Рішення № 39653883, 02.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2014 р.Справа № 916/2176/14

За позовом: Приватного підприємства „ШИНА ЛЮКС"

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба"

про стягнення 63996,80грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Глазов О.О. довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 02.07.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: Глазов О.О. довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Приватного підприємства „ШИНА ЛЮКС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба" про стягнення заборгованості за договором №25/10 від 25.10.2012р. в сумі 63996,80грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2014р. було порушено провадження по справі №916/2176/14.

05.06.2014р. позивач звернувся до господарського суду із заявою в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України про забезпечення позову, відповідно якої просить суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладання арешту на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 63996,80грн.

В задоволені вищезазначеної заяви судом було відмовлено, з огляду на його необґрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 10.06.2014р. відзив на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.06.2014р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

25.10.2012р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Дружба" (Покупець) та Приватним підприємством „ШИНА ЛЮКС" (Продавець) був укладений договір №25/10 (далі договір).

Розділом 1 договору передбачено, що за даним договором буде реалізовуватися товар - автомобільні шини, акумулятори (п.1.1 договору). Кількість, марка, ціна товару, визначаються в документах, що підтверджують продаж кожної партії товару (п.1.2 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р. (розділ 6 договору). Додатковою угодою до договору сторони погодили продовжити строк дії договору на один рік до 31.12.2013р.

Місце передачі товару: склад продавця (п.3.1 договору). Товар вважається придбаним /проданим з моменту передачі на склад продавця (п.3.3 договору).

Плата за товар справляється покупцем згідно рахунку (п.5.1 договору). Ціна на товар встановлюється на момент продажу, з урахуванням знижок, якими користуються покупцем (п.5.2 договору). Продаж оформлюється видатковими та податковими накладними (п.5.3 договору).

Позивач вказує що свої зобов'язання за договором виконав належним чином реалізував відповідачу товар у кількості 40 автомобільних шин 260R508(9 00R20) 140/137К (ИН-142БМ) 14сл. Вартість реалізованого товару склала 73996,80грн.

Факт реалізації зазначеного товару підтверджується: рахунком-фактури ПП №0447 від 17.05.2013р., видатковою накладною від 20.05.2013р. №ПП00000319, податковою накладною №27 від 20.05.2013р. та довіреністю представника СТОВ „Дружба" на отримання відповідного товару №15 від 16.06.2013р. (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо розрахунку за отриманий товар не виконав, за отриманий товар розрахувався частково лише в сумі 10000грн. в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 63996,80грн.

Крім того, позивач зазначає, що між сторонами по справі був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 63996,80грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання за договором №25/10 від 25.10.2012р. щодо розрахунку за придбаний товар Приватне підприємство „ШИНА ЛЮКС" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №25/10 від 25.10.2012р. в сумі 63996,80грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповільністю „ДРУЖБА" (66215, Одеська область, Савранський район, с. Осички, вул. Івана Франка, 56; код:30029647) на користь Приватного підприємства „ШИНА ЛЮКС" (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 23; код:36232664) 63996 (шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість)грн. 80 коп. основного боргу за договором №25/10 від 25.10.2012р. та 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 07.07.2014р.

Суддя Погребна К.Ф.