Постанова № 39648285, 17.12.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа №1716/2814/2012

номер провадження 2-а/570/4/2013

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року

Рівненський районний суд Рівненської області (як місцевий адміністративний суд)

в особі судді Коробова С.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Смоляра І.А.,

представника відповідача Калити Т.М.,

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради № 330 від 26 січня 2012 року, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування правової допомоги

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області №3 від 17.11.2010 року його було обрано секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, рішенням №232 від 18.10.2011 року цієї ж сільської ради було припинено його повноваження секретаря. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року визнано протиправним та скасовано рішення Олександрійської сільської ради Р1вненського району від 18 жовтня 2011 року за № 232 про дострокове припинення повноважень секретаря Олександрійської сільської ради Рівненського району та поновлено на даній посаді з 19 жовтня 2011 року, однак 26 січня 2012 року відповідачем винесено рішення №330 «Про скасування рішення сесії сільської ради від 17.11.2010 року №3 «Про обрання секретаря сільської ради», тому на даний час позивач перебуває у вимушеному прогулі з 19 жовтня 2011.

Правова позиція відповідача викладена у поданих до суду письмових запереченнях на позов. Відповідач зазначає, що вищезазначена постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року оскаржена до Вищого адміністративного суду України. Також в запереченнях вказано, що винесення постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду призвело до того, що в межах повноважень Олександрійськоої сільської ради виявилося два рішення про призначення секретарем сільської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_1 На виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду та з метою приведення штатного розпису сільської ради у відповідність до постанови КМУ №268 від 09.03.2006 року сесія Олександрійської сільської ради Рівненського району 26 січня 2012 року і прийняла рішення №330 залишивши з двох діючих секретарів одного - ОСОБА_3, скасувавши рішення №3 від 17.11.2010 року «Про обрання секретаря сільської ради» ОСОБА_1 Відповідач вважає, що звільнення секретаря сільської ради ОСОБА_1 проведено на підставі та в межах чинного законодавства, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Позивача, відповідно до рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області №3 від 17.11.2010 року, було обрано секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Рішенням №232 від 18.10.2011 року цієї ж сільської ради було припинено повноваження ОСОБА_1 як секретаря сільської ради. В подальшому постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року визнано протиправним та скасовано рішення Олександрійської сільської ради Рівненського району від 18 жовтня 2011 року за № 232 про дострокове припинення повноважень секретаря Олександрійської сільської ради Рівненського району та поновлено на даній посаді з 19 жовтня 2011 року, однак 26 січня 2012 року відповідачем винесено рішення №330 «Про скасування рішення сесії сільської ради від 17.11.2010 року№3 «Про обрання секретаря сільської ради», тому на даний час позивач перебуває у вимушеному прогулі з 19 жовтня 2011.

Відповідно до частини 4 статті 59 Закону Украши „Про місцеве самоврядування рішення сільської Ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинене сільським головою i внесено на повторний розгляд із обгрунтуванням зауважень.

Відповідно до частини 11 цієї ж статті Закону Украши „Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових ociб місцевого самоврядування з мотивів їxньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Всупереч вимогам цих двох положень статі 59 Закону Украши „Про місцеве самоврядування" („Акти органів та посадових ociб місцевого самоврядування"), в рішенні сільської Ради за № 330 не вказано, в чому ж полягає незаконність рішення цієї ж Ради № 3 від 17.11.2010 року „Про обрання секретаря сільської ради" й чому сільська Рада скасовує своє рішення, яке не визнане судом незаконним.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону Украши "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових ociб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства Украши про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим законом.

Відповідно до вимог частини 4 статті 24 КЗпП фактичний допуск до роботи означає виникнення трудових правовідносин. А тому скасування рішення сільської Ради через півтора року з дня його прийняття ніяким чином не ставить під сумнів законність обрання ОСОБА_1 17 листопада 2010 року секретарем Олександрійської сільської ради Рівненського району.

Таким чином, на думку суду, рішення сільської ради №330 «Про скасування рішення сесії сільської ради від 17.11.2010 року №3 «Про обрання секретаря сільської ради» порушує трудові права позивача (оскільки в такому випадку вважається, що позивач не був обраний на посаду секретаря сільської ради в установленому законом порядку) та суперечить вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування». А отже вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представники відповідача в судовому засіданні не надали вмотивованих доказів законності та обґрунтованості винесеного Олександрійською сільською радою Рівненського району Рівненської області 26 січня 2012 року рішення. Вони обмежилися лише поданими поясненнями в письмових запереченнях на вказаний позов, мотивувальна частина яких зводиться до того, що рішення сільської ради є законним, оскільки штат сільської ради передбачає лише одного секретаря сільської ради.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, відшкодування витрат на правову допомогу та понесених судових витрат підлягають задоволенню, оскільки з позовної заяви та матеріалів справи вбачається що з вини відповідача позивачу завдано значної моральної шкоди: незаконним, необгрунтованим припиненням його повноважень секретаря сільської Ради було підірвано його авторитет та добре ім'я в очах односельців, оскільки тривалий час люди знають його з позитивної сторони, як колишнього секретаря та голову сільської Ради.

Незаконно припинивши його повноваження, відповідач залишив ОСОБА_1 без засобів до існування. Враховуючи його вік та загальні складнощі з пошуком іншої роботи, він був позбавлений можливості працевлаштуватися. Тому вказані обставини завдавали позивачу моральних страждань, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Він змушений був понести витрати на оплату наданої йому правової допомоги. Моральну шкоду, завдану йому незаконним припиненням повноважень секретаря сільської ради позивач оцінив у 8 (вісім) тисяч гривень, що суд вважає розумним розміром відшкодування, яке підлягає стягненню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 24, 40, 47, 116, 117 КЗпП України, ст.56 Конституції України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.ст. 17, 71, 99, 104, 105, 162 КАС України,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради № 330 від 26 січня 2012 року, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування правової допомоги задовольнити повністю .

Визнати протиправними дії Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області по прийняттю рішення № 330 від 26 січня 2012 року «Про скасування рішення сесії сільської ради від 17 листопада 2010 року № 3 «Про обрання секретаря сільської ради» та скасувати вказане рішення.

Стягнути з Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди, відшкодування витрат на правову допомогу та понесені судові витрати в загальній сумі 24588 (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 72 коп.

Постанова суду може бути оскаржена у апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі, яка повинна відповідати вимогам ст. 187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Коробов С.О.