Постанова № 39646021, 03.07.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Житомир справа № 806/2726/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

за участі секретаря Павлюк В.О.,

за участі представника позивача Крижанівської О.І.,

за участі представника відповідача Забродської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітан" до Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітан" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000722200 від 05 червня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 19033, 00 грн. основного платежу і 4758, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття вказаного рішення став акт Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області про результати виїзної позапланової перевірки Дочірнього підприємства "Пропан" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інвестпромсейл МІДДЛ" за жовтень 2013 року, яким встановлено непідтвердження поставки Дочірньому підприємству "Пропан" Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпромсейл МІДДЛ" газу скрапленого. З такими висновками відповідача Товариство не погоджується, оскільки господарські операції з Дочірнім підприємством "Пропан" підтверджено належним чином складеними первинними документами. Крім того, відповідальність платника податків носить індивідуальний характер і він не може бути притягнутий до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що у ході проведення перевірки позивачем не надано документів, що свідчать про факт поставки скрапленого газу ДП "Пропан" для ТОВ "Вітан". Також відповідачем проаналізовано акт Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області перевірки Дочірнього підприємства "Пропан" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інвестпромсейл МІДДЛ" за жовтень 2013 року, яким встановлено складання з порушенням первинних документів і товарно-транспортних накладних. Таким чином, оспорюване рішення відповідає вимог чинного законодавства і скасуванню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що під час проведеної Володарсько-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітан" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ДП "Пропан" за період з 01 по 31 жовтня 2013 року виявлено порушення статті 22, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пункту 11 Підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на 19033, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 17/5/22-07/31833397 від 12 травня 2014 року (а.с. 7-18).

На підставі вказаного акта контролюючим органом 05 червня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000722200 (а.с. 19) про збільшення Товариству грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 19033, 00 грн. основного платежу і 4758, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 10-17), ТОВ "Вітан" до складу податкового кредиту жовтня 2013 року включено податкову накладну № 3023 від 18 жовтня 2013 року на загальну суму 114196, 00 грн., у тому числі ПДВ 19032, 67 грн., видану ДП "Пропан", на поставку скрапленого газу у кількості 12080 кг.

До Володарсько-Волинської ОДПІ надійшли матеріали від Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області про результати виїзної позапланової перевірки Дочірнього підприємства "Пропан" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інвестпромсейл МІДДЛ" за жовтень 2013 року, в якому зазначено наступне.

Перевіркою фінансово-господарських взаємовідносин ДП "Пропан" по взаємовідносинах з ТОВ "Інвестпромсейл МІДДЛ" за жовтень 2013 року на підставі наданих документів встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, статте1 188, 198 Податкового кодексу України, що виявилося у безпідставному включенні до складу податкового кредиту по ПДВ 4738981, 00 грн. з вартості ТМЦ.

При опрацюванні наданих ДП "Пропан" на запит податкового органу документів встановлена відсутність первинних документів, оформлених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для підтвердження факту отримання продукції від ТОВ "Інвестпромсейл МІДДЛ" у жовтні 2013 року.

ТОВ "Інвестпромсейл МІДДЛ" було поставлено ДП "Пропан" газ скраплений на загальну суму 28433888, 40 грн., у т.ч. ПДВ - 4738981, 36 грн.

У наданих до перевірки копіях видаткових накладних відсутні розшифровки підписів постачальника і покупця, реквізити підприємства-отримувача, підтверджуючі документи на оприбуткування.

У наданих товарно-транспортних накладних є розбіжності з видатковими накладними по пунктам навантаження товарів, його кількості і даті здійснення транспортування.

Таким чином, надані документи оформлені з порушенням, не відповідають вимогам чинного законодавства і не дають змоги ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

На підставі вказаного акта перевірки перевіряючим зроблено висновок про те, що у ході перевірки ТОВ "Вітан" не встановлено факту надання послуг виконавцем замовнику, у зв'язку з ненаданням посадовим особам органів ДПС у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що 17 жовтня 2013 року між позивачем (Покупець) і Дочірнім підприємством "Пропан" (Постачальник) укладено договір поставки скрапленого газу № 696 (а.с. 20-22), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця вуглеводневий скраплений газ (СПБТ) у відповідності з умовами цього договору і додатковими угодами до нього.

На підтвердження виконання умов вказаного договору Товариством надано видаткові накладні (а.с. 23-25), податкову накладну (а.с. 26), товарно-транспортні накладні (а.с. 27-29), платіжні доручення (а.с. 30-33).

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів щодо нікчемності договору № 696 від 17 жовтня 2013 року та рішень суду про визнання його таким відповідачем не надано. Не надано також відповідачем як суб'єктом владних повноважень і доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також припинення як юридичної особи і скасування на момент здійснення господарських операцій (жовтень 2013 року) реєстрації платника ДП "Пропан".

Згідно із статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Також Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за жовтень 2013 року на підставі належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям з ДП "Пропан" та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість Товариству з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно, відповідно, податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000722200 від 05 червня 2014 року прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому позовні вимоги про його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0000722200 від 05 червня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 04 липня 2014 р.