Рішення № 39648120, 07.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2014 р.Справа № 916/1976/14

За позовом Публічного акціонерного товариства „Укртрансгаз", в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльський консервний комбінат"

про стягнення 2035,10 грн.

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: Висоцький С.О.- довіреність № 1307 від 13.12.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз", в особі філії „Управління магістральних газопроводів „Прикарпаттрансгаз" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльський консервний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 2035,10 грн., з яких: 1761,18 грн. - основна заборгованість; 154,16 грн. - інфляційні; 119,76 грн. - 3% річних.

Відповідач, відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

Одеське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів є структурним підрозділом філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" ПАТ „Укртрансгаз", обслуговує, здійснює дотримання заданих режимів і робочих параметрів газоперекачуючих агрегатів (ГПА), ма гістральних газопроводів, газорозподільчих станцій (ГРС), систем автоматики і теле механіки, газовимірювальних станцій (ГВС), для забезпечення транзиту природного газу через територію України, виконання міждержавних договорів по транспортуванню приро дного газу в країни Західної Європи, постачання газу для облгазів та інших споживачів на територій України.

Позивач в обґрунтування позову посилається на наступне.

ДК „Укртрансгаз" в особі Одеського ЛВУМГ філії УМГ „Прикарпаттрансгаз" був наданий Товариству з обмеженою відповідальністю „Ізмаїльський консервний комбінат" (Відповідач) Договір №362-Т від 01.04.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводу для розгляду та підписання, про що свідчить Лист №21-551 від 01.04.2011р. ).

Однак, як зазначає сам позивач, відповідач підписаний примірник договору не повернув.

Відповідно Актам від 30.04.2011р., 31.05.2011р., які підписані уповноваженими представниками Відповідача та ПАТ „Одесагаз" та скріплені печатками, Відповідач прийняв 5650 куб.м., 2211 куб.м. газу у квітні-травні 2011р. відповідно.

Посилаючись на умови вказаного Договору № 362-Т від 01.04.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводу, позивач вважає, що відповідач мав сплатити за послуги з транспортування газу, суму, яка відповідно до розрахунку позивача складає - 1761,18грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми боргу, позивач, з врахуванням положень ст. 625 ЦК України, розрахував 154,16 грн. - інфляційних та 119,76 грн. - 3% річних, які також вимагає стягнути з відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.

Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Аналогічні положення містить і ГК України.

Частиною 2 статті 12 Закону України „Про трубопровідний транспорт" визначено, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють прий мання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з ме тою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на осно ві договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магіст ральних трубопроводів.

У відповідності до статті 13 Закону України „Про засади функціонування ринку при родного газу", транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. За договором транспортування природного газу газотранспортне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, магістральними трубопрово дами до пункту приймання-передачі газу та передати його замовнику, а замовник зобов'я зується сплатити газотранспортному підприємству встановлену в договорі вартість транс-юртування.

Пунктом приймання-передачі газу є об'єкт Єдиної газотранспортної системи Украї ні, на якому здійснюється передача природного газу між учасниками газового ринку, обла днаний вузлом обліку природного газу.

Отже, з наведеного суд робить висновок, що єдиною підставою для надання послуг з транспортування природного газу є Договір, укладений сторонами у встановленому порядку.

Відповдіно п. 1 ч. 1ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проте, надана позивачем копія Договору не підписана представником відповідача та не містить відповідної печатки та підпису уповноваженої особи ТОВ „Ізмаїльський консервний комбінат"

Тобто, суд не вбачає підстав вважати Договір №362-Т від 01.04.2011р. на транспортування природного газу магістральними трубопроводу укладеним.

Отже, будь-які посилання на умови вказаного Договору в обґрунтування позову є безпідставними.

Крім того, в якості доказу надсилання вказаного Договору відповідачу позивач надав суду копію листа від 01.04.2011р. № 21-551, який містить відмітку невстановленої особи: „04.04.2011 Принял".

Суд не вважає вказаний лист належним доказом отримання відповідачем двох екземплярів Договору № 362-И від 01.04.2011р. Більш того, навіть отримання відповідачем проектів договору - не свідчить про погодження ТОВ „Ізмаїльський консервний комбінат" з умовами такого договору та про волевиявлення відповідача на укладення цього договору.

Оскільки Договір, на неналежне виконання якого посилається позивач, як на підставу позову, не був укладений між сторонами, а позивач не надав належних доказів укладення такого договору і не обґрунтував з яких підстав цей договір було б можна вважати укладеним - суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення боргу по цьому Договору.

Оскільки позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних є похідними від вимог про стягнення суми основного боргу, то у задоволені цих вимог, також, слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Демешин О.А.