Ухвала суду № 39644762, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6252/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Шурка О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за поданням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" коштів за податковим боргом у розмірі 623 975,78 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким задовольнити подання в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Основа" є юридичною особою та перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9008353944 від 19.02.2014 року, ТОВ "Основа" самостійно визначено податкове зобов'язання за січень 2014 року у розмірі 346 094 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9014638382 від 19.03.2014 року, ТОВ "Основа" самостійно визначено податкове зобов'язання за лютий 2014 року у розмірі 263 092 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9021263496 від 17.04.2014 року, ТОВ "Основа" самостійно визначено податкове зобов'язання за березень 2014 року у розмірі 25 897 грн.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

ТОВ "Основа" не сплачено в повному обсязі узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема, за відповідачем обліковувалася переплата з податку на додану вартість в розмірі 11 107,22 грн., загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість складає 623 975,78 грн.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. ст. 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

На виконання положень п. 59.1 ст. 59 ПК України, відповідачу направлена податкова вимога від 04.03.2014 року № 48-11.

04.03.2014 року прийнято рішення № 4562/10/28-10-25-17 про опис майна ТОВ "Основа" у податкову заставу.

18 березня 2014 року податковим керуючим складено акт № 4 опису майна ТОВ "Основа" у податкову заставу.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем надано суду податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік, з якої вбачається про наявність переплати податку на прибуток у розмірі 584 764 грн.

Також суду надано листування та заяви на адресу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо зарахування переплати по прибутку приватних підприємств в рахунок податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платіжне доручення № 22746 від 15 травня 2014 року про сплату податку на додану вартість в розмірі 50 000 грн., не містить відмітки банку про здійснення платежу, а відтак не може бути врахований як належний доказ внесення вказаних коштів.

Враховуючи викладене, з матеріалів справи вбачається спір про право.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наявність спору також вбачається зі змісту заперечень відповідача. Платник податків заперечує розмір податкового боргу, що стягується та факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг.

Норма ст. 183-3 КАС України, свідчить про те, що процедура стягнення боргу у порядку, визначеному зазначеною статтею, передбачає скорочену процедуру стягнення податкового боргу у безспірному порядку, яка не може бути застосована при наявності спору про право.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає що подання не підлягає задоволенню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року у справі за поданням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 08.07.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

О. І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Шурко О.І.