Постанова № 39643727, 08.07.2014, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

Справа №

№ 2-а/258/137/14

Справа № 2а/258/178/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2014р. Кіровський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Подолянчук І.М.,

при секретарі Мінченковій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька

Про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову вона зазначила, що з 13 лютого 2008р. перебуває на обліку та отримує пенсію держслужбовця в УПФУ у Кіровському районі м. Донецька.

На пенсію вийшла з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ в Петровському районі м. Донецька. Має спеціальне звання - Радник податкової служби 111 рангу, про що свідчить запис в трудовій книжці.

Відповідно до трудової книжки має загальний стаж роботи державного службовця 17 років 4 місяця 15 днів.

На час оформлення пенсії, а саме 13.02.2008 р. в УПФУ в Кіровському районі м. Донецька була надана довідка про складові заробітної плати за формою, встановленою ПФУ України, в якій не враховувалась Постанова КМУ від 12.09.1997 р. № 1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років службовим особам Державної податкової адміністрації, які мають спеціальні звання» щодо надбавки за вислугу років (відображено 25%, тоді як фактично отримувала 40 %) та не містила інформацію про інші виплати у складі заробітної плати (індексація доходів, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

03 квітня 2014р. вона подала заяву відповідачу про перерахунок пенсії державному службовцю з урахуванням всіх виплат, які відображені у довідках № 6607/к/05-013 від 26.11.2013 р. та № 6609/к/05-013 від.26.11.2013 р., виданих Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про складові заробітної плати на момент виходу на пенсію, де крім раніше відображених складових заробітної плати, також включені: сума фактичної винагороди за вислугу років (524, 80 грн., а не 328 грн. ) та суми інших виплат 11967, 19 грн. (індексація та матеріальні допомоги) за 24 календарні місяці, які суттєво можуть вплинути на розмір її пенсії.

Рішенням відповідача від 08 квітня 2014р. за №2476 їй було відмовлено в перерахунку пенсії. Підставою для такої відмови є посилання на ст.33 Закону України «Про державну службу», про склад заробітної плати державних службовців, на постанови КМУ від 31.05.2000 р № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Крім того, відповідач послався на постанову КМ України від 19 червня 2013р. №426 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця», але ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011р. №4050-VІ «Про державну службу».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 19 грудня 2013р. №714-VІІ набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011р. №4050-VІ «Про державну службу» переноситься з 01 січня 2014р. на 01 січня 2015р.

Довідка № 6607/к/05-13 від 26.11.2013 р. свідчить про те, що її була встановлена та виплачувалась винагорода за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу та надбавки за спеціальні звання.

Таким чином, її пенсія повинна обчислюватися із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням 40 % винагороди за вислугу років, матеріальної допомоги на оздоровлення та на соціально-побутові потреби. Індексації заробітної плати на які нараховувалися страхової внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З огляду на наведене, вона вважає, що такі дії відповідача є протиправними, а оскаржуване рішення-таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2010р. за справою №2-а-4753/09/2670, залишеною без змін постановою Київським апеляційним адміністративним судом, форма Довідки про складові заробітної плати визнана такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України та зобов'язано Пенсійний фонд України привести у відповідність Постанову правління ПФУ від 30 жовтня 2008р. №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

На підставі вказаного та інших аналогічних судових рішень, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. №5-1 затверджено Довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої включено графу: «Інші виплати».

До своєї заяви про перерахунок пенсії від 03 квітня 2014р. вона надала видану Головним управлінням мін доходів у Донецькій області Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Довідку за формою 5-1 від 26.11 2013р. № 6609/к/05-013 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», по формі, затвердженій Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. за №5-1.

Згідно даних, викладених у додатку до вказаної Довідки, їй, як позивачу, здійснювались інші виплати за період з 01 лютого 2006р. по 31 січня 2008р.: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи на суму 13375, 00грн., премії на суму 14013, 11грн., премії до державних професійних свят та ювілейних дат 1781, 00 грн.

