість, сплачений до бюджету.

Позивачем, в свою чергу, було визнано неправомірність включення у 2011 році до складу витрат податку на додану вартість сплаченого до бюджету у розмірі 24463,00грн. та правомірність нарахування штрафу у розмірі 510,00грн. за порушення порядку ведення книги обліку доходів та витрат, також ним було визнано правомірність донарахування відповідачем у 2012 року суми недоплати податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 5468,61грн., штрафу у розмірі 1367,15грн., а загалом у 2012 році 6835,76грн.

Також позивач погодився з нарахуванням податковим органом штрафу за несвоєчасне подання звітності у розмірі 340,00грн. за вересень 2011 року та за січень 2012року.

Крім того, позивачем визнана помилка щодо включення до складу податкового кредиту у грудні 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 1254,00грн. за податковими накладними №1759 від 16 грудня 2011 року від ТОВ «Есаром Юкрейн» та №4879 від 26 грудня 2011 року від ТОВ зі 100% ІК «Шаллер-Київ».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податковий орган не ставив під сумнів та не оспорював факт перерахування ФОП ОСОБА_1 - ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ» грошових коштів згідно з наявними у справі платіжними дорученнями.

Так, в акті податкової перевірки зазначено, що розрахунки з контрагентами здійснювались позивачем у безготівковій формі шляхом зарахування (списання) коштів на банківський рахунок суб'єкта господарської діяльності, серед контрагентів з якими здійснювались розрахунки зазначено і ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ». В даному документі відсутня інформація про наявність заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ».

Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що платіжні доручення є електронними документами, в яких зазначена позначка часу за допомогою послуги фіксування часу.

За змістом п.2 та п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу» наявність на електронних документах позначки фіксування часу виключає можливість вносити до електронних документів зміни після надання послуги фіксування часу.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу».

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа, як доказу, не може заперечуватись виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність доказів перерахування грошових коштів позивачем - ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ»

Стосовно відсутності факту перевезення товару, то судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається із видаткових накладних, що середня маса вантажу, що перевозилась позивачем складає 421 кг, що відповідає технічним можливостям його транспортного засобу.

Крім того, у перевіряємому періоді позивач здійснював наступні види господарської діяльності: оптова торгівля харчовими добавками. Вид діяльності за КВЕД 46.90. неспеціалізована оптова торгівля. В свою чергу відповідачем не оспорювався факт здійснення позивачем оптової торгівлі харчовими добавками (придбання та їх реалізації третім особам).

Так, в зазначеному документі було встановлено структуру валових доходів позивача у сумі 4017,70грн. (100%), яка сформувалась за рахунок торгово-посередницької діяльності підприємця, встановлено та підтверджено фактичність реалізації придбаного ним товару третім особам.

Факт реалізації такого товару підтверджується наступними доказами.

Придбавши в червні 2011 року у ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ» харчові добавки, в тому ж місяці ФОП ОСОБА_1 реалізував вказаний товар своїм контрагентам покупцям (ТОВ «Одеський м'ясопереробний завод», ЧП «Грин Стар», ПрАТ «Вікторія»), що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Реалізація у травні 2011 року, придбаного ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ», товару також підтверджується відповідними видатковими накладними.

Реалізація у січні 2011 року придбаного ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ» товару підтверджується видатковою накладною №0411-1 від 04 січня 2011 року, у лютому 2011 року - видатковими накладними №009 від 21 лютого 2011 року, №0202111 від 02 лютого 2011 року та №013 від 28 лютого 2011 року.

Реалізація придбаного ФОП ОСОБА_1 товару у ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ» також підтверджується відповідними видатковими накладними.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що вищевказані документи не були надані до суду першої інстанції, оскільки були надані до перевірки органу податкової служби і жодних сумнівів щодо їх дійсності, реальності та зв'язку з господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 не виникало.

Також слід вказати, що відсутність у позивача у власності складського приміщення або відсутність оренди такого приміщення не може слугувати підставою відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ФЕТТ-ЛАЙТ», оскільки придбаний товар одразу доставлявся контрагентам - покупцям.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом так і не було надано жодних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, які є сторонами спірних правочинів.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ О.В.Муравйов