Постанова № 39644134, 03.07.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/2058/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за 3,4 квартали 2010 року в сумі 719,34 грн.,

встановив:

17 червня 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (далі - позивач, УПФУ) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) з позовними вимогами про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за 3,4 квартали 2010 року в сумі 719,34 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію УПФУ зазначає, що згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI) ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі по тексту-єдиний внесок). Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Відповідачем вчинено порушення норм Закону № 2464-VI не сплачено своєчасно та в повному обсязі заборгованість по єдиному внеску за 2010 р. При нарахуванні до сплати єдиного внеску в сумі 908,34 грн. сплачено 189,00 грн. Відповідач не здійснила погашення своїх зобов'язань по єдиному внеску, у зв'язку з чим їй направлено вимогу про сплату боргу № Ф-15.62-У від 03.03.2011, отримана відповідачем 12.03.2011. Таким чином, зобов'язання ОСОБА_1 по сплаті єдиного внеску в сумі 719,34 грн. визнається недоїмкою та підлягає стягненню з відповідача.

В судове засідання представник позивача не прибув, але 03 липня 2014 року надіслав клопотання про розгляд справи без участі позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибула, але 27 червня 2014 року надіслала письмові заперечення в якому просить суд розглядати справу за її відсутності та проти позову заперечує з тих підстав, що після набрання чинності Законом № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» збір втратив статус податку. Пенсійний фонд України відповідно до цього закону та Цивільного кодексу України зобов'язаний зареєструватись як юридична особа. Однак, Пенсійним фондом України на даний час не вчинено ніяких дій, які б свідчили про виконання ним цього обов'язку. Разом з цим відповідач не вчинив жодних дій і до оформлення членства позивача у Пенсійному фонді України, чим порушує право позивача знати свої права та обов'язки. Виходячи з цього, нарахування відповідачем збору, без узгодження його з позивачем є порушенням її прав. Відповідач є фізичною особою-підприємцем та пенсіонером за віком, а тому підстав для стягнення страхових внесків.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч.8 ст.9 Закону №2464 встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч.8 ст.9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску УПФУ виставлено вимогу про сплату недоїмки № Ф-15.62-У від 03.03.2011 на суму 719,34 грн.

Правові відносини, що виникають, тривають та припиняються у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування врегульовані, зокрема, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи), а також Законом №2464, правовий статус Пенсійного фонду України врегульовано Законом № 1058.

Суд звертає увагу, що в запереченнях відповідач оскаржує факт членства в УПФУ та обов'язок сплати збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування. При цьому протиправність дій УПФУ по стягненню єдиного внеску, на думку відповідача, є наслідком протиправності дій УПФУ взагалі щодо примушування брати участь у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Разом з цим, відповідно до змісту оскаржуваної вимоги № Ф-15.62-У від 03.03.2011, зазначено, що вона виставлена та надіслана ОСОБА_1 щодо недоїмки по сплаті єдиного внеску. Тому, спірні правовідносини врегульовуються Законом №1058 лише в частині визначення правового статусу Пенсійного фонду України, разом з тим, в іншій частині, зокрема щодо нарахування, сплати, стягнення єдиного внеску та виставлення вимоги на недоїмку по ньому, вони врегульовані Законом № 2464. Правовий інститут єдиного внеску запроваджено у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2011 Закону № 2464. По своїй суті сплатою єдиного внеску як єдиного консолідованого платежу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було замінено сплату страхових внесків щодо всіх видів державного соціального страхування. Таким чином, в обґрунтування неправомірності дій позивача, відповідач посилається на норми, що регулювали сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та які втратили чинність на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо правового статусу Пенсійного фонду України, то відповідно до ст.58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади. Крім цього, Законом № 2464 на Пенсійний фонд покладено здійснення функцій щодо обліку платників єдиного внеску та збору єдиного внеску. Аналізуючи п. 12 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, суд дійшов висновку, що перетворення Пенсійного фонду у самоврядну неприбуткову організацію, набуття статусу юридичної особи та затвердження його статуту, повинно було здійснюватись протягом п'яти років із дня набрання чинності Закону № 1058. При цьому, відповідно абз. 3 п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058 у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 6 п. 1 Прикінцевих положень цього ж Закону встановлено перелік правових норм, що стосуються діяльності Пенсійного фонду саме як самоврядної організації, та які набирають чинності після перетворення Пенсійного фонду у таку самоврядну організацію.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент подачі позову Пенсійний фонд України не перетворено у самоврядну неприбуткову організацію, така організація не зареєстрована у встановленому законом порядку. Виходячи з цього, на даний момент Пенсійний фонду України має статус органу державної влади та діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, який є чинним.

Також, суд зазначає, що повноваження Президента України затверджувати таке Положення безпосередньо вказане у Прикінцевих положеннях Закону № 1058. Виходячи з цього, суд не приймає доводи ФОП ОСОБА_1 щодо її неучасті у самоврядній організації Пенсійний фонд, оскільки, така організація на даний момент навіть не створена, а норми, що врегульовують її діяльність, не набрали у зв'язку із цим чинності.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2464 облік платників єдиного внеску ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зокрема, існує Порядок взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-6 (далі по тексту -Порядок).

Згідно із пп. 2.2, п. 2 Порядку взяття на облік фізичних осіб - підприємців як платників єдиного внеску здійснюється органами Пенсійного фонду за місцем проживання особи на підставі відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Основ, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Одними із принципів загальнообов'язкового державного страхування згідно із ст. 5 Основ є принцип обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Враховуючи, що відповідно до п. 1 ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску, то облік позивача здійснюється територіальним органом управління Пенсійного фонду, яким в даному випадку є позивач.

Підсумовуючи вищевикладене, твердження відповідача про відсутність у Пенсійного фонду та позивача як його структурного підрозділу належної правосуб'єктності не відповідає дійсності. Нині останній має статус органу державної виконавчої влади.

Відповідно до змісту картки особового рахунку платника єдиного внеску обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 719,34 грн. Таким чином, станом на момент подачі позову сума боргу по сплаті єдиного внеску, що залишається непогашеною відповідачем, складає 719,34 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

УПФУ відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI виставило вимогу про сплату недоїмки № Ф-15.62-У від 03.03.2011, яка отримана відповідачем 12.03.2011.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 122, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за 3,4 квартали 2010 року в сумі 719,34 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) заборгованість по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню в сумі 719 грн. 34 коп. (сімсот дев'ятнадцять гривень тридцять чотири копійки) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на р/р №25605300302407 ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 352457.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 10.1.