Вирок № 39650996, 08.07.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/356/14

Справа№754/9379/14-к

Вирок

Іменем України

08.07.2014

Місто Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі :

головуючий - суддя Котович О.Л.,

секретар - Опішняк М.П.,

з участю прокурорів Моісеєнко С.В., Петренко О.М.,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12014100030001853 за ч.2 ст.121 КК України відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, не маючого судимості згідно ст.89 КК України,

ВСТАНОВИВ :

22 лютого 2014 року біля 7 годин в інтернет-кафе на пр.Маяковського, 95 м.Києві ОСОБА_5 в ході конфлікту на грунті особистої неприязні наніс ОСОБА_6 невстановленим твердим тупим предметом не менше двох ударів по голові і умисно заподіяв ОСОБА_6 при цьому : легке тілесне ушкодження - садно в ділянці верхньої губи і небезпечне для життя тяжке тілесне ушкодження - відкриту черепно-мозкову травму у вигляді ушкодження шкіри та м'яких тканин голови, перелому склепіння та основи черепу, крововиливу над і під оболонки, в тканину мозку, що обумовили розвиток набряку-набухання головного мозку, і від цієї відкритої черепно-мозкової травми ОСОБА_6 помер в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2 року

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, яке передбачено ч.2 ст.121 КК України і полягає в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто, умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в суді доказами, обсяг яких визначений судом за погодженням з учасниками судового провадження.

Так, ОСОБА_5 в суді вину не визнав і від дачі показань відмовився. В судових дебатах обвинувачений показав, що в кафе потерпілий і свідок вели себе по хамськи, конфлікт з потерпілим відбувся швидко протягом 2-3 секунд, він ледве встиг зняти свої окуляри і їх відразу розняли охоронник і дівчина. Він не міг з такою силою вдарити потерпілого, щоб той помер, а тому до смерті потерпілого він не причетний.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді показала, що ввечері 21 лютого 2014 року після святкування в колі сім'ї її дня народження молодший син ОСОБА_6 пішов гуляти біля 20 годин. 22 лютого 2014 року біля 3 годин ночі вона зателефонувала сину на мобільний телефон, запитала як справи і син наче жартуючи відповів, що погано, розсміявся і вона відключила зв'язок. Вранці після уходу старшого сина на роботу біля 7 годин вона почула, що хтось увійшов до квартири, покликала ОСОБА_6, але ніхто не обізвався. Коли вона вийшла зі спальні, то побачила в квартирі невідомого чоловіка, який повідомив, що привіз ОСОБА_6, віддав їй ключі від квартири, просив перевірити наявність у ОСОБА_6 особистих речей. Чоловік сказав, що він охоронник і його попросили привезти ОСОБА_6 додому, про обставини події нічого не розповідав. ОСОБА_6 лежав на ліжку з слідами крові на губі і з носа без ознак життя. Вона викликала швидку медичну допомогу, ОСОБА_6 доставили в лікарню і він там помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року не приходячи до свідомості.

