Постанова № 39655076, 01.07.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 р. Справа №805/5417/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі суддіМаслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Заднепровській В.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Волноваського району

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі

Головного управління Мідоходів у Донецькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Волноваха)

про стягнення коштів, -

за участю

представників сторін: від прокурора - не з'явився

від позивача - Майдиков С.Б.

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Волноваського району (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 56 388,92 грн.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не надав

Прокурор обґрунтовував позовні вимоги наступним. Податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого згідно податковим декларація з податку на додану вартість за грудень 2012року, січень-лютий 2014року, податкового повідомлення - рішення від 09.01.2014року №0000071701 у сумі 56 388,92грн. На теперішній час податковий борг відповідача у сумі 56 388,92грн. залишається несплаченим.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв чи клопотань до суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець Волноваською районної державною адміністрацією Донецької області 22.08.2008року за номером 2 239 000 0000 002350, ідентифікаційний код НОМЕР_1, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія НОМЕР_2. Відповідач зареєстрована платником податку на додану вартість 09.12.2011року, що підтверджується Свідоцтвом НОМЕР_3 Серія НОМЕР_4.

У відповідача виникла заборгованість з податку на додану вартість у зв'язку із наступним:

- податкова декларація з податку на додану вартість від 08.01.2014року за грудень 2013року на суму 361грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 10.02.2014року за січень 2014року на суму 636грн.;

- податкова декларація з податку на додану вартість від 14.03.2014року за лютий 2014року на суму 1408грн.;

- податкове повідомлення - рішення №0000071701 від 09.01.2014року за основним платежем на суму 45 181грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 11 295,25грн.

Таким чином, з урахуванням сплати у сумі 2 492,33грн. відповідач має заборгованість у сумі 56 388,90грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки та розрахунком податкової заборгованості.

25.01.2014 року позивачем була складена податкова вимога форми «Ф» № 1-17 на суму 63 603,45грн., яка була надіслана відповідачеві поштою та отримана особисто 28.01.2014року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем особисто, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Суду не надано доказів щодо оскарження вказаної вимоги та податкового повідомлення - рішення у судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, прямо передбачено законом.

Так, у відповідності п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом, з податку на додану вартість, є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пп. 14.1.39 п. 49.1 ст. 49 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України)

Доказів сплати податкової заборгованості суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, зокрема, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 56 388,92грн. до державного бюджету на п/р - 31111029700179, код платежа - 14010100, банк ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО - 834016, ОКПО 37980308.

Вступна та резолютивні частина постанови проголошена у судовому засіданні 01.07.2014року у присутності представника позивача.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07.07.2014року.

Суддя Маслоід О.С.