В додатку до цієї Довідки до інших виплат відносяться: індексація, компенсація невикористаної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної зарплати, винагорода за 10 років сумлінної безперервної праці, на загальну суму 11967, 19 грн., на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, доплати за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби.

Державним службовцям можуть установлюватись надбавки за високі досягнення у праці і за виконання особливо важкої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розмір їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

При тому, що вся стаття 33 Закону України «Про оплату праці» визначає складові заробітної плати державного службовця, відповідач - УПФУ у Кіровському районі м. Донецька на власний розсуд та безпідставно до складових заробітної плати державного службовця відносить тільки складові, визначені у другому реченні даної статті Закону.

Згідно підпункту 3 пункту 2 Постанови КМ України «Про впорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006р. №268, керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення.

Ст.37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, Постановами КМ України від 18 травня 1998р. №697 та від 22 грудня 2010р. №1170 затверджено «Перелік видів оплати праці, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій», у яких матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за сумлінну працю ВІДСУТНІ.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлених зазначеними актами норми.

Згідно з цим, матеріальна допомога є заохочувальною виплатою, а індексація-компенсаційною.

Листом Пенсійного фонду України від 05 лютого 2010р. № 3285/03-30 зазначено, що єдиним нормативним документом, який розроблений у відповідності із Законом України «Про оплату праці» та визначає складові фонду оплати, є «Інструкція по статистиці заробітної плати», затверджена наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004р. №5, зареєстрована в МЮ України від 27 січня 2004р. за № 1145/8713.

Також вказаним Листом визначено, що згідно пункту 3.31 «Інструкція по статистиці заробітної плати» до фонду оплати праці не включається матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, яка не є об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків до ПФУ і яка включена до вищезазначених Переліків.

Ст.ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 листопада 2003р. №1058-ІV визначають, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

До заробітної плати (доходу), що враховуються застрахованій особі для обчислення пенсії, відносяться: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства,що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або єдиний внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, відповідно до частини першої ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу),на які, відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати, доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (доходу).

З огляду на наведене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені єдині страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, згідно з Постановою КМ України від 24 лютого 2003р. № 212, є складовою частиною заробітної плати, яка не була їй нарахована при обчисленні розміру її пенсії.

На підставі викладеного, просила постановити судове рішення, яким визнати дії відповідача протиправними, скасувати оскаржуване рішення за №2476 від 08 квітня 2014р. та зобов'язати відповідача - УПФУ у Кіровському районі м. Донецька провести перерахунок її пенсії з моменту призначення відповідно до Довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», по формі, затвердженій Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. №5-1, з урахуванням повної суми винагороди за вислугу років - 40% та інших виплат у складі заробітної плати: сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати згідно з Постановою КМ України від 24 лютого 2003р. №212.

Зобов'язати УПФУ в Кіровському районі м. Донецька здійснити з 14.10.2013 р. перерахунок та виплату призначеної її пенсії державного службовця у розмірі 87 % від заробітної плати, з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від сукупного оподаткованого доходу, в тому числі суми винагороди за вислугу років - 40% та інших виплат у складі заробітної плати (індексація доходів, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), зазначені у довідках Державної податкової інспекції в Петровському районі м. Донецька (№ 6607/к/05-013 від 26.11.2013 р. та № 6609/к/05-013 від.26.11.2013 р.0, які враховуються при розрахунку пенсії та із яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання з'явилась та суду надала пояснення, аналогічні за змістом, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача за довіреністю - Кольцова О.Л., в судове засідання з'явилася, позов не визнала та суду пояснила, що вимоги позивача є безпідставними та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Крім того, позивачем було пропущено строк звернення до суду із адміністративним позовом відповідно до ст..99 КАС України.

Просила у повному обсязі відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ у Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування рішення і зобовя'зання до вчинення певних дій є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі- і органів державної влади.

У справах, щодо оскаржень рішень, суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Ст.19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод-це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

У традиційному розумінні діяльності визначальними поняттями змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її уснування та розвитку. Обсяг прав людини - не їх суттєва властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними.

Загально визнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених законом, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування видатків за рахунок його коштів на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Ст.58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд України покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсій та підготовка документів для їх виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду України.

Таким чином Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька, як відповідач по справі, є органом владних повноважень, на який чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з ч.3 ст.4, ст. 5 вказаного Закону виключно Законамим про пенсійне забезпечення визначаються вида пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Цей Закон також регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач з 13 лютого 2008р. перебуває на обліку та отримує пенсію держслужбовця в УПФУ у Кіровському районі м. Донецька.

На пенсію вийшла з посади головного державного податкового ревізора-інспектора відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб управління аудиту юридичних осіб ДПІ в Петровському районі м. Донецька. Має спеціальне звання - Радник податкової служби 111 рангу, про що свідчить запис в трудовій книжці.

Відповідно до трудової книжки має загальний стаж роботи державного службовця 17 років 4 місяця 15 днів.

На час оформлення пенсії, а саме 13.02.2008 р. в УПФУ в Кіровському районі м. Донецька була надана довідка про складові заробітної плати за формою, встановленою ПФУ України, в якій не враховувалась Постанова КМУ від 12.09.1997 р. № 1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років службовим особам Державної податкової адміністрації, які мають спеціальні звання» щодо надбавки за вислугу років (відображено 25%, тоді як фактично отримувала 40 %) та не містила інформацію про інші виплати у складі заробітної плати (індексація доходів, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

03 квітня 2014р. вона подала заяву відповідачу про перерахунок пенсії державному службовцю з урахуванням всіх виплат, які відображені у довідках № 6607/к/05-013 від 26.11.2013 р. та № 6609/к/05-013 від.26.11.2013 р., виданих Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про складові заробітної плати на момент виходу на пенсію, де крім раніше відображених складових заробітної плати, також включені: сума фактичної винагороди за вислугу років (524, 80 грн., а не 328 грн. ) та суми інших виплат 11967, 19 грн. (індексація та матеріальні допомоги) за 24 календарні місяці, які суттєво можуть вплинути на розмір її пенсії.

Рішенням відповідача від 08 квітня 2014р. за №2476 їй було відмовлено в перерахунку пенсії.

Підставою для такої відмови є посилання на ст.33 Закону України «Про державну службу», про склад заробітної плати державних службовців, на постанови КМУ від 31.05.2000 р № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Крім того, відповідач послався на постанову КМ України від 19 червня 2013р. №426 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця», але ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011р. №4050-VІ «Про державну службу».

Вказане посилання відповідача суд не може прийняти за належну та обґрунтовану підставу для відмови в перерахунку пенсії позивачу, так як ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011р. №4050-VІ «Про державну службу».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 19 грудня 2013р. №714-VІІ набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011р. №4050-VІ «Про державну службу» переноситься з 01 січня 2014р. на 01 січня 2015р., тобто Постанова КМ України №426 від 19 червня 2013р., на яку посилається відповідач, не є чинною та не може бути прийнята судом до уваги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2010р. за справою №2-а-4753/09/2670, залишеною без змін постановою Київським апеляційним адміністративним судом, форма Довідки про складові заробітної плати визнана такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України та зобов'язано Пенсійний фонд України привести у відповідність Постанову правління ПФУ від 30 жовтня 2008р. №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

На підставі вказаного та інших аналогічних судових рішень, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. №5-1 затверджено Довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої включено графу: «Інші виплати».

До своєї заяви про перерахунок пенсії від 03 квітня 2014р. вона надала видану Головним управлінням мін доходів у Донецькій області Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Довідку за формою 5-1 від 26.11 2013р. № 6609/к/05-013 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», по формі, затвердженій Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. за №5-1.

Згідно даних, викладених у додатку до вказаної Довідки, їй, як позивачу, здійснювались інші виплати за період з 01 лютого 2006р. по 31 січня 2008р.: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи на суму 13375, 00грн., премії на суму 14013, 11грн., премії до державних професійних свят та ювілейних дат 1781, 00 грн.

В додатку до цієї Довідки до інших виплат відносяться: індексація, компенсація невикористаної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної зарплати, винагорода за 10 років сумлінної безперервної праці, на загальну суму 11967, 19 грн., на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, доплати за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг проводиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби.

Державним службовцям можуть установлюватись надбавки за високі досягнення у праці і за виконання особливо важкої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розмір їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

При тому, що вся стаття 33 Закону України «Про оплату праці» визначає складові заробітної плати державного службовця, відповідач - УПФУ у Кіровському районі м. Донецька на власний розсуд та безпідставно до складових заробітної плати державного службовця відносить тільки складові, визначені у другому реченні даної статті Закону.

Згідно підпункту 3 пункту 2 Постанови КМ України «Про впорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 березня 2006р. №268, керівникам цих органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення.

Ст.37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, Постановами КМ України від 18 травня 1998р. №697 та від 22 грудня 2010р. №1170 затверджено «Перелік видів оплати праці, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій», у яких матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за сумлінну працю ВІДСУТНІ.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлених зазначеними актами норми.

Згідно з цим, матеріальна допомога є заохочувальною виплатою, а індексація-компенсаційною.

Листом Пенсійного фонду України від 05 лютого 2010р. № 3285/03-30 зазначено, що єдиним нормативним документом, який розроблений у відповідності із Законом України «Про оплату праці» та визначає складові фонду оплати, є «Інструкція по статистиці заробітної плати», затверджена наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004р. №5, зареєстрована в МЮ України від 27 січня 2004р. за № 1145/8713.

Також вказаним Листом визначено, що згідно пункту 3.31 «Інструкція по статистиці заробітної плати» до фонду оплати праці не включається матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, яка не є об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків до ПФУ і яка включена до вищезазначених Переліків.

Ст.ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 листопада 2003р. №1058-ІV визначають, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

До заробітної плати (доходу), що враховуються застрахованій особі для обчислення пенсії, відносяться: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства,що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або єдиний внесок на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, відповідно до частини першої ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу),на які, відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати, доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (доходу).

З огляду на наведене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені єдині страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, згідно з Постановою КМ України від 24 лютого 2003р. № 212, є складовою частиною заробітної плати, яка не була позивачу ОСОБА_1 нарахована при обчисленні розміру її пенсії.

03 квітня 2014р. позивач ОСОБА_1 подала заяву відповідачу - УПФУ у Кіровському районі м. Донецька про перерахунок пенсії державному службовцю з урахуванням всіх виплат, які відображені у довідках № 6607/к/05-013 від 26.11.2013 р. та № 6609/к/05-013 від.26.11.2013 р., виданих Державною податковою інспекцією у Петровському районі м. Донецька Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про складові заробітної плати на момент виходу на пенсію, де крім раніше відображених складових заробітної плати, також включені: сума фактичної винагороди за вислугу років (524, 80 грн., а не 328 грн. ) та суми інших виплат 11967, 19 грн. (індексація та матеріальні допомоги) за 24 календарні місяці, які суттєво можуть вплинути на розмір її пенсії.

Оскаржуваним рішенням відповідача від 08 квітня 2014р. за №2476 їй було відмовлено в перерахунку пенсії.

Підставою для такої відмови є посилання на ст.33 Закону України «Про державну службу», про склад заробітної плати державних службовців, на постанови КМУ від 31.05.2000 р № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Крім того, відповідач послався на постанову КМ України від 19 червня 2013р. №426 «Про затвердження Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця», але ця постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 17 листопада 2011р. №4050-VІ «Про державну службу».

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених в судовому засіданні.

Суд визнає такі дії відповідача протиправними, а рішення-таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2010р. за справою №2-а-4753/09/2670, залишеною без змін постановою Київським апеляційним адміністративним судом, форма Довідки про складові заробітної плати визнана такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України та зобов'язано Пенсійний фонд України привести у відповідність Постанову правління ПФУ від 30 жовтня 2008р. №19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачених іншими нормативно-правовими актами.

На підставі вказаного та інших аналогічних судових рішень, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. №5-1 затверджено Довідку про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої включено графу: «Інші виплати».

Позивач до своєї заяви про перерахунок пенсії від 03 квітня 2014р. надала видану Головним управлінням мін доходів у Донецькій області Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Довідку за формою 5-1 від 26.11 2013р. № 6609/к/05-013 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», по формі, затвердженій Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. за №5-1.

Згідно даних, викладених у додатку до вказаної Довідки, їй, як позивачу, здійснювались інші виплати за період з 01 лютого 2006р. по 31 січня 2008р.: надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи на суму 13375, 00грн., премії на суму 14013, 11грн., премії до державних професійних свят та ювілейних дат 1781, 00 грн.

В додатку до цієї Довідки до інших виплат відносяться: індексація, компенсація невикористаної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної зарплати, винагорода за 10 років сумлінної безперервної праці, на загальну суму 11967, 19 грн., на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, доплати за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Листом Пенсійного фонду України від 05 лютого 2010р. № 3285/03-30 зазначено, що єдиним нормативним документом, який розроблений у відповідності із Законом України «Про оплату праці» та визначає складові фонду оплати, є «Інструкція по статистиці заробітної плати», затверджена наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004р. №5,зареєстрована в МЮ України від 27 січня 2004р. за № 1145/8713.

Також вказаним Листом визначено, що згідно пункту 3.31 «Інструкції по статистиці заробітної плати» до фонду оплати праці не включається матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, яка не є об'єктом для нарахування та утримання страхових внесків до ПФУ і яка включена до вищезазначених Переліків.

Ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 листопада 2003р. №1058-ІV визначає, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

До заробітної плати (доходу), що враховуються застрахованій особі для обчислення пенсії, відносяться: суми виплат,отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, відповідно до частини першої ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат,доходу),на які, відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати, доходу) з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (доходу).

З огляду на наведене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно з Постановою КМ України від 24 лютого 2003р. № 212, є складовою частиною заробітної плати.

Судом встановлено, що відмовляючи позивачу ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку її пенсії, відповідач діяв неправомірно, в порушення вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим є підстави для визнання вказаних дій суб'єкта владних повноважень протиправними та часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлено за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 99 КАС України, звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи в межах передбаченого законом шестимісячного строку з дня, коли вона дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача - УПФУ у Кіровському районі м. Донецька провести перерахунок її пенсії, починаючи з 08 квітня 2014р. - з моменту, коли позивач дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в решті заявлених позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 16, 19, 21, 22, 24, 46, 48, 55, 56 Конституції України; ст.ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 листопада 2003р. №1058-ІV; ч.3 ст.33 Закону України «Про державну службу»; ст.33 Закону України «Про оплату праці»; листом Пенсійного фонду України від 05 лютого 2010р. № 3285/03-30; Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. №5-1; ст.ст. 2-15, 17-18, 99, 105, 194 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 та скасувати, як незаконне, Рішення УПФУ у Кіровському районі м. Донецька за №2476 від 08 квітня 2014р.

Зобов'язати відповідача - УПФУ у Кіровському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії державного службовця ОСОБА_1 з 08 квітня 2014р., тобто з дати отримання нею від УПФУ у Кіровському районі м. Донецька відповіді на звернення за перерахунком пенсії і надання нею видану Головним управлінням мін доходів у Донецькій області Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Довідку за формою 5-1 від 26.11 2013р. № 6609/к/05-013 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», по формі, затвердженій Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011р. за №5-1, з урахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати згідно з Постановою КМ України від 24 лютого 2003р. №212 та з урахуванням раніше виплачених ОСОБА_1 сум.

В решті позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя:

258/5084/14-а

Провадження2-а/258/178/14