Свідок ОСОБА_7 в суді показав, що дружив з ОСОБА_6 з дитинства, 21 лютого 2014 року вони зустрілись біля 21 години, пройшлись по пр.Маяковського до райадміністрації, по дорозі ОСОБА_6 двічі телефонував ОСОБА_8 і вони мали зустрітись.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що ОСОБА_6 ОСОБА_6 знав 6-7 років, стосунки були дружні. Обвинуваченого ОСОБА_5 знає як раніше судимого по попередній роботі в міліції. 21 лютого 2014 року біля 22 годин йому зателефонував ОСОБА_6 і запропонував зустрітись, щоб відпочити. Він запросив ОСОБА_6 до себе додому і той приїхав біля 1 години 22 лютого 2014 року з пляшкою коньяку. У нього дома була горілка, вони вжили алкоголь і вирішити їхати на дискотеку на таксі. На вул.Драйзера, 8 в клубі "Атаман" їм не сподобалось і вони поїхали в клуб "Калинка-малинка" на пр.Маяковського. Там пробули до 5 годин і пішли після закінчення грошей. В зв'язку з матеріальною скрутою він заклав свій мобільний телефон в ломбард на паспорт ОСОБА_6, отримав 2000 гривень і вони поїхали в інтернет-кафе на пр.Маяковського, 95 маршруткою, щоб випити і пограти в ігри, прибули туди біля 6 годин. Там знаходився ОСОБА_5, який сидів за комп'ютером, через проміжок часу не більше 5 хвилин піднявся, підійшов до них і у ОСОБА_5 зі ОСОБА_6 відразу почався конфлікт. Вони ображали один одного "мусором" і "зеком", нецензурною лайкою і ОСОБА_5 раптово наніс ОСОБА_6 удар правою рукою в голову і ще кілька швидких ударів в голову, від яких ОСОБА_6 упав на підлогу. До падіння ОСОБА_6 отримав 2-3-4 удари, точної кількості він назвати не може, але їх було декілька, в усякому разі не менше двох. Йому здалось, що у ОСОБА_5 в руці був якийсь предмет. Поряд знаходився охороник кафе і касирка, вона ж бармен. ОСОБА_6 у відповідь ударів не наносив. ОСОБА_6 посадили на стілець, касирка дала йому лід під око, на запитання про стан здоров'я ОСОБА_6 відповідав, що все нормально і хотів їхати додому. В туалеті ОСОБА_6 мив обличчя. Охоронник викликав таксі, він дав охороннику 50 гривень на дорогу і той повіз ОСОБА_6 додому. Сам він не повіз ОСОБА_6 додому, оскільки той хотів їхати сам, самостійно стояв на ногах, був при пам'яті. Від моменту отримання ударів до від'їзду ОСОБА_6 додому пройшло 20-30 хвилин. Він побув в кафе ще біля 30 хвилин і теж пішов додому. Перед ним з кафе пішов ОСОБА_5 Вони весь цей час не спілкувались. Коли охоронник повернувся в кафе, то повідомив, що все нормально і він доставив ОСОБА_6 додому. Приблизно через годину-півтори йому зателефонували з міліції, він повернувся в кафе, де вже були працівники міліції, і він розповів їм про відомі йому події тієї ночі.

Свідок ОСОБА_9 в суді показала, що з 10 годин 21 лютого 2014 року до 10 годин 22 лютого 2014 року вона підміняла відсутнього касира (бармена) в інтернет-кафе на пр.Маяковського, 95 в м.Києві на прохання адміністратора ОСОБА_10. Тоді вона вперше працювала в тому кафе, потерпілого ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_5 до того часу не знала. До її обов'язків входило отримувати від відвідувачів і рахувати гроші, продавати каву і алкоголь. ОСОБА_5 грав на комп'ютері всю ніч, пив тільки каву, був тверезий. Вранці біля 5-6 годин до кафе прийшов ОСОБА_6 з ОСОБА_8 в окулярах, обидва були нетверезі, замовили коньяк і випивали кілька разів по 50 г. ОСОБА_8 грубив їй в зв'язку з відсутністю лимону, вимагав викликати хазяїна, чоловіки лаялись нецензурно. Вона зрозуміла, що ці відвідувачі були знайомі з ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_8 запрошував того випити разом за народження дочки ОСОБА_5, але той відмовився. Хтось з них потягнув за куртку ОСОБА_5, той відштовхнув ОСОБА_8 і далі все відбулось дуже швидко. ОСОБА_5 став відходити від ОСОБА_6 і розмахував руками, бився з ОСОБА_6, вони махали руками. Охоронник попросив їх розняти і вона відтягнула ОСОБА_5 від ОСОБА_6 Далі ОСОБА_6 сів за стійку бару, а ОСОБА_8 пішов грати у комп'ютер і попросив охоронника відвезти ОСОБА_6 додому. ОСОБА_5 теж сів грати. Пройшло біля 30 хвилин і ОСОБА_6 з охоронником пішов з кафе. Вона не бачила, щоб ОСОБА_6 падав, тілесних ушкоджень на ньому не бачила, допомогу не надавала, лід не давала. В кафе було ще двоє відвідувачів, схожих на наркоманів, вони сипали якийсь порошок. ОСОБА_6 ні з ким більше не бився. В той же день в іншому закладі на вул.Лаврухіна, де вона теж підміняла відсутнього працівника, до неї звернулись колишні і діючі працівники міліції - товариші ОСОБА_6, повідомили про його перебування у лікарні в комі, просили дати показання проти ОСОБА_5, пропонували гроші.

Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що в ніч на 22 лютого 2014 року він працював охоронником в інтернет-кафе на пр.Маяковського, 95 в м.Києві і до цього часу не знав потерпілого ОСОБА_6 і обвинуваченого ОСОБА_5 В кафе була касирка ОСОБА_12, яка вживала коньяк з ОСОБА_5, і ще три чоловіка. Біля 7 годин в кафе прийшли нетверезі ОСОБА_6 і ОСОБА_8, якого він також не знав і не бачив, але чув про цього чоловіка як про віп-клієнта, якому відпускають в борг. Прибулі клієнти поводились шумно, не зачинили за собою вхідні двері, зайшов холод і їм зробив зауваження ОСОБА_5, що сидів з вечора минулої доби. Вони виявились знайомі між собою, почали лаятись відразу, але згодом заспокоїлись. Він пішов виносити сміття з кафе, потім курив на вулиці біля вхідних дверей і почув з середини шум бійки, забіг в приміщення. Там відбувалась бійка, але хто кому наносив удари він не зрозумів, став між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ОСОБА_8, розборонив їх. Касирка ОСОБА_12 принесла лід до голови ОСОБА_6, а він дав паперові хустки. ОСОБА_6 сам ходив умиватись в туалет, а потім сів біля барної стійки. Потім почалась друга хвиля бійки між ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які наносили один одному удари руками і ногами, але це відбулось швидко, касирка на його прохання забрала і відтягнула ОСОБА_5 та зачинила у підсобці. Він бачив, як ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_6 в голову рукою, предмету в руці не бачив, було 3-4 удари. Більше ні з ким в кафе ОСОБА_6 не бився. ОСОБА_6 упав і йому ОСОБА_5 наніс удар ногою в живіт, стоячи ближче до голови ОСОБА_6 Розбороняти бійку допомагали відвідувачі кафе : ОСОБА_13 (раніше судимий), ОСОБА_14, ОСОБА_15 (телефон № НОМЕР_2). У ОСОБА_6 ішла кров з носа, губи, брови. Він на прохання ОСОБА_8 викликав таксі для ОСОБА_6, отримав від ОСОБА_8 50 гривень на дорогу і вони пішли на вулицю. Таксист відмовився їх везти, оскільки ОСОБА_6 був брудний і побитий, і їх повіз інший випадковий водій на автомобілі НОМЕР_1, якого він в наступному сам встановив, опитуючи таксистів. За адресою, повідомленою йому ОСОБА_8, він привіз ОСОБА_6 додому і той сам пішов в будинок. Вони піднялись ліфтом на поверх, там ОСОБА_6 не зміг самостійно влучити ключем до замка і двері відчинив він. По дорозі ОСОБА_6 ніде не падав і головою не бився. В квартирі ОСОБА_6 відразу пішов до кімнати наліво, а з іншої кімнати вийшла жінка, якій він віддав ключі і повернувся на таксі в кафе. Там ще залишались ОСОБА_8 і ОСОБА_5, вони сиділи окремо, спілкувались. ОСОБА_5 невдовзі пішов, він пішов біля 9 годин, а ОСОБА_8 залишився.

Свідок ОСОБА_16 в суді показав, що працює таксистом і вранці 22 лютого 2014 року, можливо в 6-7-8 годин, коли вже було видно, він отримав від диспетчера замовлення на рейс з кінця пр.Маяковського на пр.Маяковського, 11 і назад. По виїзді на замовлення він побачив на зупинці громадського транспорту двох чоловіків. Один з них підійшов до нього, а другий сидів на лаві і був побитий, мав кров на обличчі. Цей чоловік був у свідомості, говорив до нього, що все нормально. Він заблокував двері свого автомобіля і відмовився виконувати замовлення, оскільки має право не обслуговувати нетверезих пасажирів. Перший чоловік підійшов до іншого автомобіля таксі, який стояв неподалік. Він чув, як той водій запитав у чоловіка, куди треба їхати. Наступних подій він не бачив, оскільки поїхав з того місця і повідомив диспетчера про відмову від замовлення. Описати чоловіків він не може.

