Постанова № 39644484, 24.06.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 р. м. Житомир

справа № 806/1867/14

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Літвина О. Т.,

за участі секретаря Стралківської К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівремсервіс" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000562200 від 08.04.2014 р.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Покрівремсервіс" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000562200, винесене Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області 08 квітня 2014 року, за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача за актом перевірки про порушення вимог 198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України є необґрунтованими, спростовуються нормами податкового законодавства. Відповідачем не враховані наявні на підприємстві первинні документи, якими спростовуються факти порушень. Крім того, зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Підприємство на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з ТОВ «Ентхілл» надавало відповідачеві для перевірки оригінали первинних документів, підписані уповноваженими представниками сторін, які не мають будь-яких недоліків і відповідають вимогам чинного податкового законодавства. За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагента для одержання підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення, посилаючись на які просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Покрівремсервіс" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35013207, перебуває на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу начальника Бердичівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 26.02.2014 року № 178 посадовими особами Бердичівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Покрівремсервіс", код ЄДРПОУ 35013207 з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Ентхілл", код ЄДРПОУ 37331553 за квітень та травень 2012 року.

Під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством вимог п. 198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за травень 2012 року на суму 30439 грн.

За результатами проведеної перевірки Бердичівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області 20 березня 2014 року складено акт за № 426/2200/35013207 (а.с.14-27).

За наслідками розгляду акту перевірки контролюючим органом 08 квітня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562200, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 38049 грн., у тому числі 30439 грн. основного платежу та 7610 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 12).

Вирішуючи спір по суті, суд визнає вимоги позивача щодо скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2012 року між ТОВ "Покрівремсервіс" (Замовник), позивачем та ТОВ "Ентхілл" (Підрядник) було укладено договір підряду №10.

Відповідно до п.1.1 Договору Підрядник виконує ремонт будинку культури м. Васильків; демонтаж частини стіни існуючої будівлі фільтрпресованого відділення; штукатурку стін; дренажні роботи на території заводу смт. Глухівці вул. Заводська, 1, Вінницької області та інші будівельні роботи без укладання угод, а Замовник приймає завершені роботи та фінансує їх в порядку, обсязі та умовах, визначених цим Договором. Здавання-приймання виконаних робіт оформляється Актом приймання виконаних будівельних робіт ( а. с. 32-34).

07.05.2012 року між ТОВ "Покрівремсервіс" (Замовник), позивачем та ТОВ "Ентхілл" (Підрядник) було укладено договір підряду №16.

Відповідно до п.1.1 Договору Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по улаштуванню покриття плитки за адресою по вул. Заводська, 1, смт. Глухівці, Вінницької області, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Підрядник зобов'язаний надати Замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у п.3 цього Договору. (а. с. 30-31).

22.05.2014 року між ТОВ "Покрівремсервіс" (Замовник), позивачем та ТОВ "Ентхілл" (Підрядник) було укладено договір підряду №17.

Відповідно до п.1.1 Договору Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по демонтажу металоконструкції за адресою по вул. Заводська, 1, смт. Глухівці, Вінницької області, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього. Підрядник зобов'язаний надати Замовнику на підпис акт прийому-здачі робіт, що фактично були виконані згідно порядку виконання робіт зазначеному у п.3 цього Договору. (а. с. 28-29).

На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Покрівремсервіс" отримано послуги від підрядника ТОВ "Ентхілл".

Зокрема, матеріали справи містять копії первинних документів, відповідно до яких позивачем було отримано виконані роботи, а саме: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.42-44, 46), податкові накладні (а.с. 35-36, 38-41), видаткова накладна (а.с.41).

Тобто, дані документи підтверджують факт отримання ТОВ "Покрівремсервіс" будівельних робіт від ТОВ "Ентхілл".

Оплату за отримані будівельні роботи ТОВ "Покрівремсервіс" було здійснено в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій про оплату за надані послуги ТОВ "Ентхілл", а в ціні послуг позивачем було сплачено ПДВ (а.с.47-52).

Таким чином, зазначені вище документи містять всі обов'язкові реквізити та мають юридичну силу. Виписані податкові накладні відповідають вимогам Податкового кодексу України, що не заперечується актом перевірки, а тому позивач правомірно включив суми ПДВ по операціям з ТОВ "Ентхілл" до складу податкового кредиту.

Спірні правовідносини щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, формування податкового кредиту, тощо, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI (далі - ПК України ).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого І використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми з податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.8 ст. 201 ПК право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в Порядку, передбаченою статтею 183 цього Кодексу.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Тобто, згідно з п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.201.4 ст.201 ПК податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є податковим документом.

Підпунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив суми ПДВ (включені в ціну товару/послуг) до складу податкового кредиту у відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ за податковими накладними, виписаними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Висновки податкового органу в тому, що документи на товарно-матеріальні цінності (послуги, основні засоби тощо), податкові накладні по взаємовідносинах з контрагентом позивача не мають юридичної сили і не дають права платнику податків на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, як і не доведено порушень позивачем вимог вище перелічених норм законодавства.

Щодо посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ентхілл" щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій, в зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою, суд зазначає наступне.

Акти про неможливість проведення зустрічної звірки є джерелом отримання податкової інформації, яка положеннями ст.83 Податкового кодексу України визначена як підстава для висновків під час проведення перевірки. Тому сама по собі неможливість реалізації податковими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагенту не може вважатися доказом вчинення певним платником податку порушень податкового законодавства.

Також, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, висновки що викладені в акті базуються на припущеннях та не містять належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень податкового законодавства, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 08 квітня 2014 року №0000562200 суду не надано, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000562200 від 08 квітня 2014 року.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Покрівремсервіс" 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Т. Літвин

Повний текст постанови виготовлено: 01 липня 2014 р.