Постанова № 39653009, 17.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р. Справа № 804/6962/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Коляда О.О.

представник відповідача - Кисельов А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення

№0000011502 від 15.01.2014р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення

№0000021502 від 15.01.2014р.;

- стягнути з Відповідача 90%судового збору в дохід держави у розмірі 1644,30 грн.;

- стягнути з Відповідача витрати на оплату судового збору на користь Позивача у

сумі 182,70 грн.

В обгрутовання позову позивач зазначив, що оскаржуваніподаткові повідомлення-рішення про сплату суми штрафу з земельного податку з юридичних осіб є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки відповідач зробив в акті камеральної перевірки невірні висновки щодо несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з земельного податку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, в обґрунтування заперечень зазначив, що камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ»була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства та спірні податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 23368027) (далі - ТОВ «ВІВАТ», або позивач) перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, або відповідач) з 10.07.1995р.

Головним державним ревізором-інспектором відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Скриль Е.Г.ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності по земельному податку зазвітний податковий період 2013 року податкова декларація за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за результатами якої складено акт від 05.12.2013р. №633/151/23368027, відповідно до змісту якого відповідач дійшов висновків, що в порушення п.57.1 ст.57 ПК України ТОВ «ВІВАТ» несвоєчасно сплатило грошові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік на загальну суму 20558,26 грн., в т.ч. на суму 8257,47 грн. із затримкою строків сплати до 30 днів та на суму 12300,70 грн. із затримкою строків сплати більше 30 днів, а саме «самостійно визначене платником грошове зобов'язання збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод»:

- суму 6491,98 грн. з граничним терміном сплати 02.03.2013р. було прострочено на 23, 52, 82, 88 днів і було сплачено 26.03.2013р. 340,57 грн., 24.04.2013р. 340,57грн., 23.05.2013р. 340,57 грн., 29.05.2013р. 5127,67 грн.;

- суму 6491,98 грн. з граничним терміном сплати 30.03.2013р. було прострочено на 59 днів і сплачено 29.05.2013р. у сумі 6491,98 грн.;

- суму 6491,98 грн. з граничним терміном сплати 30.04.2013р. було прострочено на 28, днів і сплачено 29.05.2013р. у сумі 6491,98 грн.;

- суму 340,57 грн. з граничним терміном сплати 05.06.2013р. було прострочено на 12 днів і сплачено 18.06.2013р. у сумі 256,70 грн.;

- суму 340,57 грн. з граничним терміном сплати 30.06.2013р. було прострочено на 21 день і сплачено 22.07.2013р. у сумі 298,88 грн.;

- суму 340,57 грн. з граничним терміном сплати 30.07.2013р. було прострочено на днів і сплачено 12.08.2013р. у сумі 299,88 грн.;

- суму 340,57 грн. з граничним терміном сплати 30.08.2013р. було прострочено на днів і сплачено 13.09.2013р. у сумі 300,71 грн.;

- сума 340,57 грн. з граничним терміном сплати 30.09.2013р. було прострочено на

12 днів і сплачено у сумі 301,42 грн.

На підставі акту перевірки, 15 січня 2014р. ТОВ «Віват» винесено податкові повідомлення-рішення Форми «Ш» за №0000011502 про сплату штрафу за земельний податок з юридичних осіб у сумі 825,74 грн. та №0000021502 про сплату штрафу за земельний податок з юридичних осіб у сумі 2460,14 грн.

Позивач не погоджуючись з фактами викладеними в Акті, надав заперечення на Акт №140 від 16.12.2013р., в якому вимагав скасувати висновки Акту, але у своїй відповіді на заперечення від 20.12.3013р. №11102/10/152 відповідач залишив результати перевірки без змін. Також, позивач оскаржував в адміністративному порядку і податкові повідомлення-рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та до Міністерства доходів і зборів України, проте рішеннями зазначених органів скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Суд вважає, що в акті камеральної перевірки перевіряючим був зроблений неправомірний висновок про порушення ТОВ «ВІВАТ» п.57.1 ст.57 ПК України щодо несвоєчасної сплати грошових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб за 2013 рік з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та в строки, визначені податковим законодавством.

Згідно до п. 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 286.1 ст.286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

Згідно з п. 286.3 статті 286 Податкового кодексу України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітнім.

Відповідно до п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації за поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як було встановлено, позивач не є платником збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод.

04.02.2013р. позивач подав до відповідача податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, з відміткою про орендну плату, але помилково суму зобов'язань з орендної плати за землю в розмірі 6491,98 грн. платник податків зазначив рядку 5 декларації (нараховано земельного податку на 2013), а не в рядку 13 (нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2013).

Тому,позивачем 29.05.2013р. було подано уточнюючий розрахунок орендної плати за землю та в рядку 9 нараховано до зменшення податкові зобов'язання по земельному податку, які були раніше помилково нараховані.

Таким чином, платник податків не допускав порушення терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з плати за землю, а допустив методологічну помилку, що не призвела до зменшення розрахунків з бюджетом.

Крім того, у відповідача відсутня інформація для обчислення сплати земельного податку у розмірі 6491,98 грн., а тому твердження про порушення строків сплати зазначених сум не підтверджується податковою звітністю.

Суд вважає, що допущені платником податків помилки в податковій декларації з плати за землю не можуть прирівнюватися до такої інформації, оскільки вони були виправлені уточнюючим розрахунком до декларації з плати за землю від 29.05.2013р. №9031236742.

Також, земельний податок нараховано за кожний місяць 2013 року у розмірі 340,57 грн. і на час слухання справи сплачено вчасно в повному обсязі.

Вищезазначене підтверджено проведеною на вимогу суду звіркою між сторонами, а саме: актом № 3822-30 від 13.06.2014р. по сплаті земельного податку з юридичних осіб та актом № 3824-30 від 13.06.2014р. по сплаті орендної плати з юридичних осіб. Згідно цих актів розбіжностей по сплаті до бюджету за даними органу ДПІ та за даними платника не виявлено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуванихрішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язка з чим вониє протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1872 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 182 грн. 70 коп., що підтверджується квитанцією № k14/G/33 від 16 травня 2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому, згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 182 грн. 70 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86,94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014р. № 0000011502, винесене у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.01.2014р. № 0000021502, винесене у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» (і.к. - 23368027) суму судового збору в розмірі 182 грн. 70 коп. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» згідно квитанції № k14/G/33 від 16 травня 2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков