Ухвала суду № 39650253, 03.07.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

______________

У Х В А Л А

03 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого: Квятковського А.С.

Суддів: Піскунова В.М., Маринича В.К.

Секретаря судового засідання: Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Рівненської області в м.Рівне апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 28 червня 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жовтня місяця, 25 числа, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

З участю прокурора: Скрипника Р.М.

Захисника-адвоката: ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 28 червня 2014 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу УСБУ в Рівненській області старшого лейтенанта Кухарчука М.П. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, якому пред'явлено підозру за ч.3 ст.305, ч.2 ст.306 КК України на строк 26 липня 2014 року до 18 год. 30 хв.

Одночасно визначено розмір застави в розмірі 200 мінімальних заробітних плат в сумі 243 600 грн.

ОСОБА_2 підозрюється у тому, що на початку жовтня 2012 року з корисливих спонукань, маючи на меті незаконне отримання доходів на постійній основі, організував та очолив стійке злочинне об'єднання в м.Рівне, керівництво яким здійснював з Італійської Республіки, до якого також входили ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з якими попередньо зорганізувався для систематичної контрабанди прекурсорів та психотропних речовин, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю псевдоефедрину в особливо великих розмірах, з метою подальшого виготовлення психотропних речовин - метамфітаміну (первінтину).

ОСОБА_2 діючи у складі організованої групи, до якої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, здійснюючи керівництво даною групою, достовірно знаючи порядок проходження митного контролю, реалізуючи спільний умисел на переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи на території Італійської республіки, використовуючи sim-карту оператора стільникового зв'язку «Tim», шляхом проведення постійних телефонних розмов, надавав вказівки проживаючому у м.Рівне ОСОБА_4 про те, що останній отримуватиме в м.Рівне придбаний ОСОБА_2 у невстановленому слідством місці на території Італійської республіки та у невстановленої слідством особи прекурсорів - псевдо ефедрину.

Для забезпечення виконання даних вказівок, проваджуючи єдиний план із переміщення вказаного прекурсора через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, ОСОБА_2 придбав за межами України таблетки, які містять у своєму складі псевдоефедрин, приховував їх у прозорі поліетиленові пакети, які в свою чергу поміщав разом з продуктами харчування в картонні коробки та під виглядом посилок у період з 14.10.2012 року по 16.12.2012 року відправляв з Італійської Республіки в Україну автотранспортними засобами на ім'я ОСОБА_4, який в подальшому особисто отримував зазначені посилки.

Всього в період з 14.10.2012 року по 16.12 2012 року у зазначений вище спосіб ОСОБА_2 відправив 9 посилок, у яких містились таблетки, що містять у своєму складі псевдоефедрин, загальною кількістю 2520 шт., загальною вартістю 3600, загальна маса ефедрину становить 139,5 грам.

Відповідно до таблиці 3 «Великі та особливо великі розмірі прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженим наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 року в редакції Наказу МОЗ України №634 від 29.07.2010 року, псевдоефедрин масою 138,5 грам становить особливо великі розміри.

У подальшому ОСОБА_2 достовірно знаючи порядок проходження митного контролю, реалізуючи спільний умисел на переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи на території Італійської республіки, надавав вказівки ОСОБА_4, котрий виїхав 20.12.2012 року на територію Італійської Республіки і перебував там до 04.02.2013 року, щоб останній за допомогою телефонного зв'язку, у період з 24.12.2012 року по 26.12.2012 року, шляхом проведення постійних телефонний розмов повідомив ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_2 у невстановленому слідством місці на території Італійської Республіки та у невстановленої слідством особи придбав прекурсор - псевдоефедрин та передасть його, приховавши в картонній коробці серед продуктів харчування, ОСОБА_9 та ОСОБА_5, зазначивши при цьому, для приховання інформації про кінцевого отримувача, що посилку формально буде адресовано на ім'я ОСОБА_8

У період з 23.12.2012 року по 24.02.2013 року у аналогічній спосіб ОСОБА_2 відправив 5 посилок, у яких містились псевдоефедриновмісні таблетки загальною кількістю 1960 шт., загальною вартістю 2800 євро, загальна маса ефедрину становить 108,5 грам.

Відповідно до таблиці 3 «Великі та особливо великі розмірі прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженим наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 року в редакції Наказу МОЗ України №634 від 29.07.2010 року, псевдо ефедрин масою 108,5 грам становить особливо великі розміри.

Отже, члени організованої групи в складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 під керівництвом останнього в період часу з 15.10.2012 року по 28.02.2013 року контрабандно перемістили через митний кордон України прекурсорів - псевдоефедрин, загальною вартістю 6400 євро, масою нетто 248 грам, що становить особливо великі розміри.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_1 вважає ухвалу суду такою, що ухвалена із істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. Вказує, що твердження суду щодо початку рахунку строку тримання під вартою, суперечить загальним засадам кримінального провадження, оскільки запобіжний захід щодо підозрюваного вже був обраний, а тому необхідно було внести клопотання про продовження строку тримання під вартою або заміну запобіжного заходу на більш м'який. Зазначає, що при постановленні ухвали, судом не було взято до уваги клопотання сторони обвинувачення, яке 13.09.2013 року було розглянуто та прийнято повторно цим же судом. Крім того, вказує, що мотивувальна частина ухвали суперечить резолютивній, так як в мотивувальній частині суд визначив розмір застави в сумі 150 мінімальних заробітних плат, в той час, як в резолютивній визначений розмір в сумі 200 мінімальних заробітних плат. При цьому зазначає, що оскільки судом попередньо вже було обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, підстав для збільшення її розміру немає. Окрім того, так як відсутні ризики передбачені ст..177 КПК України, є всі підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу.

Просить ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, думку прокурора, який просить залишити ухвалу без зміни, перевіривши матеріали клопотання та дослідивши матеріали представленого слідством кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

При розгляді клопотання слідчого СВ УСБУ в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції Кухарука М.П., погодженого із старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_11, про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.176, 177, 184, 195 КПК України, та за наявності достатніх підстав, прийняв законне й обґрунтоване процесуальне рішення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За змістом ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_2 пред'явлено підозру у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання на строк від 10 до 12 років позбавлення волі і крім того є обставини, які можуть перешкоджати завершенню досудового розслідування. Також у слідства є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_2 буде перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу на потерпілу та свідка, вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Оскільки, виходячи з наявності наведених фактичних даних є підстави вважати, що ця особа, з урахуванням її попередньої поведінки, за певних умов, не перебуваючи в ізоляції може порушити свої процесуальні обов'язки, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а тому змінити даний запобіжний захід на більш м'який немає підстав.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначив мінімальний розмір застави, і у випадку її внесення, особа звільняється з-під варти.

За таких обставин, та з метою забезпечення ОСОБА_2 виконання процесуальних рішень по справі, усунення можливості перешкодити кримінальному провадженню під час досудового слідства та вчинити інше правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею відносно ОСОБА_2 прийнято вірне процесуальне рішення.

Виходячи з наведеного підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали суду, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 28 червня 2014 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: А.С. Квятковський

Судді: В.К. Маринич

В.М. Піскунов