Постанова № 39646873, 07.07.2014, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/719/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Гуц Ф.Л.

секретар - Самолюк А.В.

за участі за участі : позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про визнання рішення протиправним та скасування його та зобов'язання вчинити дію,

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про визнання рішення протиправним та скасування його та зобов'язання вчинити дію звернувся ОСОБА_1

В позовній заяві зазначив, що наказом № 163-к від 10.12.1979 року, його було прийнято в Острозький лісгосзаг на роботу в автогараж водієм та замінним кранівником. Відповідно до наказу № 59-к від 19.05.1986 року, його було переведено кранівником по погрузці лісу із закріпленням за ним автокрана КС 2561. 27.12.2002 року відповідно до наказу № 113-к, він був звільнений за власним бажанням з Острозького держлісгоспу. 26.11.2012 року ДП "Острозьке лісове господарство" йому було видано довідку № 331, в якій зазначено, що він працював в ДП "Острозьке лісове господарство" машиністом-кранівником, з 19.05.1986 року по 27 грудня 2002 р. Працював повний робочий день, інших робіт не виконував.

Вказуючи на те, що має право на призначення пенсії на вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та списку професій, посад і виробництв, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583, по досягненню ІНФОРМАЦІЯ_1 55 - річного віку, звернувся 17.01.2013 року до відповідача з заявою про призначення пенсії, однак йому було відмовлено.

Зазначає, що в червні 2014 року він повторно звернувся до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області з заявою про перегляд рішення про відмову у призначенні пенсії та призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак і в цьому йому було відмовлено та повідомлено, про те, що відмова у призначені пенсії за вислугу років згідно п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" була через відсутність необхідного спеціального стажу роботи. До спеціального стажу не було зараховано період роботи з 19.05.1986 року по 27.12.2002 року на посаді машиніста-кранівника, зайнятого на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах верхніх і проміжних складів, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів від 12.10.1992 року № 583.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився подавши заперечення про невизнання позову, вказавши, що при проведенні перевірки факту роботи на посаді машиніста-кранівника в ДП "Острозьке лісове господарство" було встановлено, що позивачу надавались щорічні відпустки як водію гаража. В книгах нарахування заробітної плати його посада значилась як водій, водій-автокранівник, автокранівник. Просив розгляд справи провести у відсутність його представника.

( а.с.21)

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному об'ємі з підстав викладених в позові.

Суд вислухавши позивача та його представника, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи вважає, що позов слід задоволити із слідуючих підстав.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що довгий час працювали разом з позивачем в ДП " Острозьке лісове господарство", який працював машиністом крана по погрузці, розгрузці лісу.

Із паспорту НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2.

( а.с.7)

Із посвідчення спеціаліста інженерних військ № 28/37 виданого 29.04.1978 року, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно є машиністом автокрана і допущений до управління (роботи) автокраном.

( а.с.9)

Із листа відповідача від 14.02.2013 року № 464/06 вбачається, що ОСОБА_1 звернувся 17.01.2013 року до управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в якій йому було відмовлено та повідомлено, що в призначенні пенсії за вислугу років згідно п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було відмовлено із-за відсутності необхідного спеціального стажу роботи. До спеціального стажу не зараховано період роботи з 19.05.1986 року по 27.12.2002 року на посаді машиніста-кранівника, зайнятого на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах верхніх і проміжних складів, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів від 12.10.1992 року № 583. При перевірці факту роботи на посаді машиніста-кранівника з 19.05.1986 року по 27.12.2002 року в ДП "Острозьке лісове господарство", встановлено, що ОСОБА_1 надавались щорічні відпустки як водію гаража. В книгах нарахування заробітної плати (особових рахунках) його посада значиться як водій, водій-автокранівник, автокранівник.

( а.с.17)

Із листа відповідача від 06.06.2014 року № 1259/04 зазначена аналогічна відповідь з відмовою про прзначення пенсії за вислугу років.

( а.с.18)

З трудової книжки від 31.08.1976 року на ім'я позивача встановлено, що вона містить записи про те, що відповідно до наказу № 163-к від 10.12.1979 року ОСОБА_1 було прийнято в Острозький лісгосп на роботу в автогараж водієм та замінним кранівником. Відповідно до наказу № 59-к від 19.05.1986 року, його було переведено кранівником по погрузці лісу із закріпленням за ним автокрана КС 2561. 27.12.2002 року відповідно до наказу № 113-к він був звільнений за власним бажанням з Острозького держлісгоспу.

( а.с.10,11-14)

В довідці ДП " Острозьке лісове господарство" від 07.07.2014 року № 30 зазначено, що згідно наказу Мінлісгоспу України № 133 від 31.10.1991 року, Острозький лісгоспзаг було переіменовано в Острозький держлісгосп, а згідно наказу № 226 від 22.03.2005 року Держкомлісгоспу України, Острозький держлісгосп було переіменовано на ДП " Острозьке лісове господарство".

( а.с. 25)

З довідки № 331 ДП "Острозьке лісове господарство" від 26.11.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 працював в ДП "Острозьке лісове господарство" машиністом-кранівником, з 19 травня 1986 року (Наказ № 59-к від 19.05.1986 р.) по 27 грудня 2002 р. (Наказ № 113-к від 27.12.2002 р.). Працював повний робочий день, інших робіт не виконував. В технологію роботи машиніста-кранівника входить: погрузка лісу на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах. Згідно п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та списку професій, посад і виробництв, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583, робота на даній посаді дає право на призначення пенсій за вислугу років.

( а.с.15)

Відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають - робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 583, до таких професій і посад належать - машиністи-кранівники, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах.

В судовому засіданні з пояснень учасників процесу, паспорта позивача, його трудової книжки, довідки ДП " Острозьке лісове господарство" встановлено, що ОСОБА_1 23 грудня 2012 року досяг 55-річного віку і має стаж роботи більше 25 років. Зазначена обставина відповідачем не оспорюється.

Крім того, в суді встановлено, що стаж роботи позивача , що дає йому право на призначення пенсії відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - становить більше 12 років 6 місяців, а саме з 19.05.1986 року по 27.12.2002 року, що дає йому право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В судовому засіданні встановлено, що позивач по досягненню 55-річного віку, а саме 17.01.2013 року подав відповідачу заяву з проханням призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на зазначену заяву отримав відмову в такому призначенні пенсії з підстав неможливості зарахувати до пільгового стажу період роботи з 19.05.1986 року по 27.12.2002 року на посаді машиніста-кранівника.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р., до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема і призначення пенсій. Відповідно до Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, до повноважень відповідача входить призначення пенсій громадянам України.

Відповідно до ст. 256 КЗпП України працівники мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.

Статтею 48 КЗпП визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Обов'язок по веденню трудової книжки покладено на власника підприємства, установи, організації чи на уповноважену особу.

Пунктом 1 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

В судовому засіданні встановлено, що разом з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач подав відповідачу свою трудову книжку з записами про роботу машиніста кранівника за період з 19.05.1986 року по 27.12.2002 року, а також інші документи, які містять відомості про періоди роботи, а саме довідку № 331 від 26.11.2012 року ДП " Острозьке лісове господарство", що не суперечить п. 1 зазначеного "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Судом встановлено, що при вирішенні питання щодо можливості призначення позивачу пенсії на пільгових умовах відповідачем не взято до уваги запис в трудовій книжці позивача про його роботу .

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах та вважаючи, що така відмова відповідача порушує права позивача на пільгове пенсійне забезпечення, суд вважає дії відповідача по відмові призначити позивачу пенсію відповідно до п."в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням трудового (пільгового) стажу періоду роботи такими, що не відповідають вимогам закону, а тому відповідача слід зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років за зазначеним Законом.

Вирішуючи спір, суд розглядає його в межах позовних вимог ОСОБА_1

Згідно до ч.1,2ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки до суду за захистом свого порушеного права ОСОБА_1 звернувся 25.06.2014 року, а тому захист його повинен відбутися в межах визначеного законом строку позовної давності, а саме з 25.12.2013 року.

На підставі ст.ст. 19, 124, 129 Конституції України, п."в" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", керуючись ст.ст. 4, 17, 158-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25 грудня 2013 року.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 73 гривні 08 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які брали участь у справі, але не були присутні при її проголошенні. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуГуц Ф.Л.