За протоколом огляду місця події і фотознімками від 22.02.2014 року інтернет-кафе на пр.Маяковського, 95 в м.Києві має один зал з баром і барною стійкою, обладнаний 10 комп'ютерами на столах як окремі робочі місця, біля вхідних дверей виявлено пляму бурого кольору, з якої зроблено змив.

За протоколом огляду від ІНФОРМАЦІЯ_2 року труп ОСОБА_6 знаходився в морзі Киїської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з ознаками надання медичної допомоги.

За висновком експерта № 695/2 від 12.05.2014 року у ОСОБА_6 було виявлено крововилив в шкіру та м'які тканини лівої половини голови, лінійний та багатоосколковий перелом склепіння та основи черепу, що включає в себе ліву скроневу кістку, лобну та решітчасту кістки, основну кістку зліва, епідуральний крововилив над лівою півкулею мозку, субдуральний крововилив в ділянці передьої та середньої черепних ям зліва, субарахноїдальний крововилив та вогнище забою тканини мозку - в ділянці лівої скроневої частки, добре виражена борозна вдавлення на нижній поверхні півкуль мозочка від краю великого потиличного отвору; цей комплекс ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя; не виключається можливим виникнення даної черепно-мозкової травми 22 лютого 2014 року від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контакту, що не відобразив своїх індивідуальних особливостей в ушкодженнях; смерть ОСОБА_6 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді ушкодження шкіри та м'яких тканин голови, перелому склепіння та основи черепу, крововиливу над і під оболонки, в тканину мозку, що обумовили розвиток набряку-набухання головного мозку; біологічна смерть ОСОБА_6 констатована в стаціонарі лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2 року об 11 годині 55 хвилин; об'єм і характер виявленої травми голови не виключає можливим здійснення потерпілим активних дій, об'єм і характер яких встановити не представляється можливим; при надходженні до стаціонару в крові виявлено 0,94 %о етилового спирту, що могло відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння.

За висновком експерта № 53/695/2 від 03.06.2014 року у ОСОБА_6 крім черепно-мозкової травми, яка призвела до смерті, також було виявлено садно в ділянці верхньої губи, яке виникло від дії тупого предмета (ів) з обмеженою поверхнею контакту і має ознаки легких тілесних ушкоджень; з огляду на розташування ушкоджень в різних анатомічних ділянках голови, характер їх та морфологію, слід вважати, що травмуюча сила діяла в ділянку голови не менш ніж два рази; не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 22.02.2014 року приблизно о 7 годині ранку.

За висновком експерта № 110 від 11.04.2014 року у змиві речовини, вилученому при огляді місця події на пр.Маяковського, 95 в м.Києві, виявлена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6

Змив з слідами крові визнаний речовим доказом постановю слідчого від 15.04.2014 року.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про свою непричетність до смертельного травмування ОСОБА_6 і відсутність наміру позбавити того життя суд відхиляє і розглядає як бажання ухилитись від відповідальності за інкримінований злочин, оскільки, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд виходить з сукупності всіх обставин справи і бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про усвідомлення обвинуваченим суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачення їх суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання, а саме, спосіб трамування ОСОБА_6 шляхом нанесення ударів у життєво важлий орган - голову, характер, локалізацію і тяжкість спричинених тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого і потерпілого, яка передувала злочину, наступну поведінку обвинуваченого, який станом здоров'я ОСОБА_6 не цікавився і заходів до збережння життя не вживав.

Викладені обставини свідчать про спрямованість умислу ОСОБА_5 на заподіяння ОСОБА_6 тяжкої травми, небезпечної для життя.

В судовому засіданні не було встановлено протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого відносно обвинуваченого, які б могли викликати у ОСОБА_5 стан сильного душевного хвилювання, і він на такий стан не посилався.

Таким чином, виключно особисті мотиві і неприязнь до потерпілого, що виникла раптово, керували обвинуваченим при вчиненні злочину. Час виникнення умислу (заздалегідь або раптово) на кваліфікацію злочину і покарання не впливає.

В стані необхідної чи уявної оборони обвинувачений не перебував і від потерпілого не захищався, оскільки з боку потерпілого не було ніякого суспільно небезпечного посягання, яке б вимагало негайного відвернення чи припинення з боку обвинуваченого шляхом нанесення ударів в голову із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Дані про тілесні ушкодження у обвинуваченого суд не отримував.

При судовому провадженні також не встановлено даних за вбивство через необережність, оскільки обвинувачений діяв свідомо і удари в голову потерпілому наніс цілеспрямовано, він усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Показанням допитаних в суді свідків з числа очевидців пригоди про цілеспрямовані удари обвинуваченого в голову ОСОБА_6, вірить суд, вважає їх правдивими і відповідаючими обставинам справи, покладає їх разом з іншими доказами в основу вироку, оскільки ці свідки не зацікавлені в результатах розгляду справи, вони були послідовними, перконливими і неупередженими у своїх показаннях проти обвинуваченого і не мають причин для його обмови.

Показання в суді свідка ОСОБА_17 про те, що свідок ОСОБА_8 в день затримання обвинуваченого признався їй по телефону про обмову ним ОСОБА_5 внаслідок тиску і погроз, суд вважає непереконливими і не приймає з огляду на послідовні і переконливі показання свідка ОСОБА_8 в суді про вчинений обвинуваченим злочин, які узгоджені з іншими доказами в їх сукупності. Обвинувачений після пригоди їй розповів, що в кафе зробив зауваження ОСОБА_8, потім потерпілий почав битись першим і він у відповідь відштовхнув ОСОБА_8 і вдарив потерпілого один раз в обличчя несильно. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 після цієї пригоди вона не бачила.

Поведінка обвинуваченого в делікті та обрана ним в суді позиція захисту відповідають висновку експертів № 88 від 06.05.2014 року, за яким ОСОБА_5 виявляє емоційну лабільність, дратівливість, виверткість, нещирість, схильність надавати інформацію у виключно вигідному для себе ракурсі, претензіозність, вибагливість.

Таким чином, діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і ОСОБА_5 у його вчиненні винен.

При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує обставини, тяжкість, суспільну небезпечність і наслідки злочину, минуле обвинуваченого, його ставлення до скоєного і відсутність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, задовільну характеристику за місцем проживання, неповнолітніх дітей, батьків-пенсіонерів, і призначає для виправлення та попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк необхідної достатності.

Цивільний позов прокурора про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого, суд задовольняє і стягує з обвинуваченого 6828 гривень 30 копійок, які Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги витратила на лікування ОСОБА_6 протягом 15 ліжко/днів, що підтверджено відповідною довідкою.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди суд виходить з наступного :

в ході судового провадження доведена вина відповідача у смерті сина позивача,

свої моральні страждання позивач оцінила в 500000 гривень і у суду немає підстав сумніватися в тому, що саме такий грошовий еквівалент в даному випадку мають моральні страждання потерпілої від смерті і поховання сина, від порушення нормального перебігу життя, від безповоротної втрати дитини і зміни з цією втратою якості життя і сімейних зв'язків,

вимоги позивача не виходять за розумні межі.

Можливість збільшення потерпілою позовних вимог на стадії судового провадження на суму її матеріальних витрат по лікуванню сина КПК України не передбачена і тому ці вимоги позивача суд відхиляє, що не позбавляє потерпілу права стягнути ці кошти в порядку цивільного судочинства без сплати судового збору.

В зв'язку з викладеним підлягають задоволенню тільки вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди на підставі ст.ст.1167, 1168 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Строк відбування ОСОБА_5 покарання обчислювати з 11 березня 2014 року.

До набрання вироком законної сили запобіжним заходом ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 6828 гривень 30 копійок, витрачені на лікування ОСОБА_6

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 500000 гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня проголошення вироку, особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту отримання копії вироку, особою, яка не викликалась в суд - протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий :