Ухвала суду № 39647270, 12.05.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-3624/14 р.

У справі № 760/9537/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва про спростування інформації у встановлених судом обставинах справи, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Апеляційного суду м. Києва про спростування інформації у встановлених судом обставинах справи.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України право громадян на судовий захист у цивільному судочинстві реалізується у відповідності з нормами процесуального права.

Статтями 126, 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Згідно з частиною 1 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Згідно із зазначеними положенням Конституції України судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов`язаних іх підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не можуть бути відповідачами у цивільній справі. Заяви, скарги, спрямовані на дії суду при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-якій спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадженні справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у відкритті провадження у даній справі, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади", ст.ст.122, 210, 293 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду м. Києва про спростування інформації у встановлених судом обставинах справи.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: